Рішення № 12203497, 02.11.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р.                                                                      Справа № 5/172

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго", 39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 68

до Приватного підприємства "ЧЕНСЕП", 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 15

про стягнення 1128,14 грн.

                                                                       Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 02.11.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 1128,14 грн. заборгованості за договором № 5/3 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2001 року в т.ч. 981,99 грн. основний борг, 113,49 грн. пеня, 14,97 грн. інфляційні нарахування та 17,69 грн. 3 % річних.

Від представника позивача надійшло клопотання № 1218 від 29.10.2010 року (вх. № 13164д від 01.11.2010 року) про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Ухвали, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 15) співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.10.2001 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" (позивач) та Приватним підприємством "ЧЕНСЕП" (відповідач) був укладений договір № 5/3 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору, постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з 01.10.2009 року по 01.09.2010 року на загальну суму 981,99 грн.

У відповідності до п. 6.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість теплової енергії, згідно рахунка, за розрахунковий період до 1 числа наступного місяця.

В порушення умов даного договору відповідач за теплову енергію не розрахувався, його заборгованість за період з 01.10.2009 року по 01.09.2010 року складає 981,99 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов’язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 981,99 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума 3 % річних за період з 01.11.2009 року по 01.09.2010 року складає 17,69 грн., а сума інфляційних нарахувань за цей же період - 14,97 грн.

Враховуючи, що кінцевим строком погашення заборгованості за договором є 1 число місяця наступного за розрахунковим, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми 3 % річних, який склав 17,62 грн. за період з 02.11.2009 року по 01.09.2010 року та суми індексу інфляції, який склав 14,97 грн. за цей же період.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.11.2009 року по 01.09.2010 року, що складає, згідно розрахунку позивача, 113,49 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов’язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.2.2 договору, у випадку несвоєчасної сплати за спожиту теплову енергію споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з тим, що кінцевим строком оплати за одержану теплову енергію є 1 число місяця наступного за розрахунковим, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" та з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України було здійснено власний перерахунок пені, який склав 92,60 грн. за період з 02.11.2009 року по 01.09.2010 року.

Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЧЕНСЕП" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 15, код ЄДРПОУ 22537887) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 68, р/р 260071570 в КФ АБ "Полтава-банк", МФО 331423, код ЄДРПОУ 31700972) - 981,99 грн. основного боргу, 92,60 грн. пені, 17,62 грн. 3 % річних, 14,97 грн. інфляційних витрат, 100,10 грн. державного мита та 231,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                     Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.11.2010 року.