Постанова № 122055181, 03.10.2024, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/887/24

Провадження № 3/156/625/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року сел.Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , не працює (згідно даних протоколу),

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

29.07.2024 року о 18:30 год. на автодорозі Р-15 поблизу дачного масиву «Прикордонник», водій ОСОБА_1 керував т/з VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з в передбаченому законом порядку за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, результат огляду позитивний 1,37 %, тест № 379 від 29.07.2024 року. Від керування т/з відсторонений.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожньогоруху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

ІІ. Пояснення учасників справи

У судове засідання 03.10.2024 року ОСОБА_1 вкотре не з`явився, однак належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою та надісланим йому повідомленням, оскільки у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення.

02.10.2024 року на електронну адресу суду ОСОБА_1 вкотре надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з поганим самопочуттям ( без підтверджуючих документів).

Вирішуючи подану заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд звертає увагу на наступне.

Адмінматеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшли на розгляд суду 31.07.2024 року. У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення.

У судове засідання 08.08.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення. Від останнього надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з його відрядженням (а.с. 15, 20).

22.08.2024 року ОСОБА_1 в судове засідання знову не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином про що свідчить розписка у матеріалах справи та довідка про доставку повідомлення у додатку «Viber» (а.с. 19), подав клопотання про направлення справи для розгляду до Нововолинського міського суду, яке постановою суду від 14.08.2024 було розглянуто.

У судове засідання 10.09.2024 року ОСОБА_1 знову не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення та телефонограма (а.с. 25, 28). На електронну адресу суду надіслав заяву про перенесення розгляду справи у зв`язку з хворобою та долучив копію виписки із своєї медичної карти (а.с. 26-27).

23.09.2024 року ОСОБА_1 знову в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення та телефонограма (а.с. 29). Однак на електронну адресу суду надіслав заяву про перенесення розгляду справи у зв`язку з перебуванням за кордоном з 15.09.2024 27.09.2024 на оздоровленні про що подав підтверджуючі документи.

У судове засідання 03.10.2024 року ОСОБА_1 знову не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення та телефонограма (а.с. 33, 34). На електронну адресу суду знову надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з поганим самопочуттям (гіпертонічний криз ІІ стадії). Суд звертає увагу, що будь які підтверджуючі документи до поданої заяви не додані.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Частиною 1 ст. 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 п`ять разів поспіль не з`являється у судові засідання. Клопотання надіслане на адресу суду 02.10.2024 не підтверджено жодними доказами, крім цього без кваліфікаційного електронного підпису. У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що особа, щодо якої буде розглядатись протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 уникає явки до суду для проведення судового засідання та розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчить про недобросовісне користування належними йому процесуальними правами та процесуальними обов`язками.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП,яким є охорона праві свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться о 10:00 год. 03.10.2024 року в Іваничівському районному суді Волинської області, не вжив жодних заходів для явки до суду, подане ним клопотання не підтверджено жодними доказами, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, протягом тривалого терміну перебування справи у провадженні суду не скористався правовою допомогою, враховуючи, що судом прийнято вичерпні міри про своєчасність розгляду справи в межах строків передбачених ст.38 КУпАП та повідомлення про це учасника справи, суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст.251КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 35ЗаконуУкраїни«ПроНаціональнуПоліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Вп.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Протокол серії ААД№ 773608від29.07.2024року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст.255,256 КУпАПта в силуст. 251 КУпАПє доказом у справі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПпідтверджується такими дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 773608 від29.07.2024року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- рапортом ЄО № 1607 від 29.07.2024 року в якому зазначено, що 29.07.2024 року був зупинений т/з Фольцваген Пассат д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який керував т/з в стані алкогольного сп`яніння. На останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- тестом «Alcotest 6820», результат якого позитивний 1,37 ‰. ОСОБА_1 від підпису відмовився;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820 ARPK - 0043». Результат огляду на стан сп`яніння: проба позитивна, результат 1,37 проміле. ОСОБА_1 від підпису відмовився;

- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначено, що ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 29.07.2024 року в якому зазначено, що останній відмовився надати пояснення;

-зобов`язанням ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 773608 від 29.07.2024 року;

- рапортом Інстектора СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області І. Брися від 29.07.2024 року;

- відеозаписами на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі п.3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та порушення ПДР, під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки від нього відчувався запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 ствердив: - «пиво тільки що випив» (1:21 хв. відео № 00000_00000020240729182811_0016А). Зафіксовано, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з приладом «Драгер», результат виявився позитивним 1,37 проміле, на що ОСОБА_1 підтвердив: «ну пиво випив» (10:44 хв. відео № 00000_00000020240729182811_0016А). ОСОБА_1 погодився із результатом, ствердив, що не має потреби їхати у медичний заклад. Останньому було повідомлено про його права та про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, не встановлено.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції, щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП,оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Суддею враховано характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб), загрожує їх життю, здоров`ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу, майновий стан (не працює), ступінь його вини, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.

Відповідно до довідки Відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В» та «В1», видане 27.01.2023 року ТСЦ 0744. Отже, суд застосовує щодо ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

VІ. Судові витрати

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу Українипроадміністративніправопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розміріоднієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцятьтисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідноЗакону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М. О. Федечко