Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 42/232-7/66701.11.10 За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”
до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська державна адміністрація
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 54234,90 грн.
За зустрічним позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”
до Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”
про визнання недійсним Договору № 06/08-2051 БО-41 від 16 жовтня 2008 р.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача за первісним позовом: Тозлован Є.В.- довіреність №88/10 від 28.12.09;
від відповідача за первісним позовом: Комісар С.П.- довіреність №Д07/2010/01/04-8 від 04.01.2010, Матвеєва В.П.- довіреність №Д07/2010/01/04-2 від 04.01.2010;
від 3-ої особи: не з»явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” про стягнення заборгованості за Договором поставки природного газу заводу "Енергія" Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/08-2051 БО-41 від 16.10.2008р. у розмірі 54 234,90 грн. (з них: 47 607,39 грн. - основний борг, 2 743,14 грн. - індекс інфляції, 430,43 грн. - 3% річних, 3 453,94 грн. - пеня), мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості одержаного газу та послуг з його транспортування, внаслідок чого виникла заборгованість.
В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, посилаючись н погашення відповідачем суми основного боргу, та просив суд стягнути з відповідача 2 743,14 грн. інфляційних нарахувань, 2 336,84 грн. пені та 292,11 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2009р. у справі №42/232 позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2 743,14 грн. - збитків від інфляції, 292,11 грн. - 3% річних, 2 336,84 грн. - пені, 53,72 грн. -державного мита, 11,69 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.
22.07.2009р. відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про визнання недійсним Договору поставки природного газу №06/08-2051 БО-41 від 16.10.2008р., як такого, що був укладений під впливом тяжких обставин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2009р. у справі №42/232 зустрічний позов Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго" було повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2009р. та ухвалу від 24.07.2009р. скасовано, справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.
За резолюцією Голови господарського суду міста Києва розгляд справи доручено здійснювати судді Якименко М.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 справу № 42/232 прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М. з присвоєнням їй номеру 42/232-7/667 та прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” до Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про визнання недійсним Договору поставки природного газу №06/08-2051 БО-41 від 16.10.2008р., як такого, що був укладений під впливом тяжких обставин та призначено було до розгляду на 09.11.2009.
09.11.2009 розгляд справи не відбувся, оскільки справу було скеровано до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 залишено без змін. 01.02.2010 справу скеровано до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Ухвалою від 21.08.2010 розгляд справи призначено на 09.09.2010.
09.09.2010 розгляд справи не відбувся у зв’язку з хворобою судді Якименко М.М.
Ухвалою від 10.09.2010 розгляд справи призначено на 16.09.2010.
16.09.2010 було оголошено перерву до 20.09.2010.
20.09.2010 представником АЕК “Київенерго” подано клопотання про витребування від 3-ої особи інформації про перерахування АЕК «Київенерго»бюджетних коштів з різниці в тарифах на погашення штрафних та фінансових санкцій за прострочення розрахунків за спожитий природний газ протягом жовтня-грудня 2008 року за договором від 16.10.2008 №06/08-2051 БО-41. Судом задоволено заявлене клопотання.
Представником АЕК “Київенерго” було подано клопотання про призначення по справі судової технічної експертизи документів, в задоволені якого судом було відмовлено, у зв’язку з його необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 20.09.2010 за клопотанням представника АЕК “Київенерго” залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 04.10.2010.
04.10.2010 представник третьої особи у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 18.10.2010.
18.10.2010 третя особа повноважного представника у судове засідання не направила, не виконали вимог ухвали суду, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 01.11.2010.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.11.2010р. судом оголошено повний текст рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з”ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об”єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами по справі укладено Договір поставки природного газу заводу “Енергія” Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/08-2051 БО-41 від 16 жовтня 2008 р. (далі - Договір), згідно з яким ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” зобов’язався передати протягом жовтня –грудня 2008 року газ в обсязі до 202 тис. м3, а АЕК “Київенерго” - прийняти та оплатити його вартість за цінами, погодженими у розділі 5 Договору та додаткової угоди до цього договору № 1 від 26 листопада 2008 р., яка є невід’ємною його частиною.
На виконання умов Договору, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” протягом жовтня-грудня 2008 року передало у власність АЕК “Київенерго” природний газ в обсязі 27,215 тис. м3 вартістю 47 607,39 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31 жовтня 2008 на суму 13047, 94 грн.; від 30 листопада на суму 8508, 79 грн. та від 31 грудня 2008 на суму 26050, 66 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.
