Рішення № 12203005, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/30602.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-Холдінг»

Про стягнення 22302,13 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Семизорова Я.В. –по дов. № 5/1 від 01.02.2010

Груша М.В. - керівник

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-Холдінг»12672,40 грн. боргу по орендній платі, 1 752,78 грн. пені та 3% річних в сумі 380,17 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 35 від 01.07.2009 та про стягнення 4028,07 грн. боргу по орендній платі, 2549,53 грн. боргу по комунальним платежам, 721,85 грн. пені та 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 12 від 01.01.2010.

Відповідач в судове засідання 02.11.2010 не з‘явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 21.10.2010.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення 26.10.2010 поштового відправлення відповідачу за адресою що зазначена в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 02.11.2010 є юридичною адресою: м. Київ, пр.-т Маяковського, 9-В.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 02.11.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Камелія-Холдінг»(орендар) було укладено договір оренди № 35 (далі –договір № 1) зі строком дії до 31.12.2009.

Відповідно до п. 1.1. договору № 1 орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Київ, пр-т Маяковського, 9-В загальною площею 120,4 кв. м. (об‘єкт оренди) з метою розміщення на його території ділового офісу орендаря, що підтверджується актом приймання-передачі об‘єкта оренди від 01.07.2009.

По закінченню строку дії договору № 1 між позивачем та відповідачем 01.01.2010 було укладено договір оренди № 12 (далі –договір № 2), зі строком дії до 31.03.2010, предметом якого є нежитлове приміщення за адресою м. Київ, пр-т Маяковського, 9-В, загальною площею 76,7 кв. м. Факт передачі даного об‘єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2010.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договорів № 1 і № 2 не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12672,40 грн. по орендній платі за грудень 2009 року, 4028,07 грн. по орендній платі за березень 2010 року, 2549,53 грн. по комунальним платежам за січень-лютий 2010 року та за неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов‘язань нараховані пеня в розмірі 2474,63 грн. та 3% річних –577,50 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно п. 6.1. договору № 1 договір укладено на термін до 31.12.2009 включно.

Пунктом 3.1. договору № 1 визначено, що об‘єкт оренди передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання-передачі, де зазначається загальна площа та технічний стан об‘єкта оренди на момент передачі та здачі в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав відповідачу в орендне користування приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, пр.-т Московський, 9-В, загальною площею 120,4 кв. м. згідно акту прийому-передачі об‘єкту від 01.07.2009.

12.11.2009 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди – 76,7 кв. м., тобто зменшивши його розмір на 43,7 кв. м. Згідно акту прийому-передачі від 12.11.2009 відповідач повернув позивачу приміщення площею 43,7 кв. м.

По закінченню строку дії договору № 1 відповідач у відповідності до умов п. 3.4. договору повернув позивачу об‘єкт оренди площею 76,7 кв. м. по акту прийому-передачі від 31.12.2009.

Відповідно до п. 6.1. договору № 2 його укладено на строк до 31.03.2010.

За умовами п. 3.1. договору № 2 об‘єкт оренди площею 76,7 кв. м. має також бути переданий орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі.

Матеріали справи свідчать, що згідно умов договору № 2 позивач передав, а відповідач отримав в орендне користування об‘єкт оренди по акту приймання-передачі від 01.01.2010 та по закінченню строку дії договору № 2 відповідач повернув позивачу об‘єкт оренди по акту приймання-передачі від 31.03.2010.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 2.1. договору № 1 (в редакції додаткової угоди № 1 до нього) за об‘єкт оренди орендарем сплачується базова договірна орендна плата у сумі 10510,20 грн. та ПДВ 2102,04 грн., разом 12612,24 грн. в місяць.

Відповідно до п. 2.2. договору № 1 зазначений в п. 2.1. розмір орендної плати є базовим. Фактична орендна плата за звітний місяць розраховується орендодавцем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця.

Згідно з п. 2.2.1. договору № 1 орендна плата перераховується орендодавцю на його рахунок до кожного 15 (включно) числа наступного місяця за звітним.

Позивачем орендну плату за грудень 2009 року нараховано в розмірі 12738,76 грн. (разом з ПДВ) та сторонами 31.12.2009 складено акт № ПО-35/6 здачі-прийняття робіт (надання послуг оренди за грудень 2009 року по договору № 1) на зазначену суму.

Зобов’язання з оплати послуг оренди за грудень 2009 року відповідач виконав частково сплативши позивачу лише 66,36 грн. Отже, борг по орендній платі за грудень 2009 року за договором № 1 складає 12672,40 грн.

Згідно п. 2.1. договору № 2 за об‘єкт оренди сплачується договірна орендна плата у сумі 10738 грн. та ПДВ 2147,60 грн., разом 12885,60 грн. в місяць. Зазначений в п. 2.1. розмір орендної плати є базовим (п. 2.2. договору № 2).

Сплата за перший та всі наступні за ним місяці оренди здійснюється орендарем шляхом передплати у розмірі 100% базової ціни поточного місяця у термін не пізніше останнього числа поточного місяця на поточний рахунок орендодавця.

Фактична орендна плата за звітний місяць розраховується орендодавцем шляхом коригування сплаченої авансом базової орендної плати за звітний місяць на індекс інфляції звітного місяця. Якщо розмір фактичної орендної плати звітного місяця, розрахований з урахуванням індексу інфляції, перевищує розмір сплаченої авансом базової орендної плати звітного місяця, орендодавець надає орендарю відповідний рахунок для здійснення останнім відповідної доплати у триденний термін з дати отримання даного рахунку (п. 2.3. договору № 2).

Позивачем орендну плату за березень 2010 року нараховано в розмірі 13487,06 грн. (разом з ПДВ) та сторонами 31.03.2010 складено акт № ОУ-12/6 здачі-прийняття робіт (надання послуг оренди за березень 2010 року по договору № 2) на зазначену суму.

Зобов’язання з оплати послуг оренди за березень 2010 року відповідач виконав частково сплативши позивачу лише 9458,99 грн. Отже, борг по орендній платі за квітень 2010 року за договором № 2 складає 4028,07 грн.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що орендар додатково сплачує орендодавцю частину витрат останнього, що стосуються комунальних та будь-яких інших послуг з обслуговування об‘єкту оренди або прилеглої до нього території. Які надаються орендарю. Перелік зазначених послуг та розмір сплати за них встановлюється пропорційно до займаної орендарем корисної площі в офісній будівлі, обчислюється щомісячно відповідно до розрахунку (додаток № 2 до договору № 2).

Сплата за визначені додатком № 2 до договору № 2 послуги, отримані орендарем у попередньому місяці здійснюється останнім у поточному місяці в триденний термін після отримання ним від орендодавця розрахунку, виконаного за встановленою формулою відповідно до додатку № 3 до договору № 2.

Позивачем за січень 2010 року комунальні послуги нараховані в розмірі 1640,15 грн. (разом з ПДВ) та за лютий 2010 року комунальні послуги нараховані в розмірі 1565,60 грн. (разом з ПДВ). Отримання відповідачем комунальних послуг за січень-лютий 2010 року на вищезазначені суми підтверджується актами № К-5 від 31.01.2010 та № К-21 від 28.02.2010 здачі-прийняття робіт (надання комунальних послуг по договору № 2) (відповідач в акті звірки взаєморозрахунків від 30.04.2010 підтвердив надання комунальних послуг за актом № К-21 від 28.02.2010 в розмірі 1565,60 грн.).

Судом встановлено, що зобов’язання з оплати комунальних послуг за січень-лютий 2010 року відповідач виконав частково в розмірі 656,22 грн., тому борг по комунальним послугам за договором № 2 складає 2549,53 грн.

Пунктом 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків щодо внесення орендної плати та плати за комунальні послуги, в результаті чого виникла заборгованість в загальному розмірі 19 250 грн. (12672,40 + 4028,07 + 2549,53).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та комунальним послугам в сумі 19 250 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати та комунальних послуг у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Умовами пункту 2.5. договору № 1 та пункту 2.6. договору № 2 передбачено, що за прострочення строку сплати орендної плати та за визначені додатком № 2 до договору № 2 послуги орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договорів № 1 і № 2 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати послуг оренди та комунальних послуг.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договорів № 1 і № 2 та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір якої, за обґрунтованим розрахунками позивача становить 2474,63 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2474,63 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних –577,50 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що 3% річних мають бути нараховані за час прострочення, а не як нараховує позивач 3% від загальної суму боргу.

За розрахунками суду сума 3% річних на борг за договором № 35 від 01.07.2009 за визначені позивачем періоди прострочення, складає 280,56 грн.

За розрахунками суду 3% річних на борг по договору № 12 від 01.01.2010 складає 118,69 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних за розрахунками суду становить 280,56 грн. + 118,69 грн. = 399,25 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 399,25 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 178,25 грн. слід відмовити, оскільки позивачем розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс»обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-Холдінг»(м. Київ, пр.-т Московський, 9-В, код ЄДРПОУ 36438701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс»(м. Київ, пр.-т Московський, 9-В, код ЄДРПОУ 33192158) 19250 (дев‘ятнадцять тисяч двісті п‘ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 63 коп. пені, 399 (триста дев‘яносто дев‘ять) грн. 25 коп. –3% річних, 221 (двісті двадцять одну) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3% річних в сумі 178,25 грн. в позові відмовити повністю.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 04.11.2010