Рішення № 12200143, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/44320.10.10 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» До Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»

про стягнення 196515,30 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Козирев Ю.П. –представник за довіреністю

Від відповідача Мниха В.В. –представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.10.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 191023,42 грн. заборгованості по договору щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р. від 21.07.2010р., пені 2679,08 грн., втрат від інфляції 2292,28 грн., 3% річних 520,52 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 1965,15 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –254,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 було порушено провадження у справі № 47/443 розгляд справи було призначено на 20.10.2010р.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов договору щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р. від 21.07.2010р., не було виплачено розмір збитку в сумі 191023,42 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій та втрат від інфляції, 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.10.2010р. проти заявлених вимог не заперечував, просив суд надати розстрочку виконання рішення.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

21.07.2010р. між позивачем –ТОВ «Нова Пошта»як третьою особою, відповідачем –ЗАТ «Європейський страховий альянс», як товариством, та ТОВ «Спільне підприємство «Датекс», як страхувальником було укладено Договір щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р. (далі – Договір), відповідно до умов якого сторонами було погоджено, що враховуючи те що 23.12.2009р. між страхувальником та товариством було укладено договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника № 1024280, що діє на умовах правил добровільного страхування відповідальності автоперевізника та експедитора, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з обов’язком страхувальника відшкодувати збитки, нанесені третім особам, при перевезені вантажу. 13.04.2010р. сталась подія яка є страховим випадком.

Враховуючи обставини настання страхового випадку сторони дійшли згоди, що розмір збитку, який підлягає до виплати товариством третій особі згідно п. 7.8 договору страхування складає 191023,42 грн. (п. 1).

Умовами договору сторони погодили, що виплата здійснюється наступним чином: через 15 календарних діб після підписання даного договору –47756,02 грн., до 13.08.2010р. –47755,80 грн., до 20.08.2010р. –47755,80 грн., до 27.08.2010р. –4755,80 грн. (п. 2.1), за порушення строків сплатити грошове відшкодування, згідно строків встановлених в. п. 2.1 договору графіку, товариство сплачує третій особі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу від загальної суми заборгованості (п. 4.1).

27.08.2010р. позивач направив рекомендованим листом на адресу відповідача, претензію № 395, якою вимагав останнього протягом 3-х банківських днів здійснити оплату заборгованості по договору в сумі –191023,42 грн., яку відповідач отримав 30.08.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р. від 21.07.2010р., не було виплачено розмір збитку в сумі 191023,42 грн. внаслідок страхового випадку який стався 13.04.2010р.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що відповідно до умов договору щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р., за взаємною згодою, сторонами було погоджено що відповідач (товариство) внаслідок настання страхового випадку 13.04.2010р., зобов’язаний здійснити виплату страхових збитків на користь позивача (третьої особи по договору) відповідно до п. 2.1, а саме: 15 календарних діб після підписання даного договору –47756,02 грн., до 13.08.2010р. –47755,80 грн., до 20.08.2010р. –47755,80 грн., до 27.08.2010р. –4755,80 грн., але відповідач свої зобов’язання щодо виплати страхового збитку не виконав, не здійснив оплату страхового відшкодування по даному випадку. Оплата в сумі –191023,42 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент розгляду справи суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р., існує непогашена заборгованість по виплаті страхового відшкодування в сумі - 191023,42 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 191023,42 грн., є законною, обґрунтованою доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за несвоєчасне оплату страхового відшкодування по договору щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р. пені 2679,08 грн., втрат від інфляції 2292,28 грн., 3% річних 520,52 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті страхового відшкодування по договору щодо досудового врегулювання страхового випадку, який стався 13.04.2010р. у строк передбачений п. 2.1 договору, тобто протягом 15 календарних діб після підписання даного договору –47756,02 грн., до 13.08.2010р. –47755,80 грн., до 20.08.2010р. –47755,80 грн., до 27.08.2010р. –4755,80 грн., оплата в сумі 191023,42 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних, втрати від інфляції, та пеню відповідно до п. 4.1, з зазначенням періоду існування боргу, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, втрат від інфляції, та пені - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків 3% річних , втрат від інфляції, та пені, наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується розмір пені складає 2679,08 грн., втрат від інфляції 2292,28 грн., 3% річних 520,52 грн.., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 191023,42 грн. заборгованості по виплаті страхового відшкодування, пені 2679,08 грн., втрат від інфляції 2292,28 грн., 3% річних 520,52 грн.

Також, відповідач просив суд здійснити розстрочення рішення суду, посилаючись на неможливість виконати свої боргові зобов’язання як перед позивачем з огляду на світову фінансову кризу та інфляційні процеси у економіці держави.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України визначає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити           

Згідно п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.96 р. N 02-5/333, господарський суд на підставістатті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання і оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Згідно пункту 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.96 р. N 02-5/333, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Зважаючи на вищенаведені обставини, враховуючи роз’яснення ВАСУ № 02-5/333 від 12.09.96, беручи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення з даного спору.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий Альянс»(код ЄДРПОУ 19411125, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»(код ЄДРПОУ 31316718, місцезнаходження: 36039 м.полтава, вул.. Фрунзе,57) заборгованість по виплаті страхового відшкодування –191 023 (сто дев’яносто одна тисяча двадцять три) грн. 42 коп., втрати від інфляції –2 292 (дві тисячі двісті дев’яносто дві) грн. 28 коп., пені –2 679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев’ять) грн. 08 коп., 3% річних –520 (п’ятсот двадцять) грн. 52 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –1 965 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 15 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –25.10.2010