Ухвала суду № 122060776, 03.10.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9966/24

Провадження № 2/466/2853/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви

без руху

03 жовтня 2024 року м.Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Білінська Г.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яковенко Ольга Миколаївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва,

в с т а н о в и л а :

01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яковенко Ольга Миколаївна, звернулася в суд із позовом до ТОВ «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Позивач судового збору не сплатив.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору, позивач покликається на норму ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», за якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам ЦПК України, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.

У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись в суд з позовом позивач просить визнати його майнові права на об`єкт нерухомості, покликається на укладення договору та невиконання відповідачем зобов`язань за договором. Правничою підставою позовних вимог позивачем вказуються приписи ЦК України. Позивач свої вимоги не обґрунтовує нормами Закону України «Про захист прав споживачів» .

Однак в тексті позовної заяви позивач вказує норми Закону України «Про захист прав споживача» лише, як підставу для звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з чим вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів». Цей Закон встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно дост.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням(неналежним виконанням)сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом)обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Як роз`яснено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача» порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закон України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке його право, як споживача, порушено у відповідності до ст. 21 Закон України «Про захист прав споживачів», навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте, в позовній заяві таке обґрунтування позовних вимог відсутнє.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке його право, як споживача, порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» немає.

Позивач просить суд визнати за ним майнові права на квартиру, ціна якої за договором купівлі-продажу складає 358 470,00 грн. Даний спір є майновим, стосується сфери майнових відносин.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, виходячи з вартості квартири, що не перевищує максимальний розмір судового збору.

У відповідності до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Оскільки встановлено, що заява подана до суду з порушенням вимог ЦПК України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яковенко Ольга Миколаївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г. Б. Білінська