Попередніми судовими актами по даній справі встановлено, що АЕК “Київенерго” умови Договору було виконано у повному обсязі шляхом оплати вартості всього отриманого газу, проте оплата була здійснена з порушенням встановленого Договором строку. При цьому, АЕК “Київенерго” оплачено товар та послуги у повному обсязі до звернення ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в суд з указаним позовом, а саме 06.04.2009.
Справа розглядається в частині стягнення 2 743,14 грн. інфляційних нарахувань, 2 336,84 грн. пені та 292,11 грн. 3% річних.
Представник АЕК “Київенерго” проти позову заперечував, посилаючись на відсутність його вини у простроченні зобов'язання з оплати за спірним Договором та зазначив, що саме ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим згідно зі ст. ст. 612. 613 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 220, 232 Господарського кодексу України АЕК “Київенерго”, як боржник, має бути звільнений від будь-якої відповідальності, оскільки прострочення не настало з огляду на прострочення ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, як кредитора.
Посилання АЕК “Київенерго” на відсутність його вини у простроченні зобов’язання по оплаті газу та послуг з його транспортування є необґрунтованими, оскільки доказами не підтверджені.
Перерахування з державного бюджету субвенції місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію не залежить від волевиявлення одного позивача, тому посилання відповідача в цій частині є безпідставними. У заявленому АЕК “Київенерго” з цього приводу позові було відмовлено (рішення Господарського суду міста Києва від 16 березня 2009 р. у справі № 6/38).
Доказів того, що ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” ухилялося від прийняття належного виконання зобов’язання по Договору суду не надано.
Відповідно до ч. 2 п.6.1 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Суду надано три акти прийому-передачі природного газу від 31 жовтня 2008 на суму 13047, 94 грн.; від 30 листопада на суму 8508, 79 грн. та від 31 грудня 2008 на суму 26050, 66 грн. дані акти оформлені належним чином та підписані сторонами Договору. Достовірних та переконливих доказів підписання АЕК “Київенерго” вказаних актів іншого числа, ніж того, що вказано в акті суду не надано.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Спір у даній справі виник з приводу прострочення виконання зобов’язання за Договором № 06/08-2051 БО-41 від 16 жовтня 2008 р.
Відповідач припустився прострочення платежу з 11.11.2008 по 06.04.2009, а тому позивач, на підставі п. 7.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2 336,84 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.
В пункті 7.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 2 336,84 грн. є обґрунтованими.
Грошове зобов'язання складається із грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору на інших підставах, крім цивільно-правового договору, що передбачені цивільним законодавством.
Такі підстави передбачені ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені.
Відповідно до ст. 607 ЦК України боржник не несе відповідальності, а зобов'язання припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання в силу обставин, за яку жодна із сторін не відповідає. Такі обставини відсутні.
Відповідно до ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, такого прострочення з боку кредитора не було.
При нарахуванні індексу інфляції, останній індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, у зв’язку з чим, сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 30 (31) число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3% річних здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині стягнення з відповідача 2 743,14 грн. інфляційних втрат та 292,11 грн. 3% річних, нарахованих за період з 11.11.2008 по 06.04.2009 підлягають задоволенню в повному обсязі.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог щодо визнання Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії від 16.10.08 № 06/08-2051 БО-41 недійсним, АЕК “Київенерго” посилається на те, що спірний Договір був укладений АЕК “Київенерго” під впливом тяжких обставин, а саме: необхідністю виконання розпорядження Київської міської ради від 15 вересня 2008 року № 1247 “Про початок опалювального сезону у м. Києві”; необхідністю запобігання відключенню споживачів теплової енергії внаслідок припинення або обмеження газопостачання на виробничі об'єкти АЕК “Київенерго”; неповного виконання Київською міською державною адміністрацію своїх обов'язків щодо відшкодування АЕК “Київенерго” різниці між затвердженим розміром тарифів на теплову енергію та економічно обгрунтованими витратами на її виробництво; монопольним становищем ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на ринку постачання природного газу та відсутністю альтернативного постачальника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
У вказаному АЕК “Київенерго” розпорядженні Київської міської ради від 15.09.2008 № 1247 “Про початок опалювального сезону у м. Києві”, відсутні будь-які вказівки чи посилання, які б в силу свого змісту прямо чи опосередковано вказували на необхідність укладення АЕК “Київенерго” спірного договору саме з ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”.
Крім того, нормативний акт взагалі не може кваліфікуватись як тяжка обставина для позивача за зустрічним позовом, у розуміння ст. 233 ЦК України.
Його видання має систематичний (щорічно) характер, а тому можна зробити висновок, що Позивач за зустрічним позовом заздалегідь був обізнаний про його видання, а відповідно і про можливі негативні наслідки, а його невиконання не може призвести до незворотних наслідків для АЕК “Київенерго”.
Щодо зазначення АЕК “Київенерго” в якості тяжкої обставини необхідності запобіганню відключенню споживачів теплової енергії внаслідок припинення або обмеження газопостачання на виробничі об'єкти АЕК “Київенерго”, суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. N 1687 „Про затвердження Порядку по об'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення": „Порядок визначає процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу (далі - споживач) у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, відмови від зменшення обсягу газоспоживання та переходу на роботу з використанням резервних видів палива згідно з графіками, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на період різких похолодань (далі - відповідний графік), а також відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць (далі - ліміт природного газу), який виділяється постачальником в установленому порядку.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. N 1687 “Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення” газопостачання може бути припинено (обмежено) споживачем або газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством чи Державною інспекцією з енергозбереження. Відповідно до п. 3 Постанови газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання.
Крім того, при вчиненні дій пов'язаних з припиненням подачі газу підприємства виконують вимоги п. 12 постанови КМУ від 27.12.01 № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом”, відповідно до якого газотранспортні та газодобувні підприємства НАК “Нафтогаз України”, а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу: обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів поставки газу. При цьому відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов укладених договорів.
З матеріалів справи вбачається, що АЕК “Київенерго” отримала кошти в якості компенсації різниці між підтвердженими затратами на виробництво теплової енергії і тарифами, встановленими в м. Києві, крім того АЕК АЕК “Київенерго” має згоду отримувати кошти від загального фонду бюджету міста Києва. Оскількки, АЕК “Київенерго” отримує кошти від загального фонду бюджету міста Києва, то посилання на тяжкі обставини є безпідставним.
Крім того, АЕК “Київенерго” не був позбавлений права на захист свого порушеного права шляхом подання позовної заяви до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання затвердити еконономічно обґрунтовані тарифи в порядку адміністративного судочинства. Також АЕК “Київенерго” не позбавлений й права звернутись з позовом про відшкодування збитків завданих дією економічно необгрунтованих тарифів.
АЕК “Київенерго” вказує на монопольне становище ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, що призводить до неможливості укладення договору з альтернативним постачальником.
Однак, суду не надано доказів того, що ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” є монополістом в сфері постачання природного газу.
Відповідно до постанови КМУ № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом”, реалізація природного газу для задоволення потреб установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на дахові та прибудованих, здійснюється дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за цінами, що не перевищують граничних рівнів цін на природний газ, установлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.11 ч.1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначення становища суб'єктів господарювання на ринку належить до компетенції Антимонопольного комітету.
Поняттю "суб'єкт природних монополій" надано визначення ст.1 вказаного Закону, відповідно до якої під цим поняттям розуміють суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” не визнана у встановленому Законом порядку монополістом щодо такого товару як постачання природного газу.
При цьому, сфера діяльності суб'єктів природних монополій визначена ч.1 ст. 5 Закону. Зазначена норма не визначає постачання природного газу як сферу діяльності суб'єктів природних монополій.
Крім того, згідно ч.2 ст.5 Закону, перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень. Порядок ведення такого переліку та методика включення визначені відповідно: Положенням про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій, яке затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.12.2006р. №537-р (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2006р. за №1358/132) та Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, яка затверджена розпорядження Антимонопольного комітету України від 05.03.20025р. №49-р (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.04.2002р. за№. за N 317/6605).
Таким чином, тяжкі обставини в розумінні статті 233 ЦК України у позивача за зустрічним позовом відсутні, оскільки ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” не є монополістом в сфері постачання газу, а АЕК “Київенерго” могла знайти альтернативного постачальника з іншими умовами; АЕК “Київенерго” отримує субвенції з державного бюджету в якості компенсації різниці між затратами на виробництво теплової енергії і тарифами; відносини які склалися між КМДА та АЕК “Київенерго” ніяким чином не впливають на спірні правовідносини, оскільки КМДА не є стороною в Договорі, а обов'язки які покладенні Київською міською радою на АЕК “Київенерго” мають виконуватися нею в силу своєї статутної діяльності.
