Рішення № 122002771, 01.10.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 рокусправа № 380/7135/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.02.2024 №215 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із 27 грудня 2022 року.

Ухвалою від 05.04.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Національної поліції України «По особовому складу» від 31.05.2021 №174о/с, звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0096100), начальника 7-го відділу (оперативно-технічної розвідки) управління стратегічних розслідувань у Львівській області, з 08 червня 2021 року. Стаж служби в поліції при звільненні зі служби в поліції становить 23 роки 09 місяців 08 днів, вислуга років на пільгових умовах 04 роки 06 місяців 15 днів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року у справі №380/1284/23 зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові (79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6; ЄДРПОУ: 42334907) оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи та подання про призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.02.2024 №215 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із тим, що Закон 2262 не поширюється на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань для призначення пенсій.

Посилаючись на преюдицію, встановлену у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року у справі №380/1284/23, просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли документи для призначення пенсії ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення щодо відмови у призначенні пенсії, оскільки дія Закону України N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не поширюється на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.

Як вбачається з поданих документів, вислуга років станом на 26.12.2022 у календарному обчисленні становить 25 років 03 місяці 22 дні; в пільговому обчисленні 04 роки 06 місяців 07 днів; загальний стаж - 29 років 09 місяців 29 днів. Згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262 пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Тому вимога позивача щодо призначення пенсії є безпідставною.

Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Наказом Національної поліції України «По особовому складу» від 31.05.2021 №174о/с (копія додається), звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0096100), начальника 7-го відділу (оперативно-технічної розвідки) управління стратегічних розслідувань у Львівській області, з 08 червня 2021 року. Стаж служби в поліції при звільненні зі служби в поліції становить 23 роки 09 місяців 08 днів, вислуга років на пільгових умовах 04 роки 06 місяців 15 днів.

Згідно з Контрактом про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 08.06.2021, укладеного між Державою Україна, від імені якої виступає Державне бюро розслідувань в особі Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, та ОСОБА_1 , було прийнято ОСОБА_1 на службу до Державного бюро розслідувань.

Наказом директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 09 червня 2021 року №236- ос/ДСК, призначено ОСОБА_1 на посаду Державного бюро розслідувань.

Наказом в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26 грудня 2022 року №250- ос/ДСК, звільнено із служби в Державному бюро розслідувань у відставку, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з посади Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 26 грудня 2022 року за станом здоров`я з достроковим припиненням (розірванням) контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 08 червня 2021 року.

Довідкою, виданою Відділом кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 26.12.2022 року №12-06-16/72-22 встановлено, що підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з 09 червня 2021 року по 26 грудня 2022 року проходив службу на посаді начальницького складу Державного бюро розслідувань у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Львові.

Стаж служби станом на 26 грудня 2022 року становить 25 років 03 місяці 26 дні.

Отже, станом на момент звільнення ОСОБА_1 зі служби в Державному бюро розслідувань, 26 грудня 2022 року, стаж служби в календарному обчисленні становив 25 років 03 місяці 26 дні.

Позивач ОСОБА_1 на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває.

27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, у якій просив підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області матеріали (пенсійний розрахунок) для подальшого призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та отримавши відмову, оскаржив її до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року у справі №380/1284/23 зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи та подання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вищевказане рішення залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №380/1284/23

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.02.2024 №215 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішення мотивоване наступним: «Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян розглянуто документи, що надійшли з Територіального управління, розташованого у м.Львові Державного бюро розслідувань (зареєстровано 02.02.2024 вх. №5997/8), для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон 2262). Закон 2262 не поширюється на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань для призначення пенсій. Зважаючи на вищевикладене, підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону 2262 відсутні.».

Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначаються Законом України «Про державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року №794-VIII (далі Закон №794-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №794-VIII, Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №794-VIII, до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.

