Ухвала суду № 122002228, 01.10.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕНІ ЗАЯВИ ПРО СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

01 жовтня 2024 рокуСправа № 280/8516/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у письмовому провадженні матеріали клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про скасуваннязаходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до - Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04046915)

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2024 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення її позову до Запорізької міської ради (далі відповідач), в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви.

12 вересня 2024року судом заяву задоволено, ухвалено рішення забезпечити позов ОСОБА_2 до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, до подання позову, шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) від 20 травня 2024 року, № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня № 10" Запорізької міської ради, шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради», до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

23 вересня 2024 року подано позов ОСОБА_2 до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) від 20 травня 2024 року, № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради, шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради», стягнення судових витрат.

24 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі № 280/8516/24 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 17 жовтня 2024 року о 10 год. 00 хв.

27 вересня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій він просить суд:

Визнати дії представника позивача адвокатки Колмоєць І.В., які полягали у багаторазовому поданні ідентичних заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради», та подальшому поданні заяв про залишення заяв про забезпечення позову без розгляду, з метою маніпулювання автоматизованим розподілом судових справ між суддями для розподілення справи саме судді Сацькому Р. В. - зловживанням процесуальним правом.

2. Вжити заходів до адвокатки Коломоєць І. В. для запобігання зловживанню процесуальними правами у вигляді штрафу.

3. Скасувати захід забезпечення позову застосований ухвалою від 12.09.2024 у вигляді зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 197 «Про реорганізацію юридичної особи комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 10» шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради» до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

4. Залишити без розгляду заяву представника Коломоєць І. В., яка діє від імені ОСОБА_2 , про забезпечення позову від 10.09.2024 з підстав зловживання процесуальним правом.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилається на те, що Адвокат Коломоєць І.В. є представником позивачів у справі № 280/6452/24 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ГО «Союз захисту прав, свобод та законних інтересів споживачів», та в даній справі реалізувала процесуальне право щодо звернення до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення № 197, оскаржила відмову в її задоволенні, чим вжила заходів зловживання процесуальними правами. 10 вересня 2024 року до суду подано заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_2 в особі Адвоката Коломоєць І.В., яку залишено без розгляду у справі № 280/8439/24 (суддя Садовий І.В.). 10 вересня 2024 року за заявою до суду ОСОБА_5 в особі Адвоката Коломоєць І.В. про забезпечення позову у справі № 280/8440/24 (суддя Прасов О.О.), заяву також повернуто без розгляду, за клопотанням яке не містить жодного обґрунтування необхідності або доцільності залишення заяви без розгляду. 10 вересня 2024 р. ОСОБА_2 в особі адвоката Коломоєць І.В. звернулась з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії рішення № 197, яка розподілена судді Сацькому. Представник відповідача вважає зазначені дії маніпуляцією автоматизованим розподілом справ між суддями для розподілення справи судді Сацькому Р.В. Вказує також, про несплату судового збору за заяву про забезпечення позову, так як долучено квитанцію № 5306-7090-3699-2972 від 09.09.2024, яка була долучена до заяви яку повернуто без розгляду у справі № 280/8439/24. Також вказано про відсутність наміру оскаржити рішення за для зупинення дії рішення.

Вирішуючи по суті вказану заяву, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений ст. 157 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 вказаної норми встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 5 ст. 157 КАС України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Отже, із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону, зокрема, були відсутні підстави для забезпечення позову.

При цьому, суд зауважує, що КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у ст. 150 КАС України.

Зокрема, підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.

Тому, на вмотивоване клопотання учасника справи, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Забезпечивши позов ухвалою від 12 вересня 2024, суд виходив, зокрема, з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок звільнення, унеможливить поновлення прав в майбутньому, через припинення діяльності юридичної особи. Окрім того, медичний КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР є об`єктом критичної інфраструктури в розумінні Закону України «Про критичну інфраструктуру», який є складовою законодавства у сфері національної безпеки, а постановою Кабінету міністрів України від 28.2.2023 № 174 медичну реформу відтерміновано до закінчення шести місяців до припинення або скасування воєнного стану в Запорізькі області.

Отже, судом встановлено наявність очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову.

Наведене вище, на думку суду, свідчило про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що було самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Тому, суд дійшов висновку, що встановлення заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення рішення № 197 від 20 травня 2024 р., не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Втім, виходячи з аналізу поданого представником Запорізької міської ради клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зауважує, що матеріали такого клопотання не містять жодного належного доказу, який свідчить про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, так як ті обставини, про які посилається заявник існували на момент постановлення такої ухвали.

Застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, які існували до прийняття оскаржуваних рішень, враховуючи можливість протиправності таких рішень та порушення ними прав та інтересів позивача.

В контексті вказаного, суд зауважує, що наведені заявником аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, отже зазначене фактично свідчить про незгоду Запорізької міської ради із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р.

Необхідно звернути увагу, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно, або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даного клопотання, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, а обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Доводи заявника, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі не зникли та не зазнали істотних змін, а скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Щодо зловживання процесуальним правом представником позивача Адвокатом Коломоєць, слід зазначити, що у справах які зазначені представником Запорізької міської ради, позивачами є фізичні та юридичні особи, а Адвокат Коломоєць І.В. їх представником, яка діє в інтересах позивачів.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на звернення до суду Адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності, передбачено ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно якої, Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді.

Пункт 2 ст. 45 КАСУ, зазначає. що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Жодної з переділених випадків, заява представника Запорізької міської ради не містить.

Статтею 59 Конституції України кожному гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право на правову допомогу складова права на захист, а право на захист компонент захисту прав людини. Захист прав людини перманентне явище, що стосується людського буття, яке визнається найвищою соціальною цінністю.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що невід`ємною частиною права на справедливий суд, яке закріплено встатті 6 Конвенції, єправо на правову допомогу (п.3ст.6).

З приводу сплати судового збору, слід зазначити, що до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви від 11 вересня 2024 р. долучено квитанцію про сплату судового збору № 5306-7090-3699-2972 від 09.09.2024, що є підтверджуючим документом сплати судового збору та виконанням вимог п. 4 ст. 152 КАСУ України

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності, суд приходить до висновку, що подана представником Запорізької міської ради заява про вжиття заходів запобігання зловживання процесуальним правами, скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 157, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Запорізької міської ради про вжиття заходів запобігання зловживання процесуальним правами, скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набрала законної сили 01 жовтня 2024 року.

Ухвалу у повному обсязі складено та підписано суддею 01 жовтня 2024 року.

Суддя Р.В. Сацький