Рішення № 122002050, 01.10.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/4861/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 071750011464 від 23 липня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02.5/17385/2024 від 15.07.2024, виданої Закарпатським апеляційним судом на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі №260/558/24, з урахуванням фактично виплачених сум.

Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що вона являється суддею у відставці та з 29 вересня 2023 року отримує щомісячне довічне грошове утримання. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 15 липня 2024 року Закарпатський апеляційний суд видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється на 01 січня календарного року. 16 липня 2024 року вона звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної довідки. Однак у проведенні такого перерахунку їй було відмовлено з тих мотивів, що починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102,00 грн. Вказане рішення відповідача вважає протиправним та таким, що порушує норми Конституції України, гарантії незалежності суддів, а тому підлягає скасуванню.

22 серпня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшли пояснення щодо позовної заяви №0700-0902-8/51580 від 19.08.2024, відповідно до змісту яких проти задоволених позовних вимог заперечило. Зокрема, зазначило, що з 18 лютого 2020 року порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється нормами ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016, згідно з якою питання щодо перерахунку такого вирішується у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102,00 грн. Отже, оскільки з 01.01.2024 у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір прожиткового мінімуму, з якого визначаються посадові оклади суддівської винагороди, не змінювався і залишається на рівні 2102,00 грн, то підстав для перерахунку довічного грошового утримання позивача відсутні.

17 вересня 2024 року позивач подала до суду заяву про доповнення підстав позову, в якій наголошує на тому, що розмір винагороди судді установлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016, зміни до нього можуть вноситися виключно відповідними законами, а отже розмір суддівської винагороди не може визначатися законами про Державний бюджет України на відповідний рік. Так, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум становить 3028,00 грн. Вказана позиція відповідає численні судовій практиці Верховного Суду. Більше того, факт збільшення базового посадового окладу судді апеляційного суду з 01 січня 2024 року встановлено також рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду. Вважає, що зазначені обставини свідчать про протиправність оскарженого рішення.

25 вересня 2024 року позивач подала до суду заяву, в якій просила суд врахувати при розгляді даної адміністративної справи обставини, встановлені при розгляді Закарпатським окружним адміністративним судом справи №260/558/24.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Окрім того, повідомлено про передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України наслідки не подання суб`єктом владних повноважень відзиву на позову.

Вказана ухвала була надіслана до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві в підсистемі «Електронний суд» та отримана 05 серпня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною уповноваженим працівником Закарпатського окружного адміністративного суду.

Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на вищенаведене суд вважає за можливе застосувати наслідки, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2023 року №942/0/15-23 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв`язку з поданням нею заяви про відставку, а наступного ж дня наказом Закарпатського апеляційного суду від 29.09.2023 №227/ос суддю було відраховано зі штату цього суду з 29 вересня 2023 року.

Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/558/24 від 22.03.2024 Закарпатський апеляційний суд видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року ОСОБА_1 №02.5/17385/2024 від 15.07.2024, відповідно до якої суддівська винагорода встановлена у сумі 283118,00 грн. При цьому розмір посадового окладу обчислено з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

16 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання з підстав зміни розміру базового посадового окладу судді на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/558/24. До такої було долучено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02.5/17385/2024 від 15.07.2024, видану Закарпатським апеляційним судом.

Вказана заява позивача, відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (далі ГУ ПФУ в м. Києві), яке рішенням №071750011464 від 23.07.2024 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з незмінністю розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01 січня 2020 року.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку її довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1402).

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно ч. 3 ст. 135 Закону №1402 базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 135 Закону №1402).

Нормами ч. 4 ст. 142 Закону №1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 5 ст. 142 Закону №1402).

Таким чином, нормами Закону №1402 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поставлено в залежність від суддівської винагороди діючого судді та передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду здійснювати перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді.

В свою чергу розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, прямо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Ст. 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Вказане кореспондується також з положеннями Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-XIV (далі Закон №966).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920,00 грн; для працездатних осіб 3028,00 грн; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102,00 грн.

Відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання позивача, відповідач виходив з того, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для обрахунку суддівської винагороди становить 2102,00 грн.

Поряд з цим, Закарпатський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 22.03.2024 у справі №260/558/24, що набрало законної сили 02 липня 2024 року, вирішуючи питання наявність підстав для видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, виходив з того, що Законом №966 не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому судді вказаним Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

При цьому суд зауважив, що зміни до Закону №1402 в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди за спірний період, а також в Закон №966 щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.

Отже, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону №1402.

Разом з цим, на думку суду, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), а також Верховний Суд у постановах від 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі №140/5481/22, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 та від 21.03.2024 у справі №620/4971/23.

Отже, Законом №1402 закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402.

Вказане спростовує твердження відповідача та 3-ї особи про необхідність обчислення суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн.

Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1 (далі Порядок №3-1) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 розділу І Порядку №3-1 визначено, що заява про призначення/ перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається до територіального органу Пенсійного фонду України суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Відповідно до п. 6 розділу ІV Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

За нормами пунктів 7-9 Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

За результатами проведеного аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір довічного грошового утримання судді у відставці, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів, а їх розмір залежить від розміру суддівської винагороди, зазначеної у відповідних довідках.

При вирішенні питання наявності у ОСОБА_1 права на перерахунок щомісячного довічного грошового забезпечення суд враховує також те, що право позивача на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, розрахованого із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01 січня 2024 у розмірі 3028,00 грн, встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №260/558/24, що набрало законної сили 02 липня 2024 року.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України, ст. 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на що суд вважає, що відповідач, як орган державної влади, приймаючи рішення за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 заяви, повинен був врахувати вказане судове рішення.

Незважаючи на це ГУ ПФУ в м. Києві відмовило позивачу у проведенні перерахунку її довічного грошового утримання з підстав незмінності з 01 січня 2020 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, що прямо суперечить рішенню Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №260/558/24 та нормам Закону №1402.

Зазначене свідчить про протиправність рішення ГУ ПФУ в м. Києві №071750011464 від 23 липня 2024 року, що є підставою для його скасування.

В свою чергу вирішуючи питання належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд враховує те, що оскаржуване рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням принципу екстериторіальності прийнято саме ГУ ПФУ в м. Києві, тому обов`язок з перерахунку довічного грошового утримання позивача як судді у відставці має бути покладений саме на ГУ ПФУ в м. Києві.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стосовно клопотання позивача допустити рішення в частині присудження виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання суд зазначає наступне.

Вичерпний перелік судових рішень, що виконуються негайно, визначений нормами ст. 371 КАС України. Разом з тим, дана категорія справ вказаним переліком не передбачена. Зокрема, суд вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не є пенсією в розумінні норм пенсійного законодавства, натомість є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді (рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011).

Більше того, спір в даній адміністративній справі виник не з приводу присудження виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання, а щодо відмови уповноваженого органу провести перерахунок суми такого за відомостями оновленої довідки.

З огляду на вищенаведене клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Також разом з позовом позивач заявила клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, згідно з нормами процесуального законодавства встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних побоювань можливості невиконання суб`єктом владних повноважень прийнятого судом рішення в майбутньому.

Ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В клопотанні про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навела аргументованих доводів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання та встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №071750011464 від 23 липня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02.5/17385/2024 від 15.07.2024, виданої Закарпатським апеляційним судом, з урахуванням фактично виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 1211,20 грн. (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін