Рішення № 12200217, 26.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/46126.10.10 За позовомакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергосбут Київенерго»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»

простягнення 12603,07 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Півень Д.О. (довіреність від 02.03.2010 року) від відповідача:представник Францішко М.М. (довіреність №01/05-359 від 06.12.2007 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»заборгованості за договором №330601 від 01.02.2008 року про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 12603,07 грн. (у тому числі 11652,56 грн. основного боргу; 702,93 грн. інфляційних втрат та 247,58 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 року порушено провадження у справі №23/461 та призначено її розгляд на 28.09.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради від 29.09.2009 року №746 житловий будинок по вул. Дмитрівській 76 передано у господарське відання комунальному підприємству «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у місті Києві ради (Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації). За таких обставин, у Позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з Відповідача.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №330601 від 01.02.2008 року про постачання теплової енергії. Договір є чинним, оскільки суду не надано доказів припинення дії договору або його розірвання.

Пунктами 2.3.4, 4.6 та 4.7 договору №330601 від 01.02.2008 року передбачено, що Відповідач зобовязаний у триденний строк повідомити Позивача про передачу свого обєкта іншій організації. Жодна із сторін не має права передавати свої права та обовязки за договором іншій особі без письмової згоди іншої сторони. При наявності такої необхідності договір необхідно переоформити з новим субєктом договору.

Оскільки, Відповідачем не надано доказів звернення до Позивача із повідомленням про передачу будинку іншій організації та пропозицією переукласти договір №330601 від 01.02.2008 року, то суд вважає його належним відповідачем у справі.

Згідно пункту 2.2.1 договору №330601 від 01.02.2008 року Позивач зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року.

Відповідач відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору №330601 від 01.02.2008 року зобовязався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір №330601 від 01.02.2008 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За період з 01.10.2009 року по 01.08.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 11652,56 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 9 додатку №2 до договору №330601 від 01.02.2008 року Відповідач зобовязувався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у Позивача платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки. Відповідач оплачує вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 11652,56 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що при нарахуванні інфляційних втрат Позивачем не було враховано, що у період з квітня по липень 2010 року інфляційні нарахування мали відємне значення, а саме: у квітні 34,96 грн., у травні 69,92 грн., у червні 46,61 грн., у липні -23,31 гривень. З урахуванням відємного значення інфляційного збільшення суми боргу інфляційні втрати Позивача становлять 528,13 гривень. Таким чином до стягнення підлягає сума інфляційних нарахувань у розмірі 528,13 гривень.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»(04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 36/38; ідентифікаційний код 05516487) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 11652,56 грн. (одинадцять тисяч шістсот пятдесят дві гривні 56 копійок) основного боргу; 247,58 грн. (двісті сорок сім гривень 58 копійок) трьох процентів річних; 528,13 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 13 копійок) інфляційних втрат; 124,28 грн. (сто двадцять чотири гривні 28 копійок) державного мита та 232,72 грн. (двісті тридцять дві гривні 72 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 27.10.2010 року.