Нормами статті 19 Закону №794-VIII встановлено, що Держава забезпечує соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пенсійне забезпечення працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Пенсійне забезпечення інших працівників Державного бюро розслідувань здійснюється на підставах та в порядку, встановлених законодавством.

Аналогічне правило закріплене в пункті 26 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року №743 (далі Положення №743).

Пунктом 101 Положення №743 встановлено, зокрема, що облік персоналу ведеться постійно на підставі затверджених штатних розписів (штатів), наказів по особовому складу та інших документів з метою забезпечення виконання таких основних завдань видачі документів, необхідних для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) та надання пільг, установлених законодавством.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-ХІІ).

У відповідності до статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):

а) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;

б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;

г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України;

д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;

е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону;

є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках;

ж) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах;

з) особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Як встановлено судом з довідки №12-06-16/72-22, виданої Відділом кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 26.12.2022, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 з 09 червня 2021 року по 26 грудня 2022 року проходив службу на посаді начальницького складу Державного бюро розслідувань у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Львові.

Стаж служби ОСОБА_1 станом на 26 грудня 2022 року становить 25 років 03 місяці 26 дні.

Таким чином, позивач, перетнувши встановлену Законом №2262-ХІІ межу необхідної вислуги 25 календарних років та подавши до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові відповідну заяву, мав обґрунтовані очікування щодо оформлення і направлення відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області всіх необхідних документів та його подання про призначення пенсії у відповідності до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.

Разом з тим суд зауважує, що питання пенсійного забезпечення, зокрема, осіб рядового і начальницького складу, які проходили службу в Державному бюро розслідувань не є остаточно законодавчо врегульованим, оскільки, як вбачається із змісту Закону №794-VIII, пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом №2262-ХІІ.

Із приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №380/1284/23 зазначено:

«… За встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що пенсійне забезпечення позивача має здійснюватись в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". …

Варто вказати, щост. 17 Закону № 2262-ХІІвизначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, однак служба в Державному бюро розслідувань до вказаного переліку законодавцем не віднесена.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу нормЗакону № 2262-ХІІбезпосередньо не випливає, що особи, які проходили службу в органах Державного бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу мають право на пенсійне забезпечення відповідно до цьогозакону.

Разом з цим, таке право визначено спеціальним законом, який регулює діяльність, соціальні гарантії та пенсійне забезпечення працівників ДБР, а самеЗаконом № 794-VIII, який прийнято значно пізніше ніжЗакон № 2262-ХІІ, а відтак до спірних правовідносин в частині визначення права позивача на отримання пенсійного забезпечення відповідно доЗакону № 2262-ХІІпідлягає нормативно-правовий акт, який прийнято пізніше.

Колегія суддів зазначає, що наявність неузгодженостей між вказаними двома законами, зокрема не внесення законодавцем відповідних змін доЗакону № 2262-ХІІ, фактично ставить під сумнів реалізацію частини 3статті 19 Закону № 794-VIII, якою безпосередньо передбачено право осіб рядового та начальницького складу на отримання пенсійного забезпечення в порядку та на умовахЗакону № 2262-ХІІ.

Крім того, варто вказати, що пряма норма закону, а саме частина 2 та частина 3статті 19 Закону № 794-VIIIчітко вказує на те, що особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" (в тому числі і питань пенсійного забезпечення) та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Отже, зміни до Закону № 2262-ХІІ, а також прогалини пенсійного законодавства з цього питання не можуть бути перепоною для реалізації права позивача на призначення (перерахунок) пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІта Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Колегія суддів наголошує, що недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що у позивача наявне право на оформлення документів та подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також їх направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області….».

Відтак із урахуванням встановлених обставин, проаналізованих правових норм та застосованих висновків Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №380/1284/23, суд прийшов до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.02.2024 №215 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .

Відповідно поновлення порушеного права має відбутись шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію із 27.12.2022 (наступного дня після звільнення зі служби).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.02.2024 №215 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ13814885) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із 27 грудня 2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ13814885) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна