Ухвала суду № 122053096, 03.10.2024, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1342/22 Провадження № 2-с/724/21/24

У Х В А Л А

03 жовтня 2024 року м. Хотин

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Єфтеньєв О.Г., розглянувши питання про поновлення строку на подання заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з розподілу природного газу, -

В С Т А Н О В И В:

27.08.2024 представник заявника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з розподілу природного газу від 06.09.2022 по справі №724/1342/22.

В поданій заяві представник заявника просить також поновити строк на подання заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 06.09.2022 по справі №724/1342/22. Посилається на те, що ОСОБА_1 на час подання заяви про скасування судового наказу, копії судового наказу та копії доданих до нього документів не було надано. Про наявність судового наказу ОСОБА_1 дізнався з сайту «Судова влада України» 26.08.2024 року

Ознайомившись з матеріалами заяви суд приходить до наступного.

Статтями 170, 171 Цивільного процесуального кодексу України визначено підстави для скасування судового наказу за заявою божника та регламентовано порядок розгляду таких заяв.

Так, за приписами статті частини 1 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб..

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про скасування судового наказу суд виходить з наступного:

06 вересня 2022 року Хотинським районним судом Чернівецької області у цивільній справі №724/1342/22 (провадження № 2-н/724/68/22) за заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», що знаходиться за адресою: м.Чернівці вул. Винниченка 9-А, код ЄДРПОУ 03336166, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м.Чернівці МФО 356334 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 8 502,47 грн. (вісім тисяч п`ятсот дві гривні 47 копійок) за період з січня 2020 року по червень 2022 року та судовий збір у розмірі 248,10 грн.

Копія вказаного судового наказу направлена боржнику ОСОБА_1 06.09.2022 року, і отримана останнім особисто 03.11.2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. (ч. 6, 7 ст. 127 ЦПК).

Відповідно до ч. 1ст. 170 ЦПК, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Частиною 2 статті 171 ЦПК визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення пропущеного строку, слід зазначити наступне.

Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання заяви про скасування судового наказу.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки боржника.

Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26.07.2005 року, заява № 39199/98, п. 62), «Воловік проти України» від 06.12.2007 року, заява № 15123/03. У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

В постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та Трух проти України (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14.10.2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03).

В постанові Великої палати Верховного суду від 03.10.2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст. 81 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що боржником особисто отримано копія судового наказу 03.11.2022 року, при цьому у заяві він вказує, що про судовий наказ він дізнався 26.08.2024 року, що не відповідає матеріалам справи.

Жодних інших поважних причин, пропуску встановленого ч.1 ст. 170 ЦПК строку на подання боржником заяви про скасування судового наказу, у заяві не наведено, та судом не встановлено.

Отже, оскільки відсутні підстави для поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу, тому заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу - підлягає поверненню відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.126, 127, 170-171 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з розподілу природного газу - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з розподілу природного газу - повернути боржнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 15-ти денний строк з дня проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 03.10.2024 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