Рішення № 122029107, 02.10.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14176/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря судових засідань Гефнер К.-С.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

учасники провадження:

-представник позивача - адвокат Галинський М.В.,

В С Т А Н О В И В:

20.08.2024 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галинський Михайло Володимирович, звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 21257 від 18.08.2024 про притягнення ГАЛИНСЬКОГО Тараса Володимировича до адміністративної відповідальності за правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позов обґрунтовує тим, що вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн. З вказаною постановою він категорично незгідний, вважає її незаконною та необґрунтованою, і такою, що порушує його права, свободи та інтереси, оскільки він не допустив жодних порушень Законів, вказаних у оскаржуваній постанові, тому він не порушив вимоги ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Так, при притягненні його до адміністративної відповідальності не було враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, відповідно до якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Також посилається на порушення допущені відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення не роз`яснила позивачу зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а тільки вказала, де позивач повинен поставити свої підписи. Також, позивачу не було надано можливості надати свої пояснення, скористатись правовою допомогою. У протоколі відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Повноваження особи, яка складала адмінпротокол не перевірялися та не досліджувалися. Відтак, позивач вважає, що адмінпротокол складено не уповноваженою на те особою. До того ж, згідно постанови, позивач порушив підпункт 1 пункту 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Однак, підпункт 1 пункту 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» передбачає поділ на абзаци, що в свою чергу не дає можливості встановити яку саме норму вказаного нормативно-правового акту порушено позивачем.

11.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадян України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Жодного заперечення щодо правопорушення, яке було йому інкриміноване, під час розгляду справи гр. ОСОБА_1 не надано, про що свідчить відсутність у відповідних графах протоколу від 18.08.2024 р. по справі про адміністративне правопорушення відповідних заяв чи/то клопотань чи застережень про їх долучення до матеріалів справи.

Доводи позивача про порушення його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення 18.08.2024 р., зокрема про те, що позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено 18.08.2024 року, а розгляд справи відбувся того ж дня 18.08.2024 року, чим позбавлено ОСОБА_1 прав, гарантованих Конституцією України та ст. 268 КУпАП, у т.ч. права на правову допомогу адвоката, є неспроможними.

Таким чином позивач у своєму позові не навів та не підтвердив наявність обставин, які б свідчили про істотне порушення норм процесуального та матеріального права і за своїм характером тягнули скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши позицію сторін, приходить до наступного висновку.

18 серпня 2024 року начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що він, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-1Х від 11.04.2024р., не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань військової служби, мобілізації та військового обліку» 11.04.2024 №3633-ІХ.

Згідно даних вказаного протоколу ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 30хв. 18.08.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (приймальня).

18.08.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 та накладено штраф у розмірі 17000 грн. за те, що він протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-1Х від 11.04.2024р., не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань військової служби, мобілізації та військового обліку» 11.04.2024 №3633-ІХ.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

З оскаржуваної постанови встановлено, що стосовно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останньому покладено в провину те, що він в порушення п.п. 1 п. 2 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" №3633-IX від 11.04.2024, набрав чинності 18.05.2024 р., разом з тим гр. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі працівників Національної поліції на 93 день після набрання чинності вказаним законом.

Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство покладало обов`язок на позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів визначених ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається в першу чергу на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Відтак частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Позивач виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, не виконав, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушивши правила військового обліку тим самим вчинивши порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Доводи позивача про порушення його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення 18.08.2024 р., зокрема про те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено 18.08.2024 року, а розгляд справи відбувся того ж дня 18.08.2024 року, чим позбавлено ОСОБА_1 прав, гарантованих Конституцією України та ст.268 КУпАП, у т.ч. права на правову допомогу адвоката, є безпідставними, оскільки в протоколі від 18.08.2024 р. по справі про адміністративне правопорушення міститься інформація про дату, час і місце розгляду справи, роз`яснення прав згідно ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України та міститься підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При цьому, суд враховує, що приписи ст. 77 КАС України свідчать про те, що їх не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог, тому обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

В межах спірних правовідносин відповідачем у справі доведено правомірність винесення ним спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та дотримання ним процедури винесення такої постанови.

У свою чергу позивач у своєму позові не навів та не підтвердив наявність обставин, які б свідчили про істотне порушення норм процесуального та матеріального права і за своїм характером тягнуть скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене, суд знаходить позов необґрунтованим, тому не вбачає підстав для його задоволення та вважає за необхідне залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву відповідно без задоволення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_8 тел. НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_2 , Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС - наявний ЄДРПОУ 09581932.

Повний текст рішення виготовлено 02.10.2024.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник