Рішення № 12201839, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/38301.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»

ДоОб’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім –22»

Простягнення 32570,39 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Сологуб В.Л. –дов. № 311 від 01.10.10 р.

                              Омельченко А.А. –дов. № 296 від 01.10.10 р.                               

від відповідача:           Заїка О.О. –дов. № 189 від 22.10.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім –22»про стягнення 31243,30 грн. основного боргу, 1001,97 грн. пені, 177,88 грн. інфляційних нарахувань та 147,24 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08787/4-01 від 26.08.09 р.

Ухвалою суду від 20.08.10 р. було порушено провадження у справі № 37/383 та призначено її розгляд на 25.10.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 25.10.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 20.08.10 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій і судових витрат підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.10 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 25.10.10 р. було оголошено судом перерву до 01.11.10 р. для дослідження доказів у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.10 р. повторно підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій і судових витрат та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.11.10 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (постачальник) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім –22» (абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08787/4-01 від 26.08.09 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 р. № 190 (правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.02 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.02 р. за № 403/6691 (правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1. договору № 08787/4-01 від 26.08.09 р., облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з п. 2.1.2. вищезазначеного договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється , як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

У відповідності до п. 2.1.4. договору № 08787/4-01 від 26.08.09 р., кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об’ємів стоків у відповідності до правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п. п. 2.1.5. та 2.1.6. вищевказаного договору, абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов’язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

У відповідності до п. 2.2.1. договору № 08787/4-01 від 26.08.09 р., постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді –дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.2. вищевказаного договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п’ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У відповідності до п. 2.2.3. договору № 08787/4-01 від 26.08.09 р., в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання за договором № 08787/4-01 від 26.08.09 р. за період з 01.01.10 р. до 01.07.10 р. на суму 66813,17 грн., що підтверджується двосторонніми актами зняття показань з водолічильників, дебетовими повідомленнями, вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків із зазначенням тарифів. Однак Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім – 22»зобов’язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення виконало частково в сумі 35569,30 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 31243,30 грн.

За таких обставин ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім –22» стягнення 31243,30 грн. основного боргу, 1001,97 грн. пені, 177,88 грн. інфляційних нарахувань та 147,24 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08787/4-01 від 26.08.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 08787/4-01 від 26.08.09 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отримані послуги розрахунок здійснив не в повному обсязі.

У судовому засіданні 25.10.10 р. представник позивача повідомив суду про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 31243,30 грн.

Відповідач у підтвердження сплати суми основного боргу надав суду підписаний та скріплений печатками сторін зведений акт звірки від 19.10.10 р. та платіжні доручення № 170 від 02.08.10 р. на суму 9 001,08 грн. та № 208 від 29.09.10 р. на суму 23379,34 грн.

Слід зазначити, що частина оплати на суму 9001,08 грн. була вчинена відповідачем до звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 9001,08 грн., у зв’язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Що стосується частини основного боргу в розмірі 22242,22 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 22242,22 грн. основного боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 08787/4-01 від 26.08.09 р. підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»просить суд також стягнути з відповідача 177,88 грн. інфляційних нарахувань та 147,24 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за отримані послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 08787/4-01 від 26.08.09 р. станом на 01.07.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 177,88 грн. інфляційної складової боргу та 147,24 грн. трьох відсотків річних.

Також ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»просить суд стягнути з відповідача 1001,97 грн. пені за порушення договірного зобов’язання щодо оплати отриманих позлуг з водопостачання та водовідведення за договором поставки № 08787/4-01 від 26.08.09 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. договору № 08787/4-01 від 26.08.09 р., у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 08787/4-01 від 26.08.09 р. становить 1001,97 грн.

Враховуючи вищенаведене, позов ВАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім –22»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій дім –22»(03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22, код ЄДРПОУ 35840256) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 177 (сто сімдесят сім) грн. 88 коп. інфляційних нарахувань, 147 (сто сорок сім) грн. 24 коп. трьох процентів річних, 1 001 (одна тисяча одну) грн. 97 коп. пені, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У позовних вимогах про стягнення 9001,08 грн. основного боргу відмовити.

4.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 22242,22 грн. основного боргу припинити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.