Рішення № 122057084, 16.09.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.09.2024Справа № 554/4753/24 Провадження № 2/554/4134/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року м. Полтава

Октябрський районнийсуд м.Полтави вскладі:головуючого суддіБугрія В.М.,за участюсекретаря судовогозасідання ЯнушкевічК.І.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Полтаві цивільнусправу запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 9 березня 2023р. між Товариством зобмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ ІНВЕСТРУМ» (ЄДРПОУ42201361)та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№ 14522-03/2023. Кредитний договірпідписано електроннимпідписом позичальника,відтвореним шляхомвикористання позичальникомодноразового ідентифікатораі бувнадісланий наномер мобільноготелефону відповідача,про щосвідчить п.7Кредитного договору,адреса,реквізити тапідпис сторін. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, а клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

03.07.2023на підставідоговору факторингу№ 3072023укладеного міжТОВ «ФК«ІНВЕСТРУМ» та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «СТАРФАЙНЕНС ГРУП».Товариство стаєновим кредиторомв зобов?язаннях,що виниклиіз основнихдоговорів,та отримуєправа вимогипо зобов`язаннямза основнимидоговорами,в томучислі правагрошових вимогдо боржниківпо сплаті боргу заосновними договорами,строк платежуза якиминастав,а такожвимоги поосновним договорам,які виникнуть вмайбутньому,з моментупідписання сторонамиакту приймання-передачівідповідно дододатку №2 до цього договору.

27.10.2023 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» укладенодоговір факторингу№ 27102023,у відповідностідо умовякого ТОВ«СТАР ФАЙНЕНСГРУП» передає(відступає)ТОВ «ФК«ЕАПБ» заплату належнійому прававимоги,а ТОВ«ФК «ЄАПБ»приймає належніТОВ «СТАРФАЙНЕНС ГРУП»права вимогидо боржників,вказаними уреєстрі боржників. Згідно п.1.1.договору факторингуТОВ «СТАРФАЙНЕНС ГРУП» зобов?язуєтьсяпередати грошовікошти врозпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27102023 від 27.10.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19625 грн., з

-5000грн.-сума заборгованостіза основноюсумою боргу; - 14625 грн. - сума заборгованості за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.10.2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №14522-03/2023 в сумі 19625 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 03.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про проведення судового розгляду у його відсутність, в якому також вказав, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за її відсутності не скористалася та не повідомила суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подала.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1-4 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

Відповідно до ч.ч.1,3,4,7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну корупцію).

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Без здійснення вищевказаних дій кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому, цей правочин, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладання цього договору у запропонованій формі відповідно внутрішній волі сторін.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, в постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст.548 ЦК виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором. Видами забезпечення виконання зобов`язання, в контексті ст.ст.546 ,549 ЦК України є неустойка у вигляді штрафу або пені.

Відповідно до ст.611 ЦК України за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України закріплено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №14522-03/2023, суд зазначає наступне.

Судомвстановлено,що 9 березня 2023р. між Товариством зобмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ ІНВЕСТРУМ» (ЄДРПОУ42201361)та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№ 14522-03/2023. Кредитний договірпідписано електроннимпідписом позичальника,відтвореним шляхомвикористання позичальникомодноразового ідентифікатораі бувнадісланий наномер мобільноготелефону відповідача,про щосвідчить п.7Кредитного договору,адреса,реквізити тапідпис сторін. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, а клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

03.07.2023на підставідоговору факторингу№ 3072023укладеного міжТОВ «ФК«ІНВЕСТРУМ» та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «СТАРФАЙНЕНС ГРУП».Товариство стаєновим кредиторомв зобов?язаннях,що виниклиіз основнихдоговорів,та отримуєправа вимогипо зобов`язаннямза основнимидоговорами,в томучислі правагрошових вимогдо боржниківпо сплаті боргу заосновними договорами,строк платежуза якиминастав,а такожвимоги поосновним договорам,які виникнуть вмайбутньому,з моментупідписання сторонамиакту приймання-передачівідповідно дододатку №2 до цього договору.

27.10.2023 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» укладенодоговір факторингу№ 27102023,у відповідностідо умовякого ТОВ«СТАР ФАЙНЕНСГРУП» передає(відступає)ТОВ «ФК«ЕАПБ» заплату належнійому прававимоги,а ТОВ«ФК «ЄАПБ»приймає належніТОВ «СТАРФАЙНЕНС ГРУП»права вимогидо боржників,вказаними уреєстрі боржників. Згідно п.1.1.договору факторингуТОВ «СТАРФАЙНЕНС ГРУП» зобов?язуєтьсяпередати грошовікошти врозпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27102023 від 27.10.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19625 грн., з

-5000грн.-сума заборгованостіза основноюсумою боргу; - 14625 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ні на рахунки попередніх кредиторів.

Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що витікають з кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем доведені заявлені позовні вимоги, а саме факти укладання кредитних договорів, факти набуття прав вимоги та факти наявності заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 19625 грн., шляхом надання належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи та не спростовуються відповідачем.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.07.2014 року суд дійшов висновку, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому законом порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

Згідно ч.1-3 ст.12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, враховуючи, що знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищенаведеними кредитними договорами щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір боргу відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 76-83, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк») суму заборгованості: за кредитним договором №14522-03/2023 в сумі 19625грн.(5000грн.-сума заборгованостіза основноюсумою боргу; 14625 грн. - сума заборгованості за відсотками).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк») судовий збір в сумі 3028 рн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальінстю "Фінансова комапнія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, Реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ "ТАСкомбанк",

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.М. Бугрій