Рішення № 12201883, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/41129.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –торговельна компанія «ТАНАК»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –виробнича компанія «Метал –Синтез»

Простягнення 37994,98 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Храпач О.О. –дов. № 07/01 від 07.10.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо –торговельна компанія «ТАНАК»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –виробнича компанія «Метал –Синтез»про стягнення 37994,98 грн. –основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо поставки оплаченого товару, згідно рахунків –фактур № СФ –0000013 від 26 січня 2010 року.

Ухвалою від 09.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.09.2010 року.

Судове засідання призначене на 27.09.2010 року не відбулось, у зв’язку з чим розгляд справи було призначено на 11.10.2010 року.

В судовому засіданні 11.10.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 29.10.2010 року.

В судовому засіданні 29.10.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2010 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Крім того, в позовній заяві позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти у сумі 37994,98 грн., що належать відповідачу.

Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку –фактури № СФ – 0000013 від 26 січня 2010 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 40144,98 грн., що засвідчується платіжними дорученнями № 37 від 05 лютого 2010 року на суму 20000,00 грн., № 56 від 22 лютого 2010 року на суму 20144,98 грн., в яких в графі «Призначення платежу»міститься посилання на вищевказаний рахунок –фактуру (копії яких наявні в матеріалах справи).

Однак, відповідач в порушення норм чинного законодавства повернув позивачу сплаченні останнім грошові кошти в сумі 2150,00 грн., що засвідчується гарантійним листом № 18/05-02 від 18.05.2010 року.

Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії, з вимогою повернути грошові кошти, які були сплачені позивачем за поставку рулонної оцинкованої сталі, що засвідчується фіскальним чеками № 8498 від 20.07.2010 року та № 8901 від 18.03.2010 року, проте відповідач залишив вищезазначені вимоги без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач оплачений товарне поставив, суму перерахованого авансу не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 37994,98 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –виробнича компанія «Метал –Синтез»(місцезнаходження: 03062, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Чистяківська, буд. 2-А, кв. 522, код ЄДРПОУ 33601164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –торговельна компанія «ТАНАК»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код ЄДРПОУ 34763768) 37 994 (тридцять сім тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 98 коп. –передплати, 379 (триста сімдесят дев’ять) грн. 95 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

29.10.2010 року