Рішення № 12200646, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/39011.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд»

до Українського консорціуму «Екосорб»

про стягнення 279033,12 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Бірюк М.М. –довіреність б/н від 06.08.2010р.;

від відповідача: Дудник О.Є. –довіреність № 01/03-25 від 14.06.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Українського консорціуму «Екосорб»про стягнення 279033,12 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 7 на виконання робіт по виготовленню та встановленню конструкцій з профілю ПВХ на ж/д в с. Чайка, Києво-Святошинського району, Київської обл., по вул. Коцюбинського, буд. 36, від 13.03.2008р. не виконав свої договірні зобов’язання, заборгувавши позивачу 279033,12 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 279033,12 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –2790,30 грн. –державного мита, 236, 00 грн. – витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 06.09.2010 р. порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.09.2010 р.

30.09.2010р. відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 11.10.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2010р. позовні вимоги визнав, подав письмовий відзив на позов, в якому просив розстрочити виконання рішення суду.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення виконання рішення суду

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 7 на виконання робіт по виготовленню та встановленню конструкцій з профілю ПВХ на ж/д в с. Чайка, Києво-Святошинського району, Київської обл., по вул. Коцюбинського, буд. 36 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) позивач зобов’язався виконати за замовленням відповідача та передати відповідачу роботи по виготовленню та установці конструкцій з профілю ПВХ відповідно до Специфікації № 1та Додатку № 1, які є невід’ємними частинами Договору, а відповідач зобов’язався оплатити їх на умовах договору.

Вартість робіт визначена сторонами в п. 2.1 Договору і становить 2443087,72 грн. Разом з тим, даним пунктом передбачено, що вартість та об’єм робіт узгоджуються сторонами по факту їх виконання і зазначаються в актах приймання та передачі.

Відповідно до п. 3.1 Договору позивач зобов’язався виконати роботи до 25.06.2008р.

Відповідно до п. 6 Договору при закінченні робіт позивач надає відповідачу акти виконаних робіт.

Позивачем умови Договору виконані, що підтверджується Актами виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач зобов’язання по Договору в повній мірі не виконав, заборгувавши позивачу 279033,12 грн., що не заперечується відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Подана відповідачем заява про розстрочення суми боргу строком на 5 місяців розглянута судом у відповідності до вимог ст.121 ГПК України.

Розглянувши заяву, надані в її обґрунтування документи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб»(03170, м. Київ, бул. Р.Ролана, 7, код ЄДРПОУ: 02023732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд»(01133, м. Київ, вул. Мечникова, 18, офіс 74, код ЄДРПОУ: 35265730) –279033 (двісті сімдесят дев’ять тисяч тридцять три) грн. 12 коп. - боргу, 2790 (дві тисячі сімсот дев’яносто) грн. 30 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

до 30 листопада 2010 року –50000 (п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

до 31 грудня 2010 року –50000 (п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

до 31 січня 2010 року –50000 (п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

до 28 лютого 2010 року –50000 (п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

до 31 березня 2010 року –82059 (вісімдесят дві тисячі п’ятдесят дев’ять) грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 29.10.2010р.