Ухвала суду № 122044314, 02.10.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4027/17

Провадження № 6/466/139/24

У Х В А Л А

18 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі

головуючої судді Луців-Шумської Н.Л.

учасники справи

секретар ОСОБА_1

заявник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

30.07.2024 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про скасування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у справі №466/4027/17, посилаючись на те, що на сьогоднішній день він частково погасив заборгованість та має намір виїхати у Республіку Польща для термінового лікування.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підтримав, зазначив, що за виконавчим листом №466/4027/17 від 10.01.2019р., виданим Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з нього в користь ТзОВ «Транс-Компані» 86 453грн.46коп. він частково погасив заборгованість, залишок боргу складає приблизно 54 000грн. Крім цього він має кардіологічне захворювання та йому рекомендовано лікування у кардіологічному відділенні Спеціалізованої клініки Святого сімейства у м.Жешув, Республіка Польща. Зауважив, що від виконання зобов`язання не ухиляється

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Представник ТзОВ «Транс-Компані» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Згідно ч. 6 ст.441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Тобто, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути скасовано судом за вмотивованою заявою боржника.

В силу ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 8 статті 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення виїзду з України або в`їзду в Україну осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзду в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі, згідно з дорученням правоохоронних органів.

Крім інших, покладених на органи державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, з`ясовувати підстави в`їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

В судовому засіданні та матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08.02.2018 року у справі №466/4027/17 було позов ТзОВ «Транс-Компані» задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Компані» (Львівська область, Городоцький р-н, с.Косівець, вул.Польова,20, ПН 38047993) 86 453грн.46коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 1600грн. судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 22.04.2020 року було задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича. Постановлено тимчасово обмежити громадянина ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом №466/4027/17 від 10.01.2019р., виданим Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Компані» 86 453грн.46коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 1600грн. судових витрат. Обов`язок виконання ухвали суду покладено на Державну прикордонну службу України.

Боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні в підтвердження вказаних доводів, що йому необхідно пройти лікування за кордоном, надав медичні документи, з яких вбачається, що за його діагнозом йому рекомендовано лікування у кардіологічному відділенні Спеціалізованої клініки Святого сімейства у м.Жешув, Республіка Польща.

Крім цього, заявником ОСОБА_2 надано виписку з АТ КБ «ПриватБанк» щодо часткового погашення заборгованості за рішенням суду у справі №466/4027/17.

Таким чином, необхідність виїзду за межі країни обумовлена не обставинами ухилення боржника від виконання рішення суду, а станом його здоров`я, та необхідністю проходження відповідного огляду та лікування у медичних закладах за межами України. У свою чергу, накладене обтяження у вигляді обмеження заявника у праві виїзду закордон порушує право ОСОБА_2 користуватися будь-якими заходами, що дозволяють досягти найкращого стану здоров`я, порушують право на доступність медичних послуг, яких він потребує за станом здоров`я.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Згідно ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Таким чином, суд вважає, що залишення тимчасових обмежень, які були встановлені відносно ОСОБА_2 при виконанні виконавчого провадження, є таким, що порушують основоположні права і свободи громадянина України.

Таким чином, ОСОБА_2 не ухиляється від виконання рішення суду, не створює перешкоди у його виконанні, а тому обставини, які б свідчили про свідомі дії або умисну бездіяльність, спрямовані на ухилення боржника від виконання рішення суду, відсутні. Обмеження у праві виїзду за кордон не переслідує легітимну мету, не створює додаткові передумови для виконання рішення суду, обставини, які б свідчили про наміри боржника виїхати за кордон з метою невиконання рішення суду встановлені не були, а тому обмеження боржника у праві виїзду за кордон є непропорційним втручанням в конституційне право заявника на свободу пересування, у зв`язку із чим тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що приватний виконавець вправі звернутись з поданням обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон у разі нових проявів та доказів ухиляння останнього від зобов`язань, що покладені на нього судовим рішенням.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви про скасування заходів щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України .

Керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження громадянина ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України, застосоване ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2020 року.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 01 жовтня 2024р.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська