Рішення № 122062358, 30.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокуСправа №160/22348/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просив суд:

- визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо скасування арешту на майно згідно до постанови про накладення арешту майна та оголошення заборони на відчуження №54043327 від 31.10.2018 видавник Центрально-Міський відділ ДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області ПМ УМЮ м. Одеса (код ЄДРПОУ 34545876), об`єкт обтяження невизначене майно;

- зобов`язати Центрально-Міський відділ ДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області ПМ УМЮ м. Одеса (код ЄДРПОУ 34545876) зняти арешт та оголошення заборони на відчуження №54043327 від 31.10.2018 на майно згідно до постанови про накладення арешту майна, об`єкт обтяження невизначене майно

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльність відповідача, які на думку позивача полягають у тому, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №54043327 від 31.10.2018 накладено арешт на майно позивачки. Однак, після прийняття постанови про повернення виконавчого листа відповідач не зняв накладений на це майно арешт, а подальшому також повідомив про відсутність на це законних підстав, мотивуючи це тим, що означене провадження знищено у зв`язку з закінченням строку його зберігання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу у порядку, визначеному ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою запропоновано відповідачеві надати до суду відзив на позовну заяву, чим останній не скористався.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що на примусовому виконанні у відповідача перебував виконавчий лист №216/6207/16-у від 21.02.2017, виданий Центрально-Міським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 32573,80 грн., що перебувало на виконанні з 30.05.2018 по 14.12.2018

Для забезпечення виконання означеного та з метою погашення заборгованості у повному обсязі державним виконавцем вжито заходи, у тому числі, держаним виконавцем на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 31.10.2018 року №54043327 накладено арешт на все майно боржника.

У подальшому, у рамках ВП №54043327 прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

За результатами звернення позивачки із приводу зняття накладеного арешту, листом відповідача №83612 від 15.08.2024 фактично повідомлено, що виконавче провадження № 54043327 знищено за закінченням терміну зберігання, а звільнення майна з-під арешту можливо виключно за рішенням суду.

Указані обставини й слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 6 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону № 606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення

Статтею 50 вказаного Закону також було передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Також, за наведених вимог Закону України «Про виконавче провадження», як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Виконавче провадження № 54043327, в рамках якого на майно позивача, отриманого в порядку спадкування, накладено арешт, завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до архіву, в подальшому знищено за закінченням терміну зберігання.

У той же час, не є спірним, що арешт майна позивачки після повернення виконавчого документи знятий так і не був. Не вчиняв відповідач означені дії так й після звернення позивачки та сплатою неї боргу.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Висновки суду у цій справі відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постанові від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17.

За викладених обставин, позовні вимоги є цілком обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльності Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у рамках виконавчого провадження № 54043327;

Зобов`язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт та оголошення заборони на відчуження №54043327 від 31.10.2018 на майно згідно до постанови про накладення арешту майна, об`єкт обтяження невизначене майно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна