Рішення № 12203199, 29.10.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2010 р.Справа № 14/120 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши матеріали справи № 14/120

за позовом: закритого акціонерного товариства "Агропромислова група", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім "Вікторія", Кіровоградська область, Ульянівський район, с.Шамраєве

про стягнення 12 149,24 грн.

Представники сторін:

від позивача - Хохлов І.В., довіреність № 553 від 16.09.2010;

від відповідача - участі не брав;

Закрите акціонерне товариство "Агропромислова група" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім "Вікторія" 12149,24 грн., з яких: 10037,74 грн. основного боргу за договором № 713 від 19.01.2009 року, 228,82 грн. 3% річних, 431,62 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення зобов'язання, пені за прострочення платежу в сумі 1451,06 грн., а також судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2010 позовні вимоги підтримав.

Відповідач у справі не скористався процесуальним правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь у судовому засіданні, надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.10.2010 (а.с.41).

За вказаних обставин, враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, правила статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2009 року між сторонами закритим акціонерним товариством "Агропромислова група" (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Аграрний дім "Вікторія" (далі - покупець) укладено договір № 713 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар/партію товару згідно з умовами даного Договору.

Пункт 2.1.1 Договору передбачає, що продавець зобов"язується відвантажити покупцю товар по ціні, в асортименті та в кількості, зазначеній в рахунках - фактурах (видаткова накладна), яка є невід"ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.2.1 договору покупець зобов"язується оплатити продавцю вартість товару в строк та на умовах, зазначених в договорі. Повний розрахунок покупця за товар не повинен перевищувати строку, зазначеного в п. 7.1 Договору.

Пунктом 7.1. передбачено, що покупець здійснює розрахунок за відвантажений товар/партію товару з продавцем шляхом перерахування грошової суми, зазначеної в накладній, рахунку-фактурі, які є невід"ємними частинами договору, на рахунок продавця на протязі 20 календарних днів з моменту підписання накладної та/або акту за кожну конкретну партію товару.

Договір вступає в законну силу з 19.01.2009 року та діє до 31.12.2009 року.

Договір підписаний керівниками підприємств та скріплений круглими печатками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець отримав товар на загальну суму 12 127,54 грн., що підтверджується накладними № К-2538 від 19.01.2009 р., № К-2643 від 13.04.2009 р., № К-2781 від 02.06.2009 р., № К-2834 від 09.06.2009 р., № К-2869 від 11.06.2009 р., № К-3383 від 05.08.2009 р., № К-3452 від 21.08.2009 р. (а.с. 13-19).

Господарський суд, звертає увагу позивача на те, що пункті 1 позовної заяви позивачем зазначено основну суму боргу 12 073,54 грн., проте в матеріалах справи містяться накладні на суму 10 037,74 грн. Позивачем в судовому засіданні подано пояснення, за змістом якого позивач зазначає про помилковість суми 12 073,54 грн., просить вважати правильною суму 10 037,74 грн.

За твердженням позивача відповідач частково сплатив борг і сума боргу, що підлягає стягненню становить 10 037,74 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу вимогу за вих. № 339 від 11.12.2009 року про сплату заборгованості в сумі 10 037,74 грн.

Відповідач на лист вимогу не прореагував, поміж тим позовні вимоги не заперечив, відзив на позовну заяву суду не подав.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2010 пояснив, що доказів отримання листа вимоги про сплату боргу № 339 ввід 11.12.2009 р. надати не має можливості, оскільки дана вимога була направлена на адресу відповідача звичайною поштовою кореспонденцією.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 10 037,74 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 8.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язань, передбачених пунктами 2.2, 2.3, 7.1 Договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від несплаченої суми або пеню за кожен день прострочення від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення заборгованості, на протязі строку заборгованості.

Законодавче регулювання пені міститься в ст.ст. 546, 547, 549 Цивільного кодексу України.

Статтею 223 Господарського кодексу України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочений строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пункт 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

З врахуванням дат поставки товару (19.01.09, 13.04.09, 02.06.09, 09.06.09, 11.06.09, 05.08.09, 21.08.09), п. 7.1 договору та з врахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України строк спеціальної позовної давності для стягнення пені закінчився.

Позовна заява зареєстрована в господарському суді 29.09.2010 р., тобто після закінчення строку позовної давності для стягнення пені.

Відповідно до вимог частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не заявлено суду про сплив позовної давності для стягнення пені.

За таких обставин, суд не має підстав для застосування позовної давності при вирішенні питання щодо стягнення пені.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені становить 1451,06 грн. за період з 11.12.2009 по 14.09.2010.

Суд не може погодитись з визначення періоду, за який підлягає нарахуванню пеня (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Тому, здійснено перерахування пені, при цьому судом взято належний період з 15.03.2010 по 15.09.2010.

Таким чином, розмір пені за період з 15.03.2010 по 15.09.2010 складає 942,31 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до обґрунтованих розрахунків позивача сума 3 % річних становить 228,82 грн., сума інфляційних збитків становить 431,62 грн. Зазначені суми, в силу викладеного, визнаються господарським судом та підлягають задоволенню.

За викладених обставин господарський суд частково задовольняє позов, а саме на суму 11 640,49 грн., що складається з 10037,74 грн. основного боргу, 942,31 грн. пені, 228,82 грн. 3 % річних, 431,62 грн. інфляційних збитків.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати у сумі 95,81 грн. державного мита, 226,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім "Вікторія" (26452, Кіровоградська область, Ульянівський район, с. Шамраєве, вул. Паризької Комуни, 171, р/р 26003301333876 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 323301, код ЄДРПОУ 32806144) на користь закритого акціонерного товариства "Агропромислова група" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 17, кв.169, р/р 260043019890в АК "Промінвестбанк" (ЗАТ) м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31246405) 10 037,74 грн. основного боргу, 942,31 грн. пені, 228,82 грн. 3 % річних, 431,62 грн. інфляційних збитків, 95,81 грн. державного мита, 226,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя С.Б.Колодій

Повне рішення складено - 02.11.2010.