Рішення № 122061487, 26.09.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16236/24

Провадження № 2/686/4791/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Чевилюк З.А.,

за участі секретаря Козубович А.Т.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до судуз позовомдоГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити на користь ОСОБА_3 нараховану та недоотриману пенсію за життя ОСОБА_4 за рішенням Хмельницького окружного адмінстративного суду від 11.01.2023 року по справі №560/12730/22 у розмірі 224417,28 грн. як спадкоємцеві після його смерті.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі №560/12730/22 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійснені з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_4 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 16.09.2022 №3382 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 , виходячи з грошового забезпечення зазначеного у довідці державної установи«Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області було нараховано заборгованість з пенсійних виплат, яку через відсутність відповідного фінансування не виплачено. Сума заборгованості становить 224417,28 грн.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року. ОСОБА_5 є донькою померлого та спадкоємицею.

Оскільки за життя ОСОБА_4 не отримав виконавчого листа за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 року по справі №560/12730/22, позивачка позбавлена можливості звернутися із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а у відкритті провадження по справі про стягнення вказаної вище заборгованості Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив, оскільки позов не підлягає розгляду в порядку адмінстративного судочинства. Неможливість урегулювання спору в досудовому порядку обумовила звернення позивача до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та наполягала на його задоволені. Відповідач направив на адресу суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволені позову за безпідставністю, та який підтримав в судовому засіданні.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступні факти та відповідаючі їм правовідносини.

ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , яка змінювала прізвище у зв`язку з одруженням. Дані факти підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 є спадкоємицею ОСОБА_4 та прийняла спадщину у встановленому порядку, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі №560/12730/22 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійснені з 01 грудня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_4 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» від 16.09.2022 №3382 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 , виходячи з грошового забезпечення зазначеного у довідці державної установи«Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області», з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області було нараховано заборгованість з пенсійних виплат, яку через відсутність відповідного фінансування не виплачено. Сума заборгованості становить 224417,28 грн.

Відповідно достатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Конституцією України(стаття 41) тастаттею 1Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зпунктом 1 частини другої статті 16 ЦК Україниодним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зістаттями 1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дочастин першої,другої статті 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217,1223 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно достатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК Українипередбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 цього Кодексу.

Відповідно достатті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним участині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені вчастині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної участині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених участині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установленийчастиною другою цієї статтістрок сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, єЗакон № 2262-ХІІ.

Відповідно дочастини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію зацим Закономта членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другоютатретьою статті 61 Закону №2262-ХІІвизначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положеннячастини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»тастатті 61 Закону №2262-ХІІтакож узгоджується зі змістомстатті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннямиЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де вчастині першій статті 91вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положеннячастин другої,третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»тастатті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумаченнястатті 1227 ЦК Українидоводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченоїЦК Українипроцедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно достатті 1227 ЦК Українине поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положеньстатті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (Постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга,четверта,сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумаченнястатті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положеньстатті 1227 ЦК Україниці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За змістомчастини третьої статті 12,частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Участині другій статті 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дочастини першої статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зчастинами першою,другою статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі № 641/1368/19 (провадження № 61-14967св21) вказано, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. Аналізстатей 1216,1218,1227 ЦК Українидає підстави дійти висновку про те, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зістаттею 1219 ЦК Українидо складу спадщини не входить. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19 (провадження № 61-20134св19), від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/18 (провадження № 61-17311св19), від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19 (провадження № 61-7355св20).

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, про під ставність заявлених позивачем вимог та можливість присудження до стягнення заявлених сум, що повністю узгоджується з матеріалами справи, поданими доказами та відповідає висновку Верховного Суду у Постанові від 22.02.2024 року, справа №461/5878/22.

Керуючись ст.ст.328, 331, 392, 1216,1218 Цивільного кодексу України, ст.ст.4,5,10,11,12,13, 81,259,263,264,354 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити на користь ОСОБА_3 нараховану та недоотриману пенсію за життя ОСОБА_4 за рішенням Хмельницького окружного адмінстративного суду від 11.01.2023 року по справі №560/12730/22 у розмірі 224417,28 грн. як спадкоємцеві після його смерті.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_3 судовий збір 2244,17 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 3 жовтня 2024 року.

Суддя З.А.Чевилюк