Рішення № 122062467, 03.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 рокуСправа №160/19773/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиплати різниці пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 31.12.2017;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести виплату різниці перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 одним платежем;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.12.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно з довідкою Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.2023 № 49/8648 про розмір грошового забезпечення з 01.12.2019 без обмеження максимального розміру пенсії, у розмірі 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років (39 років вислуги) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992, яку було призначено у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Під час перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії позивача з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. У порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 160/25245/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України № 49/8648 від 28.08.2023, однак при перерахунку пенсії її основний розмір обчислено, виходячи з 70% сум грошового забезпечення, та обмежено пенсію максимальним розміром. 17.04.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки № 49/8648 від 28.08.2023 без обмеження максимальним (граничним) розміром пенсії. На звернення позивача від 03.06.2024 відповідач повідомив, що розмір його пенсії, обчислений на виконання рішення суду, не переглядається та становить 30030,08 грн. На звернення позивача щодо виплати заборгованості з пенсії відповідач відповіді не надав.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

16.09.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач зазначив, що перерахунок пенсії позивача було проведено відповідно до вимог чинного законодавства. З 01.01.2018 перерахунок пенсії проведено з розрахунку 70% грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 у редакції, яка діяла на час проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років, яку призначено з 30.12.2005 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 у розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 39), що підтверджується копіями пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 12.01.2006 та протоколу за пенсійною справою № N/A 5450 МВС від 01.06.2008.

У розрахунку пенсії позивача від 01.12.2015 вказано основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення. У розрахунку пенсії від 01.01.2016, протоколі перерахунку пенсії від 01.05.2018 (проведеному на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018), та розрахунках пенсії від 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.08.2023 зазначено основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 160/25245/23, що набрало законної сили 12.12.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.2023 № 49/8648, та з урахуванням раніше виплачених сум.

На запит позивача від 28.12.2023 щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 160/25245/23 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом № 2208-47128/М-02/8-2600/24 від 18.01.2024 повідомило, що після виконання рішення суду розмір пенсії до виплати визначається з урахуванням обмеження максимальним розміром.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 160/4108/24, що набрало законної сили 20.05.2024, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії максимальним (граничним) розміром при проведенні з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 28 серпня 2023 року № 49/8648, починаючи з 01.12.2019, без обмеження максимальним (граничним) розміром пенсії та з урахуванням виплачених сум.

На запит позивача від 03.06.2024 про надання розрахунку пенсії до виплати за весь час заборгованості на підставі зазначених вище судових рішень та повідомлення про їх виконання було надано відповідь листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 25876-24685/М-02/8-2600/24 від 24.06.2024. У листі зазначено, що після виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 160/25245/23 розмір пенсії до виплати визначається з урахуванням обмеження її максимального розміру, тому доплата різниці пенсії на виконання рішення суду відсутня. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 160/4108/24 проведено перерахунок пенсії та здійснено нарахування коштів у сумі 589744,40 грн. Оскільки рішенням суду не зобов`язано здійснювати виплату пенсії без обмеження максимального розміру у подальшому в разі проведення перерахунків, розмір пенсійної виплати, обчислений відповідно до зазначеного рішення суду, не переглядається і становить 30030,08 грн, не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. У липні 2023 року проведено фінансування видатків, пов`язаних із погашенням заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями, які набрали законної сили до вересня 2020 року. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із запитом від 03.06.2024 про виплату заборгованості з пенсійних виплат з урахуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.

У листі Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 25751-24621/М-02/8-2600/24 від 24.06.2024 зазначено, що відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсій за вислугу років з 01.05.2014 (з урахуванням змін, внесених Законом № 1166-VII від 27.03.2024) не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому підстави для проведення перерахунку пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення відсутні.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У преамбулі Закону № 2262-ХІІ зазначено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частина друга статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазнавала змін в частині розміру пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, а саме:

- первісна редакція: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.02.1994 № 3946-XII: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорій 2 та 3 - 80 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 25.03.1996 № 103/96-ВР: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.07.2002 № 51-IV: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45).

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону (пункт 4 Порядку № 45).

Суд звертає увагу, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 відповідачем неправомірно вирішено питання про перерахунок пенсії із урахуванням чинного на дату такого перерахунку обмеження розміру пенсії 70% відповідного грошового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права позивача, що виникло за фактом набуття права на пенсію за вислугу років виходячи з 90% розміру грошового забезпечення, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права.

Згідно з вказаним правилом «закон зворотної сили не має», дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб`єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.

Суд дійшов висновку, що позивач зберігає право на обчислення пенсії за вислугу років із максимального розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення. Такі права позивача, що виникли з моменту призначення пенсії 30.12.2005, мають ним реалізовуватися та не можуть бути обмежені або виключені.

Нові правові норми можуть поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з`явилося після набрання відповідними актами чинності.

При перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.07.2015 у справі № 732/48/15, від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 19.06.2018 у справі № 583/2264/17, від 02.04.2019 у справі № 727/6493/17.

Крім того, у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, зокрема, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.

З огляду на визнання судом протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії з 01.01.2016, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% сум грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 та постанові від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20.

Згідно з розрахунками пенсії позивача, у яких основний розмір пенсії обчислено з грошового забезпечення в сумі 32497,46 грн на підставі довідки від 15.03.2018 № 22/6-5450 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на січень 2016 року, підсумок пенсії станом на 01.01.2016 становив 22748,22 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 10740,00 грн, станом на 01.01.2018 - 22748,22 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 13730,00 грн, станом на 01.01.2019 - 22748,22 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 14970,00 грн.

Законом України від 25.12.2015 № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 1 січня 2016 року 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривні, з 1 грудня - 1247 гривень.

Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 1 січня 2018 року 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривні, з 1 грудня - 1497 гривень.

Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Отже, розмір пенсії позивача з 01.01.2016 було обчислено з урахуванням обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Після перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 160/4108/24 з 01.12.2019 пенсію обчислено у розмірі 70% від суми грошового забезпечення 42900,11 грн, зазначеного у довідці № 49/8648 від 28.08.2023, що становить 30030,08 грн.

У розрахунку на доплату, який міститься у листі відповідача № 25876-24685/М-02/8-2600/24 від 24.06.2024, зазначено, що у період грудень 2019 року-червень 2024 року пенсія підлягала виплаті у сумі 30030,08 грн щомісячно. Наведений у цьому листі розрахунок містить відомості про складові пенсійної виплати: основний розмір пенсії 30030,08 грн, індексація базового ОСНП 2022 4204,21 грн, індексація базового ОСНП 2023 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 1500,00 грн, підсумок пенсії 37234,29 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 30030,08 грн.

Тобто після перерахунку пенсії позивача, проведеного з 01.12.2019 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 160/4108/24, розмір пенсії обмежено сумою 30030,08 грн, що становить 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зв`язку з обмеженням розміру пенсії позивачеві не здійснюється виплата індексації. Таке обмеження відповідачем під час здійснення перерахунків пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024 (проведення індексації) максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визнаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд з метою відновлення порушеного права позивача зобов`язує відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу: з 01.12.2019 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення № 49/8648 від 28.08.2023, виданій Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; з 01.03.2022 - з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 - з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 - з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача виплатити позивачу різницю перерахованої пенсії одним платежем за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки перерахунок пенсійної виплати відповідно до рішення суду у даній справі не проведено.

Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3778829448.1 від 22.07.2024.

З урахуванням положень статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час проведення її перерахунку з 01.01.2016.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 після проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 та після проведення індексації пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024 з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 :

- з 01.01.2016 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;

- з 01.12.2019 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення № 49/8648 від 28.08.2023, виданій Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;

- з 01.03.2022 - з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 - з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 - з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Повний текст рішення складено 03.10.2024.

Суддя В.В. Рянська