Ухвала суду № 122030250, 27.09.2024, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

УХВАЛА

про закриття кримінального провадження

27 вересня 2024 року Справа № 322/407/20 Провадження № 1-кп/322/4/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

30.04.2020 до суду надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2020 за №12020080300000059.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

08.03.2020, близько 08 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи особами раніше судимими, за попередньою змовою між собою та з невстановленою слідством особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення на легковому автомобілі «OPEL VECTRA» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , направились до приміщення автоматичної телефонної станції дільниці мережі доступу №-342/3 м. Оріхів Запорізької філії ПАТ «Укртелеком», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Прибувши до запланованого місця скоєння злочину та розподіливши попередньо між собою ролі при вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_9 , та невстановлена слідством особа, направились до вищевказаного приміщення де шляхом зриву скоби кріплення навісного замка на вхідних дверях та подальшого злому міжкімнатних дверей, проникли до вказаного приміщення, а ОСОБА_5 залишився у автомобілі поблизу приміщення та спостерігав за обстановкою навколо нього. Знаходячись у приміщенні, ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа, намагалися здійснити крадіжку чотирьох плат РСЛО з третього статива АТСК-50/200, загальною вартістю 745 грн. 22 коп., які належать ПАТ «Укртелеком», але не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були застигнуті безпосередньо на місці вчинення злочину працівником поліції начальником СКП Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 .

Одразу після чого, ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 разом невстановленою слідством особою, зникли з місця вчинення злочину на автомобілі «OPEL VECTRA» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У результаті своїх злочинних дій, що виразилися у незакінченому замаху на крадіжку чотирьох плат РСЛО з третього статива АТСК-50/200, які належать ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тим самим намагалися спричинити вказаному товариству матеріальну шкоду на загальну суму 745 грн. 22 коп.

Вищезазначені дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Захисник ОСОБА_5 ОСОБА_8 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в якому просив повернути ОСОБА_5 автомобіль «Opel Vectra 1/6 KAT», 1997 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 , н/з: НОМЕР_1 , яким останній володіє та користується на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.08.2024.

Обвинувачені, інші захисники та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_8 в частині закриття провадження. Водночас прокурор просив повернути внесену заставу заставодавцю ОСОБА_11 , а питання щодо повернення автомобіля вирішити після встановлення власника або володільця цього майна.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження, суд виходить з такого.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 становив 2102,00 грн., а відтак для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень цей розмір становить: 2102,00/2 = 1051,00 грн.

Частиною першою статті 51 КУпАП в редакції, що була чинною до 08.08.2024 включно, передбачалася адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважалось дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що у 2020 році становило: 1051*0,2 = 210,20 грн.

Проте, з 09.08.2024 набрали чинності зміни до ст. 51 КУпАП, внесені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), відповідно до яких запроваджено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2020 році становило: 1051*2 = 2102,00 грн.

Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи те, що вартість майна, замах на таємне викрадення якого інкримінується обвинуваченим у цій справі становить 745,22 грн., тобто ця сума є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2102,00 грн., підстав для визнання таких дій кримінально караними немає.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 237/716/16 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 80116036), від 22.08.2024 по справі № 567/507/23 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 121159033).

Отже, з 09.08.2024 було скасовано кримінальну протиправність крадіжки на суму від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і такі зміни мають зворотну дію у часі.

Пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої або пунктом 1-2частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

З огляду на викладене, враховуючи згоду обвинувачених на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Частиною першою статті 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з припиненням після закриття кримінального провадження дії запобіжного заходу у вигляді застави, обраного ОСОБА_4 , внесена застава в розмірі 105100,00 грн., що не була звернена в дохід держави, підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_11 .

Стосовно клопотання захисника про повернення обвинуваченому ОСОБА_5 автомобіля, суд зазначає таке.

З матеріалів справи випливає, що вилучення автомобіля «Opel Vectra 1/6 KAT», 1997 р.в. та н/з: НОМЕР_1 було здійснено під час обшуку зазначеного автомобіля, що підтверджується протоколом обшуку від 08.03.2020. Обшук зазначеного автомобіля проводився на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, що підтверджується ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08.03.2020 про проведення обшуку. При цьому, у протоколі обшуку зазначено про те, що номер кузова автомобіля встановити не вдалося. Автомобіль не вилучався у обвинуваченого ОСОБА_5 , а був вилучений в ході обшуку з лісосмуги на південній околиці АДРЕСА_4 , де його було покинуто невстановленими особами.

При цьому, стороною захисту не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують перебування зазначеного автомобіля у власності або користуванні обвинуваченого ОСОБА_5 , натомість сам обвинувачений під час судового розгляду зазначав, що не купував цей автомобіль у власника, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію DR/ НОМЕР_4 від 14.08.2014, а придбав його у третьої особи, за усною угодою, що відповідно не породжує у обвинуваченого права володіння, користування і розпорядження цим автомобілем.

З огляду на викладене, оскільки автомобіль «Opel Vectra 1/6 KAT», 1997 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 не вилучався безпосередньо у обвинуваченого ОСОБА_5 , а обвинуваченим не доведено факт передачі йому власником права користування цим автомобілем, суд не вбачає підстав для повернення вищезазначеного автомобіля обвинуваченому ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Виходячи з наведеного, автомобіль «Opel Vectra 1/6 KAT», 1997 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 , н/з: НОМЕР_1 , а також вилучені під час обшуку цього автомобіля: реєстраційні номерні знаки цього автомобіля, 3 пари рукавичок сірого, чорного та зеленого кольорів, ножиці-кусачки червоного кольору, куртка темно-синього кольору, дві фомки, чотири викрутки підлягають зберіганню до вирішення питання про належність цього майна.

Питання щодо решти речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 100, 182, 203, 284, 369 372, 392, 532 КПК України, суд

ухвалив:

1. Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 березня 2020 року за № 12020080300000059, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

2. Внесену заставу в розмірі 105100,00 грн. (сто п`ять тисяч сто гривень 00 коп.) повернути заставодавцю ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

3. Речові докази у справі:

- DVD-диск зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- фіскальний чек магазина «Продукти 34» ТОВ АТБ-Маркет знищити;

- автомобіль «Opel Vectra 1/6 KAT», 1997 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 , н/з: НОМЕР_1 , реєстраційні номерні знаки цього автомобіля, 3 пари рукавичок сірого, чорного та зеленого кольорів, ножиці-кусачки червоного кольору, куртка темно-синього кольору, дві фомки, чотири викрутки зберігати до вирішення питання про належність цього майна;

- зразки лакофарбового покриття, два зліпки слідів зламу, 1 СПУ, один слід з алебастру з відбитком протектора колеса, вилучений в ході проведення судової дактилоскопічної експертизи 1 СПУ, дактокарта ОСОБА_4 знищити;

- предмет схожий на пістолет з маркуванням ЕАР 12 18 120094, пляшка ємкістю 1 л з етикеткою «Кока-Кола» із залишком рідини коричневого кольору знищити;

- ліхтарик, накидна головка, мобільний телефон Xiaomi Redmi, куртка та маска чорного кольору, викрутка повернути ОСОБА_4 ;

4. Повний текст цієї ухвали оголошено судом 02 жовтня 2024 року о 08год. 30хв.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1