Рішення № 12203532, 09.11.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2010 Справа № 17/145-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Реві Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт", м.Херсон

про стягнення 58111 грн. 24 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Ібрагімова А. М. (паспорт серіяНОМЕР_1, виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 14.03.2008 р.), представник за довіреністю № 84 від 18.08.2010 р.

від відповідача - Онищук С. К. (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області 22.06.2005 р.), представник за довіреністю № 3 від 01.10.2010 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ", м. Дніпропетровськ (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт", м. Херсон (відповідач) заборгованості за договором поставки № 5051 від 15.01.2010 р. у сумі 58111 грн. 24 коп., з яких 44515 грн. 42 коп. становить сума основного боргу, 85 грн. 38 коп. 10 % річних, 155 грн. 81 коп. пені та 13354 грн. 63 коп. 30% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором належним чином, що змусило позивача звернутися за захистом майнових прав до господарського суду.

Для надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди ухвалою суду від 14.10.2010р. розгляд справи, за клопотаннями відповідача, було відкладено на 09.11.2010р.

Проте, сторони не дійшли згоди щодо укладення мирової угоди, у зв'язку з чим суд розглядає справу по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав основний борг в повному обсязі та надав суду копію платіжного доручення №745 від 20.09.2010р. про сплату частини основної заборгованості в сумі 1000 грн. 00 коп. Крім цього представник відповідача заперечував проти нарахування штрафних санкцій, обґрунтовуючи свою позицію тим, що прострочення сплати заборгованості сталося саме з вини позивача, який припинив поставку товару, внаслідок чого відповідач майже припинив свою господарську діяльність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

15 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БаДМ»(позивач, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інфініті-Еліт»(відповідач, покупець за договором) укладено договір поставки №5051 (далі Договір), за умовами якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця лікарські препарати та засоби, засоби гігієни та догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту, а покупець зобовязався прийняти і оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п.п. 1.2 та 1.3 Договору найменування, асортимент товару визначаються на підставі прайс-листа постачальника, що діє на момент замовлення товару покупцем. Зміна та (або) оновлення такого прайс-листа здійснюється за внутрішніми правилами постачальника. Кількість та ціна товару, що поставляється за договором, визначається покупцем при замовленні товару та зазначається у видаткових накладних на товар, який поставляється. Усі видаткові накладні є невідємними складовими Договору.

В розділі 4 Договору сторони дійшли згоди щодо умов поставки товару. Так поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2000. Конкретне місце поставки узгоджується сторонами на кожну окрему поставку та зазначається в заявці та видаткових накладних. Поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями. Поставка кожної партії товару здійснюється в строк, вказаний в заявці або в строк, узгоджений сторонами.

Зобовязання постачальника щодо поставки та передачі товару покупцеві вважаються виконаними в момент вручення товару постачальником покупцю та підтверджується підписами сторін у видатковій накладній на товар. При наявності заборгованості покупця за поставлений товар, по якому наступив термін оплати, постачальник має право призупинити поставку товару покупцю до повної сплати покупцем заборгованості.

В розділі 6 Договору сторонами узгоджено порядок розрахунків. Так, покупець зобовязується сплатити суму за товар в строки, які вказані в накладній на передачу товару. Постачальник має право самостійно зменшити строк оплати, який вказаний у накладній, повідомивши про це покупця письмово за два банківських дні. Покупець здійснює оплату вартості поставленого товару у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягала сплаті, надійшла на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника. Оплата покупцем товару за Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

На виконання умов Договору постачальником було проведено ряд поставок товару на загальну суму 1272748 грн. 94 коп., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.16-51).

Поставлений товар було отримано уповноваженими представниками відповідача; факт отримання товару підтверджується підписом відповідальної особи та печаткою покупця на видаткових накладних та не заперечується представником відповідача.

Втім відповідач свої зобовязання за договором в частині оплати отриманого товару виконав частково, у звязку з чим на момент звернення позивача до суду за ним обліковується заборгованість в сумі 44515 грн. 42 коп., що також не заперечується відповідачем.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено матеріалами справи, відповідач, всупереч умов договору щодо належної та своєчасної оплати позивачу за поставлений товар, розрахувався з позивачем несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим на момент порушення провадження у справі за ним обліковується заборгованість в сумі 44515 грн. 42 коп.

В судовому засіданні 09.11.2010 року представником відповідача надано суду докази часткової оплати заборгованості в сумі 1000 грн., а саме копію платіжного доручення від 20.09.2010р. №745 та акт звірки взаєморозрахунків, складений між позивачем та відповідачем, відповідно до якого залишок заборгованості відповідача складає 43515 грн. 42 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ»в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та документально доведеними, та підлягають задоволенню частково в сумі 43515 грн. 42 коп. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00 грн. слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України.

