Ухвала суду № 122059039, 27.09.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35813/24

Провадження № 1-кс/761/23853/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Власівка Олександрійського р-н Кіровоградської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, в рамках кримінального провадження № 22024000000000127 від 08.02.2024, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України старший лейтенант юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000127 від 08.02.2024.

25 вересня 2024 року о 14 год. 20 хв. ОСОБА_4 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

26 вересня 2024 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000127 від 08.02.2024.

26 вересня 2024 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення, поданою ОСОБА_8 ;

- заявою про вчинення кримінального правопорушення, поданою ОСОБА_9 ;

- фактичними даними отриманими в ході проведення НС(Р)Д та які зафіксовано у розсекречених протоколах негласних слідчих (розшукових )дій;

- протоколом обшуку від 25.09.2024;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2024, а саме впізнання особи ОСОБА_10 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, а саме впізнання особи ОСОБА_4 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, а саме впізнання особи ОСОБА_11 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, а саме впізнання особи ОСОБА_12 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, а саме впізнання особи ОСОБА_13 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2024, а саме впізнання особи ОСОБА_10 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 25.09.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.09.2024;

- відомостями, отриманими 25.09.2024 з Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо звернення до установи окремими особами;

- відомостями, отриманими 24.09.2024 з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо перебування (зняття) з обліку осіб;

- матеріалами виконаних доручень оперативних підрозділів в їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 26.09.2024, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він вчинив тяжкий корупційний злочин, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, з конфіскацією майна, може ухилятись від органу досудового розслідування та суду, в тому числі змінити місце свого постійного проживання.

Крім цього, заслуговує на увагу обставина вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке пов`язано із вчиненням дій, направлених на сприяння військово зобов`язаним в ухиленні від проходження військової служби та призову на військову службу під час дії на території України воєнного стану, введення якого пов`язано зі збройною агресією Російської Федерації. Такі дії ОСОБА_4 , вказують на цинічне ставлення та нехтування підозрюваним обов`язку щодо захисту Вітчизни, що у свою чергу зумовлює обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 не буде дотримуватись обов`язків підозрюваного, перебуваючи під дією запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою.

Крім того, наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обізнаний зі специфікою та методикою прийняття уповноваженими органами рішень про визнання осіб непридатними до проходження військової служби, а також із категорією і номенклатурою документів, які необхідні для прийняття такого рішення, зважаючи на те, що органом досудового розслідування вживаються заходи на встановлення всіх осіб, які завдяки злочинним діям ОСОБА_4 увидились від проходження служби та були визнані непридатними до проходження військової служби, підозрюваний, з великою долею вірогідності, перебуваючи під дією запобіжного заходу не пов`язаного із тримання під вартою, вдасться до дій, направлених на знищення, приховування відповідних документів або спотворення їх змісту.

Також, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на цей час досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває і органом розслідування вживаються заходи з метою подальшого збору доказів, які необхідні для доказування обставин, визначених ст. 91 КПК України.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи під дією запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою буде впливати на інших підозрюваних, з метою спотворення, знищення доказів, зокрема схиляння співучасників злочину до надання неправдивих показів стосовно ОСОБА_4 .

Крім цього, перебуваючи під дією запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою, ОСОБА_4 , з великою вірогідністю вдасться до вчинення дій, направлених на зміну, викривлення, або відмову свідків від наданих органу розслідування показів.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії спрямовані на встановлення інших осіб, причетних до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю віддалено за допомогою засобів зв`язку.

Вказані вище обставини дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ОСОБА_4 ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, жодних доказів відсутності зазначених ризиків стороною захисту не надано.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги те, що згідно повідомлення про підозру від 26.09.2024 ОСОБА_4 інкриміновано вчинення умисного тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних рішень суду.

Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування ОСОБА_4 під вартою.

У зв`язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Сукупність встановлених обставин дають слідчому судді підстави вважати, що ступінь існуючих ризиків є надзвичайно високою, а відтак жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в якості альтернативи тримання під вартою суд встановлює підозрюваному заставу у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка не буде для нього непомірною.

При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_4 , дані про особу, слідчий суддя вважає, що застава у 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою б строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 14 год. 20 хв. 25 вересня 2024 року, тобто до 23 листопада 2024 року.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави у межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадження № 22024000000000127 від 08.02.2024;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити до 23 листопада 2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1