Рішення № 12201515, 28.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/43628.10.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Приватного підприємства «ВІК»

про стягнення заборгованості за договором оренди №1324 від 29.12.04 р. - 4360,34 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Кошман А.С. - за довіреністю № 82 від 30.08.2010р.

від відповідача: не з’явився.

28.10.10 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву до Приватного підприємства «ВІК»про стягнення з Відповідача заборгованості за договором оренди №1324 від 29.12.04 р. у розмірі 4360,34 грн.

В обґрунтування позову, Позивачем зазначено, що Відповідачем не виконуються належним чином зобов’язання за договором оренди № 1324 від 29.12.04 р. щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 07.10.10 було порушено провадження у справі № 40/436, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.10.10.

У судовому засіданні 28.10.10 представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників прокуратури та позивачів, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

29.12.04р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та Приватним підприємством «ВІК»(Орендар) був укладений договір оренди №1324 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (Майно), площею 175,6 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 3/11, що знаходиться на балансі ДП АНТК «Антонов», вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 30.06.04 р. 285 892 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу підприємства.

Позивач згідно з п.7.1 Договору зобов’язався передати Відповідачу в оренду Майно згідно з Договором по акту приймання-передачі Майна, який підписується одночасно з цим Договором. А Відповідач –прийняти в строкове платне користування Майно та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2 Договору).

Передача позивачем нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 29 грудня 2004р.

Розділом 10 договору оренди, а саме пунктом 10.1. встановлений строк дії договору на 11 місяців.

В той же час Сторони домовились (п.10.5), що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», за наявних у справі доказів суд прийшов до висновку, що Договір у відповідності до наведених норм неодноразово був пролонгований.

Листами №30-04/19588 від 14.12.09 р. та № 30-04/6718 від 13.04.10р. Позивач повідомив Відповідача, що термін дії Договору закінчується 29.06.10 р., для його припинення за взаємною згодою сторін Відповідачу потрібно направити до Позивача підписані договір про розірвання договору та акти приймання-передачі (повернення) нерухомого майна. Проте, Відповідач відповідь не надав та не надіслав Позивачу зазначені документи.

Балансоутримувач листом №64/3141 від 21.04.10 р. звернувся до Позивача з уточненою інформацією про фактичну дату звільнення орендованого приміщення Відповідачем. Вищевказаним листом Балансоутримувач повідомив, що Відповідач фактично не використовує орендоване приміщення 01.12.09 р.

На підставі цього договір №1324 від 29.12.04 р. вважається таким, що припинив свою дію з 01.12.09 р. За твердженням Позивача, Відповідач, у встановленому у договорі співвідношенні, не вніс орендну плату у період з листопада 2009 р. –грудень 2009 р. до державного бюджету. Тому Позивач листом № 30-05/9450 від 07.06.10 звернувся до Відповідача, в якому повідомляв про наявність заборгованості по орендним платежам до бюджету за оренду приміщення та поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін. Також було зазначено, що у разі непогашення заборгованості регіональне відділення змушене буде звернутися до Господарського суду м.Києва.

Про те на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у них.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Так, згідно п 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –листопад 2 503,46 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

Додатковим договором №1 від 31.01.07 р. та Договором №1324/01 від 08.07.09 р. було внесено зміни до Договору №1324 від 29.12.04 р., умови яких стосувались зміни розміру орендної плати.

Договором №1324/01 від 08.07.10 р про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №1324 від 29.12.04 р. встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –травень 2009 р.: 11193,74 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень 2009 р.

Перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача (п.3.3. Договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках передбачених чинним законодавством (п.3.4. Договору).

Пунктом 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п.3.3. співвідношенні, відповідного чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості у розмірі 3767,32 грн не сплатив.

У відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суду боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Орендар зобов’язується подавати регіональному відділенню ФДМ України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та на розрахунковий рахунок Балансоутримувача до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на директора та головного бухгалтера Орендаря (п.5.6. Договору)

В разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), Орендар зобов’язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна Балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання (п.5.14.Договору).

За таких обставин суд вважає правомірними обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків від інфляції у розмірі 210,22 грн та пені 382,80 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ВІК»(Україна, 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 1А, кв. 8, ідентифікаційний код 21531701) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача –ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду іншого державного майна) суму основної заборгованості –3767,32 грн (три тисячі сімсот шістдесят сім гривень тридцять дві копійки), збитки від інфляції –210,22 грн (двісті десять гривень двадцять дві копійки) та пеню в розмірі 382,80 грн (триста вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок).

3. Стягнути з Приватного підприємства «ВІК»(Україна, 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 1А, кв.8, ідентифікаційний код 21531701) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 01.11.2010р.