У звязку з неналежним виконанням зобовязання позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 13.08.2010р. по 19.08.2010р. - неустойку у вигляді пені в сумі 155 грн. 81 коп. та за період прострочення оплати понад 20 календарних днів з 16.07.2010р. по 19.08.2010р. 30% штрафу в розмірі 13354 грн. 63 коп.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1 статті 548 ЦК України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України закріплено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність сторін за Договором поставки № 5051 передбачена розділом 7 Договору. Так, згідно п.7.2 Договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів покупець зобовязаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару.

При цьому в п.10.2 Договору сторони обумовили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобовязань здійснюється у відповідності до строків позовної давності, визначених Цивільним кодексом України, без застосування ч.6 статті 232 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти нарахування штрафних санкцій, обґрунтовуючи свою позицію тим, що прострочення сплати заборгованості сталося саме з вини позивача, який припинив поставку товару, внаслідок чого відповідач майже припинив свою господарську діяльність. Суд не приймає до уваги доводи відповідача з огляду на наступне.

В статті 6 ЦК України чітко сформовано принцип свободи договору, та зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п.4 статті 179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2010 року сторони підписали та скріпили печатками договір поставки № 5051 без будь-яких зауважень.

Отже, підписуючи договір, відповідач у відповідності з п.3 статті 181 ГК України погодився з його умовами, у тому числі й застосуванням штрафних санкцій.

Слід зазначити, що відповідач не скористався своїм правом, закріпленим п.4 статті 181 ГК України щодо надання протоколу розбіжностей до договору, а також п.5 статті 231 ГК України, яким передбачено, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобовязання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Крім цього суд зауважує, що, як вже зазначалося, в п. 4.7 Договору сторони узгодили що, при наявності заборгованості покупця за поставлений товар, по якому наступив термін оплати, постачальник має право призупинити поставку товару покупцю до повної сплати останнім заборгованості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосовані у договорі поставки №5051 штрафні санкції відповідають вимогам діючого законодавства.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Суд перевірив розрахунок суми пені та дійшов висновку, що позивачем невірно здійснено розрахунок суми пені. За розрахунком суду пеня за визначений позивачем період становить 132 грн. 33 коп., у звязку з чим стягненню підлягає пеня в розмірі 132 грн. 33 коп. В задоволенні решти суми в частині стягнення пені в розмірі 23 грн. 48 коп. суд відмовляє.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13354 грн. 63 коп. штрафу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивачем на підставі вищезазначеної норми Цивільного кодексу України та п.7.3 Договору заявлено до стягнення 85 грн. 38 коп. 10% річних за період з 13.08.2010р. по 19.08.2010р.

Як слідує з матеріалів справи, у п. 7.3 Договору поставки № 5051 сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 ЦК України, і встановили її у розмірі 10%.

Суд перевірив розрахунок суми 10% річних, та констатує, що розрахунок здійснено не вірно, позовні вимоги щодо стягнення 10% річних підлягають задоволенню частково в сумі 85 грн. 37 коп., в решті вимог в цій частині в сумі 0,01 грн. слід відмовити.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги задовольняються частково. Стягненню з відповідача на користь ТзОВ «Бадм»підлягають 43515 грн. 42 коп. основного боргу, 132 грн. 33 коп. пені, 13354 грн. 63 коп. штрафу та 85 грн. 37 коп. 10% річних. Провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню. В решті позову в частині стягнення 23 грн. 48 коп. пені та 00 грн. 01 коп. річних слід відмовити.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є повязані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За правилами статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню 580 грн. 88 коп. витрат по оплаті державного мита та 235 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Решта судових витрат покладаються на позивача.

Одночасно суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду було надмірно оплачено 00 грн. 89 коп. державного мита (платіжне доручення № 47455 від 21.08.2010р. ), у звязку з чим надмірно сплачені 00,89 грн. державного мита підлягають поверненню з Державного бюджету на користь позивача.

На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" (м. Херсон, вул. Безродного, буд. 35, корпус 2, кв. 80, код ЄДРПОУ 36838122, р/рах. 26008060291586 у відділенні Центрального офісу ХФ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 352479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, код ЄДРПОУ 31816235, р/рах. 26008105114001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) 43515 грн. 42 коп. основного боргу, 132 грн. 33 коп. пені, 13354 грн. 63 коп. штрафу, 85 грн. 37 коп. річних, 580 грн. 88 коп. витрат по оплаті державного мита та 235 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 23 грн. 48 коп. пені та 00 грн. 01 коп. річних відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. 00 коп. основного боргу припинити.

5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, код ЄДРПОУ 31816235, р/рах. 26008105114001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) з державного бюджету 00 грн. 89 коп. надмірно сплаченого платіжним дорученням від 21.08.10р. № 47455 державного мита, про що, після набрання рішенням законної сили, видати довідку.

Суддя М.Б. Сулімовська

Повне рішення складене

та підписане 11.11.2010р.