Рішення № 12201368, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/23922.10.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК-ЛТД», смт.Володарка, Київська обл.,

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОД-2000», м. Київ

про: стягнення 77 702,65 грн.

за участю:

представника Позивача –Буряк І.В.- представник (дов.№ б/н від 04.10.2010р.)

представника Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК-ЛТД», смт.Володарка, Київської обл., (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОД-2000», м. Київ (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 77 702,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором купівлі-продажу №б/н від 07.08. 2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Статут Позивача, Претензію про сплату заборгованості № 1 від 10.01.2010р. з доказами направлення її Відповідачу, видаткову накладну № ЛНА-000001 від 10.10.2008р. на суму 6000,00грн., Довіреність на отримання матеріальних цінностей Серії НБЙ № 754511 від 24.08.2008р., Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2010р. підписаний з боку Позивача, Довідку з ЄДРПОУ № 55 щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Договір ЮК ЕЦ № 13 про надання юридичних послуг юридичній особі від 22 липня 2010р.,

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 538, 625, 691, 692, ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,12,13 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.10.2010р. представник Позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача 60 000,00 грн. - основного боргу, 1040, 55 грн. –3 % річних, 2430,55 грн. - інфляційних нарахувань та витрати на правову допомогу у сумі 5000, 00грн.

Враховуючи приписи ст.22 ГПК України, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (зменшення).

Позивачем у судовому засіданні 08.10.2010р. було надано для залучення до матеріалів справи наступні документи: копію Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 07.10.2010р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення його Відповідачу, копію Договору купівлі-продаж № б/н від 07.08.2008р., копія видаткової накладної № ЛНА-000001 від 10.10.2008р.

Позивачем у судовому засіданні 22.10.2010р. були подані для залучення до матеріалів справи копію пояснюючої записки представника за довіреністю Серії НБЙ № 754511 від 24.08.2008р. щодо отримання продукції та докази направлення Відповідачу заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, Позивачем клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Доказами належного повідомлення Відповідача є відмітки про вручення на повідомленнях про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК-ЛТД»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОД-2000»(Відповідач) було досягнуто згоди щодо виконання поставки товару. Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка Агрегату АГ-6 «Європак»та Борони дискової ЛДГ-10, що підтверджується видатковою накладною №ЛНА-000001 від 10 жовтня 2008 року на суму 60000,00 грн.

Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, який діяв на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей Серії НБЙ № 754511 від 24.08.2008 року.

Всупереч домовленості, Відповідачем не була здійснена оплата на суму 60000,00 грн.

На адресу Відповідача була направлена претензія №1 від 10.01.2010р. з вимогою про сплату боргу вручення якої Відповідачу підтверджено відміткою на врученні поштового відправлення від 21.01.2010р.

Позивач відповіді на претензію не отримав, Відповідач заборгованість не оплатив.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов’язань і, тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою позивач взяв на себе зобов’язання продавця, а саме: поставляти відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка Агрегату АГ-6 «Європак»та Борони дискової ЛДГ-10, що підтверджується видатковою накладною №ЛНА-000001 від 10 жовтня 2008 року на суму 60000,00 грн.

Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, який діяв на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей Серії НБЙ № 754511 від 24.08.2008 року.

Всупереч домовленості, Відповідачем не була здійснена оплата на суму 60000,00 грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №1 від 01.01.2010 року, яка направлена Відповідачу з вимогою сплати суми заборгованості є вимогою про оплату отриманого товару.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційні нарахування.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення виконання зобов’язання не перевищує розміру, який може нарахований Позивачем, а отже – підлягає стягненню у сумі 1040,55 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з моменту прострочення встановив:

- що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 2430,55 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок Відповідача витрати на юридичні послуги в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку , якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Статтею 12 Закону України «Про адвокатуру»зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Позивачем укладено Договір про надання юридичних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія Експертцентр», тобто юридичною особою, а не адвокатом.

До матеріалів справи не надано свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, адвокатський ордер.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні вимоги Позивача про стягнення судових витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК-ЛТД», смт.Володарка, вул..Зарічна,80 ідентифікаційний код 19349685 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОД-2000», м.Київ, ідентифікаційний код 30726057 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК-ЛТД», смт.Володарка, вул..Зарічна,80 ідентифікаційний код 19349685 основний борг у розмірі 60000, грн., інфляційні нарахування у розмірі 2430,55 грн., 3% річних у розмірі –1040,55 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОД-2000», м.Київ, ідентифікаційний код 30726057 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК-ЛТД», смт.Володарка, вул..Зарічна,80 ідентифікаційний код 19349685 компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 634,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 192,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.10.2010р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.10.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева