Рішення № 122023661, 02.10.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/699/24 Провадження № 2/139/272/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді Тучинської Н.В.

з участю:

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні вселищі МурованіКурилівці справуза позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області та ОСОБА_2 про тлумаченнязаповіту,

УС Т А Н О В И В:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Померлий залишив заповіт, згідно якого належне йому право на земельну частку (пай) заповів ОСОБА_1 . 13 травня 2005 року ОСОБА_3 було видано Державний акт серії ВН № 065770 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4676 га, що знаходиться на території колишньої Роздолівської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Долею Т.І. позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом), оскільки зазначене в заповіті належне спадкодавцю право на земельну частку (пай), не співпадає з поданим для оформлення спадкових прав правовстановлюючим документом - державним актом на право власності на земельну ділянку ВН № 065770, виданим 13 травня 2005 року.

Позивач 13 вересня 2024 звернувся до суду з вимогою розтлумачити зміст заповіту, складеного ОСОБА_3 , який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 11 лютого 2002 року за № 26, щодо заповітного розпорядження.

Позивач до суду не з`явився, у п. 3 позовної вимоги просив справу розглядати без його участі (зворот а.с. 2).

Представник відповідача - Мурованокуриловецької селищної ради в судове засідання не з`явилася, проте подала суду заяву про визнання позовних вимог, не заперечення щодо здійснення тлумачення заповіту та розгляд справи без участі представника (а.с. 46).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про визнання позовних вимог, не заперечила щодо тлумачення заповіту, просить слухати справу у її відсутність (а.с. 47).

З врахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи обставину, що відповідачі визнають позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Розглянувши справу в судовому засіданні, суд установив наступне:

Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті (ст. 1233 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 11 лютого 2002 року склав заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області Покалюк В.П. і зареєстровано за № 26 (а.с. 44).

Заповідач має право призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України), а також має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, і які можуть йому належати у майбутньому (ч. 1 ст. 1236 ЦК України), скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. 2 ст. 1236 ЦК України).

Із тексту заповіту (а.с. 8) слідує, що ОСОБА_3 заповів належне йому право на земельну частку (пай) сину ОСОБА_1 . Право на земельний пай посвідчувалося сертифікатом серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 4 ст. 1236 ЦК України, чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Перекоринці Могилів-Подільського району Вінницької області помер ОСОБА_3 (а.с. 7).

З витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78330774 від 12 вересня 2024 (а.с. 17), вбачається, вчинений ним заповіт не змінено, не скасовано і не визнано недійсним.

Листом державного кадастрового реєстратора Відділу № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Л.М. Прудивус № 0-2-0.3.15-957/14-24 від 27.08.2024 року (а.с. 14) стверджується, що ОСОБА_3 взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0279915 13 травня 2005 року було видано Державний акт серії ВН № 065770 (а.с. 12).

Таким чином, право спадкодавця на земельну частку (пай), що перебувала в колективній власності КСП «Прогрес» с. Роздолівка, за життя було ним реалізоване і він отримав земельну ділянку у приватну власність. Отже, на момент відкриття спадщини спадкодавцю вже належала земельна ділянка на території Роздолівської сільської ради площею 2,4676 га, а не право на земельну частку.

Приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Долею Тетяною Іванівною позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що надані для оформлення спадщини правовстановлюючі документи не відповідають предмету заповіту (а.с. 15). Зокрема, у заповіті не було конкретизовано, яке право на пай (чим посвідчене) заповідається.

Необхідність тлумачення заповіту у судовому порядку виникає тоді, коли склад майна, визначеного спадкоємцям на час складання заповіту, на час відкриття спадщини істотно змінився, зокрема, якщо зазнало трансформації право на заповідане майно.

Тлумачення заповіту може бути здійснене судом після відкриття спадщини у разі спору між спадкоємцями відповідно достатті 213цього Кодексу (частини 1 і 2 ст. 1256 ЦК України).

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами), або на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", зокрема пунктів 5 і 6, право громадян на земельну частку (пай) посвідчувалося сертифікатом єдиного в Україні зразка, а їх реєстрація провадилася

відповідною районноюдержавною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективногосільськогосподарського підприємства,за його заявою мало здійснюватисявідведення земельноїділянки внатурі в установленому порядку і маввидаватися державнийакт направо приватноївласності нацю земельнуділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертався до районної державної адміністрації.

Із згаданого вище листа державного кадастрового реєстратора Відділу № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Л.М. Прудивус № 0-2-0.3.15-957/14-24 від 27.08.2024 року (а.с. 14) слідує, що ОСОБА_3 не мав іншого права на земельну частку (пай), аніж те, що посвідчувалося сертифікатом серії НОМЕР_1 , взамін якого 13 травня 2005 року було видано Державний акт серії ВН № 065770.

З урахуванням ведених вище переконливих доказів, беручи до уваги встановлені обставини, загальний зміст заповіту, намір спадкодавця, в тому числі щодо розподілу спадкової маси між спадкоємцями, що слідує із текстів вчинених ним заповітів (а.с. 8 і 9), доведеність родинних стосунків між спадкодавцем та спадкоємцем (а.с. 48), суд приходить до висновку про необхідність та можливість тлумачення заповіту, вчиненого що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому мають бути задоволені.

Відповідно дост.ст.16,25,213,1216,1218,1220,1223,1235,1236,1256ЦК України,керуючисьст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Розтлумачити заповіт ОСОБА_3 від 11 лютого 2002 року, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 26, наступним чином:

Право на земельну частку (пай), яке є предметом заповіту, на момент відкриття спадщини відповідає майну, на яке ОСОБА_3 13 травня 2005 року Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 065770.

Рішення можебути оскарженосторонами протягомтридцяти днівз моментупроголошення доВінницького апеляційногосуду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя: ___