Рішення № 12202385, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/18314.09.10 за позовомзакритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", м. Київ

доФізичної особи підприємцяОСОБА_1, м. Київ

простягнення 7032,39 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Пугачова А.С.

Представники сторін:

позивача:Моргун К.В., представник за дов. № 544 від 30.01.2010 року

відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7032,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №115009923 від 25.07.20008 року про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку позивач надав послуги звязку, а відповідач належним чином грошове зобовязання по оплаті наданих послуг в повному обсязі не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 6644,96 грн. При цьому, за порушення виконання грошового зобовязання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 387,43 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.07.2010 р.

В звязку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.08.2010 року за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 10.08.2010 року відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для можливості детального ознайомлення з матеріалами справи. При цьому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначав, що в спірний період послуг від позивача не отримував.

Ухвалою від 10.08.2010 року розгляд справи відкладено на 14.09.2010 року.

В судове засідання, призначене на 14.09.2010 року відповідач не зявився та не забезпечив явку в судове засідання свого представника. Натомість ним направлено суду телеграму в якій він знову просить перенести розгляд справи, посилаючись на термінове відрядження. При цьому відповідачем не подано жодних доказів на обґрунтування зазначеного клопотання.

Дослідивши клопотання суд не знайшов підстав для його задоволення. По-перше, як зазначено вище, відповідачем не подано жодних доказів на обґрунтування поважності відсутності відповідача в судовому засіданні. По-друге, під час судового розгляду справи відповідач систематично не зявлявся на виклик суду в судові засідання та не надавав жодних обґрунтованих пояснень та доказів. Зявившись в судове засідання призначене на 10.08.2010 року відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для можливості ознайомитись з матеріалами справи і подати свої заперечення та докази. Судом зазначене клопотання було задоволено. При цьому, як убачається з матеріалів справи, в період часу з 10.08.2010 року по 14.09.2010 року ні відповідач, ні будь-який його повноважний представник до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи не зявились, будь-яких документів та доказів, що спростовують доводи позивача викладені в позовній заяві не надали. Враховуючи викладені обставини, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Крім того, в даному випадку, суд враховує строки розгляду справи, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладених обставин господарський суд розглядає справу на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.09.2010 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008 р. між закритим акціонерним товариством "Українські радіосистеми", Оператор (надалі ЗАТ "Українські радіосистеми", позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 Абонент (надалі ФОП Рубцов, відповідач ) було укладено договір №115009923 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (надалі Договір).

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору оператор зобов'язується надавати абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку відповідно до вказаного в Договорі тарифного плану й надавати додаткові супутні послуги, а абонент зобов'язується своєчасно їх оплачувати. Цей Договір укладений на підставі Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку оператора (надалі Правила) та регулює відносини між оператором і абонентом при наданні оператором послуг рухомого (мобільного) зв'язку.

Згідно п. 3 Договору права та обов'язки сторін договору та інші умови взаємодії між сторонами вказані в Правилах.

Пунктами 7 та 8 Договору встановлена післяоплатна форма розрахунків, а способом доставки рахунків передбачено надсилання поштою на адресу абонента.

Відповідно до п. 10 Договору підписання Договору абонентом свідчить про його згоду з умовами Правил.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору, у період з 01.10.2008 року по 30.04.2009 року позивач надав відповідачу послуги мобільного звязку на загальну суму 6879,42 грн.

При цьому, як убачається з матеріалів справи позивач для оплати наданих послуг виставляв відповідачеві рахунки за визначений період, зокрема № 100027993938 від 31.10.2008 року на суму 457,48 грн., № 100028018865 від 30.11.2008 року на суму 1707,01 грн., № 100028046250 від 31.12.2008 року на суму 1894,46 грн., № 100028070486 від 31.01.2009 року на суму 1516,46 грн., № 100028092121 від 28.02.2009 року на суму 765,09 грн., № 100028109763 від 31.03.2009 року на суму 382,50 грн., № 100028127751 від 30.04.2009 року на суму 156,42 грн.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по оплаті наданих послуг в повному обсязі, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 6644,96 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обовязки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України та Правилами.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.10 Правил передбачено, якщо відповідний тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє абоненту рахунок на оплату послуг та додаткових послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 7 Договору, строк виконання грошового зобовязання відповідача по оплаті наданих за Договорам послуг на момент розгляду справи настав.

Пунктом 7.14 Правил встановлено, що при неотриманні абонентом від оператора рахунку у строк, він зобов'язаний самостійно звернутися до оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими правилами.

Отже, зобов'язання відповідача по оплаті рахунків не залежить від відправлення таких рахунків йому поштою.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем згідно Договору послуги, з урахування нарахованої пені становить 6644,96 грн. На підтвердження суми заборгованості позивачем до матеріалів справи, окрім направлених рахунків з додатками, надано роздруківки телефонних номерів з деталізацією наданих послуг за спірний період.

Відповідачем під час судового розгляду справи жодним чином не спростовано доводів позивача щодо надання йому послуг в спірний період.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні 10.08.2010 року відповідач зазначав, що в спірному періоду послугами позивача не користався, однак докази позивача свідчать про протилежне, а відповідач жодних належних доказів на їх спростування не надав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 6644,96 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Стаття 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи той факт, що судом встановлено порушення відповідачем його грошових зобовязань по Договору вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, однак, як вбачається з поданого позивачем розрахунку ним безпідставно здійснюється нарахування пені на вже нараховану та визначену в рахунках № 100027993938 від 31.10.2008 року та № 100028127751 від 30.04.20009 року пеню, в звязку з чим пеня стягується з відповідача за уточненим розрахунком суду в розмірі 386,04 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6; ідентифікаційний код 23151188) 7031 грн. (сім тисяч тридцять одну гривню), з яких 6644, 96 грн. (шість тисяч шістсот сорок чотири гривні девяносто шість копійок) основного боргу, 386,04 грн. (триста вісімдесят шість гривень чотири копійки) пені, а також 101,98 грн. (сто одну гривню девяносто вісім копійок) державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235, 95 грн. (двісті тридцять пять гривень девяносто пять копійок).

Після набрання рішенням по справі законної сили видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя О.С. Копитова