Ухвала суду № 122056321, 01.10.2024, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1164/24

Номер провадження № 2/371/601/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Геліч Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Семерей Л.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 доРжищівської міської ради Київської області провизнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 доРжищівської міської ради Київської області провизнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування спадкової справи та інформацію щодо наявності заповіту(заповітів) померлого ОСОБА_3 .

Заслухавши предстаника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, судвстановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України.

Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються, в тому числі, письмовими доказами.

Статею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною шостою статті 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої

знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 34, 71 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. У разі, якщо майно, яке зареєстроване за спадкодавцем, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, той з подружжя, хто є живим, може подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Неподання такої заяви не змінює правового режиму майна, яке входить до складу спадщини.

При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив, і який має право на одержання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя

Нотаріус роз`яснює такій особі її право на подання заяви про видання свідоцтва тапорядок його видання.

Тобто, у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного сумісного майна подружжя, яке надалі стає приватною власністю другого з подружжя і в наступній процедурі спадкування участі не бере.

Той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження.

Якщо нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про права на спадщиниу, то спадкоємці мають право звернутися до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Стаття 1280 ЦК Українипередбачає, що якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі ж продажу такого майна спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою.

Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так як, позивачем не надано доказів щодо вчинення вищезаначених дій, звернення до суду може бути передчасним та потребує перевірки судом щодо наявності чи відсутності інших спадкоємців на частину житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також перевірити на предмет приналежності частини житловго будинку до

Ржищівської міської ради Київської області.

Відсутність заведеної спадкової справи, а також матеріали, що містяться в матеріалах спадкової справи у разі її заведення - мають значення для правильного вирішення спору, при цьому, позивач позбавлений можливості самостійно надати відповідні докази з огляду на нотаріальну таємницю.

Відповідно до частини першої статті 240 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановленихчастиною другоюстатті 223 цього Кодексу (необхідність витребування нових доказів).

Згідно зчастиною дев`ятою статті223 ЦПК України про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 81, 84, 175,177,187, 240, 274, 277 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Витребувати у Ржищівської міської державної нотаріальної контори (вул. Соборна, 48, м. Ржищів, Обухівський район Київської області, 09230, код ЄДРПОУ: 26130025) Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо наявності чи відсутності заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Довідки Ржищівської міської територіальної громади Грушівського старостинського округу від 10.06.2024 № 14/04-02-04-150, та у разі наявності такої спадкової справи належним чином засвідчену в установленому порядку копію матеріалів спадкової справи, а також інформаційну довідку щодо наявності чи відсутності заповіту,(заповітів) після смерті ОСОБА_3 .

Витребувані докази подати безпосередньо до Миронівського районного суду Київської області у строк до 29 жовтня 2024 року.

Копію даної ухвали та довідку про смерть ОСОБА_3 надіслати до Ржищівської міської державної нотаріальної контори для виконання.

Судове засідання у цивільній справі №371/1164/24 за позовом ОСОБА_2 доРжищівської міської ради Київської області провизнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя відкласти на 30 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв., про що повідомити сторони.

Засідання відбудеться в приміщенні Миронівського районного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