Стосовно вкрай невигідних умов правочину суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи свою позицію АЕК “Київенерго” посилається на те, що до п.5.1. Договору включено умови, які не відповідають чинному законодавству, щодо нарахування та сплати Відповідачем збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (12%) на витрати НАК “Нафтогаз України”.
Однак, пункт 5.1 спірного Договору в повній мірі відповідає законодавству.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.06р. №605 “Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України” із змінами і доповненнями та наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.04.08р. №247 НАК “Нафтогаз України” наказом №199 від 26 травня 2008 року, затвердила прейскурант цін на природний газ ресурсів НАК “Нафтогаз України” для застосування дочірніми компаніями (підприємствами), у статутному фонді яких, Компанії належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами (компаніями) і ввела його в дію з 1 червня 2008 року.
Відповідно до п. З, п. 4 цього прейскуранту, затверджені ціни на природний газ без урахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки 12% до ціни газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат НАК "Нафтогаз України” на його реалізацію.
Відповідно до ч.1 п.1. Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ (далі - Порядок), затвердженого постановою КМУ від 11.06.05 №442, збір у вигляді цільової надбавки визначено у відповідних відсотках (в залежності від категорії споживачів) до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Частиною третьою визначено, що під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість. Жодних вказівок щодо неврахування в діючий тариф витрат НАК "Нафтогаз України” дана норма не містить. Тому ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” застосовувала цільову надбавку виключно в рамках законодавства.
Посилання АЕК “Київенерго” на ту обставину, що п.3.9 Договору не відповідає вимогам законодавства спростовується тим, що відповідно до постанови КМУ № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом”, споживачі, які не уклали договорів про закупівлю природного газу та/або не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і послуги з його транспортування, обмежуються у газопостачанні або відключаються від газових мереж у встановленому порядку.
Пунктом 3.9. Договору встановлено умови про можливість відключення або обмеження постачання газу, що в повній мірі відповідає вимогам Наказу Держкомнафтогазу від 01.11.1994 року № 355, постанові № 1687 “Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення” від 08.12.2006 року, Постанові КМУ № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом”, а тому посилання АЕК “Київенерго” на зворотне не відповідають дійсності та є безпідставними.
На думку АЕК “Київенерго” 200% штрафу за відхилення фактичного обсягу споживання газу від узгодженого Сторонами - є вкрай неприйнятною для АЕК “Київенерго”.
Однак, чинним законодавством, зокрема постановою КМУ № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” передбачено наступний порядок забезпечення споживачів природним газом.
Мінпаливенерго, Мінекономіки і НКРЕ разом з НАК "Нафтогаз України" щороку розробляють прогнозний річний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні (з поквартальною розбивкою) з урахуванням потреби в ньому національної економіки, бюджетних установ та організацій, населення, а також можливостей газотранспортної системи і не пізніше ніж 20 грудня року, що передує планованому, подають на затвердження Кабінету Міністрів України.
Контроль за дотриманням прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні здійснюють Мінекономіки, Мінпаливенерго, НКРЕ.
НАК "Нафтогаз України" на основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні розробляє на кожний наступний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні, який не пізніш як за три дні до початку місяця доводяться до відома Мінпаливенерго, Мінфіну, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та НКРЕ.
Даною постановою встановлюється певний порядок дій уповноважених органів, щодо визначення обсягів споживання газу споживачами, так і контроль за кількістю споживання встановлених об'ємів газу, таким чином встановлюється певна дисципліна щодо порядку і кількості споживання газу. Отже є неприпустимим відхилення фактичних обсягів споживання газу від узгоджених сторонами, так як це впливає на відхилення фактичних обсягів споживання від планового балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, що розробляється НАК “Нафтогаз України” на кожний місяць. Тому 200% штрафу за відхилення фактичного обсягу споживання газу від узгодженого сторонами - є повністю обґрунтованою санкцією за порушення дисципліни споживання газу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки АЕК “Київенерго” посилається на обставини, які не є тяжкими обставинами в розумінні статті 233 ЦК України, при цьому вкрай невигідних умов теж не існує.
Судові витрати за первісним позовом та зустрічним покладаються на АЕК “Київенерго”.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Первісний позов задовольнити повністю в частині стягнення пені, збитків внаслідок інфляції та 3 % річних.
2. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 2743,14 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 292,11 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2336,84 грн. пені, 53,72 грн. витрат по оплаті державного мита, 11,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволені зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко
Судове рішення № 12201795, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 42/232-7/667. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: