Рішення № 12200075, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/40019.10.10 За позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

дозакритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»

простягнення 22 724872,15 грн.

та за зустрічним позовомзакритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» додержавного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

пропро зобов’язання вчинити дії

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом):юрисконсульт Слівінський М.О. (довіреність від 21.08.2008 року),

директор департаменту Богданов С.М. (довіреність від 16.09.2020)

від відповідача (позивача за зустрічним позовом):начальник юридичного відділу Завгородня С.А. (довіреність від 25.12.2009 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»про стягнення 22 724 872,15 грн. неустойки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не виконано належним чином зобов’язання за укладеним 28.03.2008 року договором №01-08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2010 року порушено провадження у справі №23/400 та призначено її розгляд у судовому засіданні 07.09.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги у повному обсязі з огляду на відсутність його вини у простроченні виконання господарських зобов’язань, наявністю прострочення Позивача та неврахуванням Позивачем при обчисленні розміру неустойки вимог статей 223 та 232 Господарського кодексу України.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) 06.09.2010 року через канцелярію суду подано зустрічний позов, яким він просив суд зобов’язати Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним) підписати акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 року у справі №23/400 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним позовом.

Позовні вимоги зустрічного позову заперечені Відповідачем за зустрічним позовом (відповідно до наданого суду відзиву та пояснень представника у судових засіданнях) у повному обсязі з огляду на те, що наведене Позивачем за зустрічним позовом обґрунтування вимог не відповідає дійсним обставинам справи, а самі вимоги - не можуть виступати у якості предмету позову.

14.09.2010 року Відповідачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про припинення провадження у справі за зустрічним позовом. З огляду на невідповідність статті 1 та статті 80 Господарського процесуального кодексу України заявленої Відповідачем за зустрічним позовом процесуальної вимоги у її задоволенні судом відмовлено.

28.09.2010 року через відділ діловодства суду Позивачем за первісним позовом подано заяву про фіксування судового процесу технічними засобами. Подане клопотання судом задоволене.

У судовому засіданні 28.09.2010 року представником Позивача за первісним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та уточнення позовної заяви, якою (Позивач за первісним позовом) просив суд стягнути з Відповідача за первісним позовом 26007621,05 грн. неустойки.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 28.03.2008 року укладено договір №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) на виконання комплексу додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС ДП НАЕК «Енергоатом».

Відповідно до пункту 1.1 укладеного сторонами у справі договору №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008 року Відповідач за первісним позовом прийняв господарське зобов’язання на свій ризик власними та залученими силами виконати комплекс додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС. В свою чергу, Позивач за первісним позовом зобов’язався прийняти та оплатити виконані контрагентом роботи, запасні частини та комплектуючі.

Порядок здійснення оплати вставлено статтею 3 договору, який передбачає сплату Позивачем за первісним позовом авансових платежів та остаточний розрахунок після підписання актів виконаних робіт.

Відповідно до наданих Позивачем за первісним позовом копій платіжних доручень та виписок з поточного рахунку, останнім було перераховано Відповідачу за первісним позовом загалом 101008306,40 гривень авансових платежів за договором №2208-4/05-НАЕК від 28.03.2008 року. Заперечень щодо отримання саме цієї суми грошових коштів попередньої оплати чи порушення строків оплати Відповідачем за первісним позовом та його представником у судових засіданнях суду не надано.

Таким чином, суд встановив, що Позивач за первісним позовом виконав свої господарські зобов’язання щодо здійснення авансових платежів за договором №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008 року належним чином.

В свою чергу, відповідно до додатку №4 до додаткової угоди №3 до договору №01-08 «Графік (скорегований) капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224 за технологією «Альстом»на майданчику ВП «Рівненська АЕѻ³дповідач за первісним позовом зобов’язався:

- до 15 січня 2009 року виконати технічне дослідження, визначення придатності та придбання оборотного сердечника статора зав.№17224 турбогенератора ТВВ-800-2У3;

- до 01.03.2010 року розробити технічну документацію до статору ТВВ-800-2У3;

- до 01.03.2010 року виготовити та поставити стрижні до оборотного статора генератора;

- до 01.03.2010 року виготовити та поставити деталі для перемотування оборотного статора генератора;

- з 01.03.2010 року по 01.06.2010 року здійснити механічну обробку нажимних плит та лікування заліза обмотки оборотного статора генератора та підготувати статор до вкладення обмотки;

- з 01.06.2010 року по 28.10.2010 року здійснити монтаж нової обмотки статора та провести випробування.

Пунктом 5.9 договору №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008 року встановлено, що приймання виконаних Відповідачем за первісним позовом робіт з урахуванням поставлених в межах виконання цих робіт товарно-матеріальних цінностей оформлюється виключно двостороннім актом.

Акти приймання виконаних Відповідачем за первісним позовом робіт у матеріалах справи відсутні. Фактично, заперечуючи позовні вимоги первісного позову про стягнення штрафних санкцій Відповідач за первісним позовом не заперечує факт невиконання ним прийнятих на себе господарських зобов’язань у визначені Графіком (скорегованим) капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224 за технологією «Альстом»на майданчику ВП «Рівненська АЕС»строки.

Відповідно до відзиву Відповідача за первісним позовом, останній тільки придбав та поставив Позивачу за первісним позовом оборотний сердечник статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224 вартістю 60523675,92 гривень.

Належними доказами здійснення відповідної господарської операції може бути договір купівлі-продажу чи інший, укладений Відповідачем з третьою особою, договір на придбання оборотного сердечника, платіжне доручення чи інший платіжний документ про оплату його вартості, товарно-транспортні документи, які можуть підтвердити факт його перевезення тощо. Жодного з означених документів, які могли б підтвердити факт придбання та поставки Позивачу за первісним позовом оборотного сердечника, Відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Проте, в якості доказу придбання та доставки Відповідач за первісним позовом наводить акт №151/397 розвантаження статора турбогенератора (а не оборотного сердечника, придбаного для статора турбогенератора), листи та протоколи нарад, які не є належними доказами придбання товарно-матеріальних цінностей вартістю понад 60 мільйонів гривень.

Також, суд не може погодитись з твердженням Відповідача за первісним позовом про те, що укладення замовником за договором №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008 року додаткової угоди №3 є підтвердженням факту виконання визначених у останньому абзаці четвертої сторінки відзиву робіт.

Крім того, відповідно до пункту 5.10 договору №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008 року перелік та вартість поставки запчастин та матеріалів, що використовуються у межах виконання робіт, Відповідач за первісним позовом повинен попередньо погоджувати з Позивачем за первісним позовом. Доказів погодження Позивачем за первісним позовом придбання та поставки оборотного сердечника вартістю 60523675,92 гривень для статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 Відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які приймають участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами. Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною другою статті 34 Господарського процесуального кодексу України докази мають бути належними, тобто обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, факт придбання та поставки Позивачу за первісним позовом оборотного сердечника статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224 вартістю 60523675,92 гривень не підтверджено наявними у справі доказами.

Позовною вимогою зустрічного позову Відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним) є зобов’язання первісного Позивача (Відповідача за зустрічним позовом) підписати акт прийому-передачі статора турбогенератора (а не оборотного сердечника статора) ТВВ-800-2У3 вартістю 60523675,92 гривень. З наявних у справі документів вбачається, що статор турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224 було доставлено на територію Рівненської АЕС з зупиненої Інгалінської АЕС (Литовська Республіка).

Відповідно до пункту 1.2 Скорегованого графіку авансування та використання наданих авансів (додаток №3 до додаткової угоди №3 до договору №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008 року) Відповідач за первісним позовом повинен був виконати технічне дослідження, визначення придатності та придбання оборотного сердечника статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224. Загальна вартість цих робіт встановлено у розмірі 33206456,00 гривень.

Придбання самого статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224 вартістю понад 60 мільйонів гривень Відповідачем за первісним позовом умовами договору не передбачено.

Таким чином, наведені Відповідачем за первісним позовом у відзиві та зустрічній позовній заяві доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

У будь-якому випадку, часткове виконання умов господарського договору не звільняє цю сторону від обов’язку виконати своє зобов’язання у повному обсязі та у встановлені договором строки.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, не виконавши прийняті на себе господарські зобов’язання у повному обсязі та у встановлені договором строки Відповідач за первісним позовом допустив господарське правопорушення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідач не довів суду, що порушення господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Посилання Відповідача за первісним позовом (у відзиві на первісний позов) на прострочення кредитора не підтверджено наявними у справі доказами.

Пунктом 7.5 договору №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008 року встановлено, що за порушення термінів виконання робіт за договором з вини Відповідача за первісним позовом останній повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час нарахування та сплати штрафної санкції. Крім того, у випадку прострочення виконання робіт більш як на тридцять днів, Відповідач за первісним позовом має сплатити додатково штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Посилання Відповідача за первісним позовом на порушення Позивачем за первісним позовом претензійного порядку не має правового підґрунтя, оскільки пунктом 7.5 договору встановлюється виключно для повернення авансових платежів після тримісячної затримки виконання зобов’язань генпідрядником.

Таким чином, Позивач за первісним позовом має право на отримання від Відповідача за первісним позовом неустойки у визначеному укладеним сторонами у справі договором розмірі.

Перевіривши наданий Позивачем за первісним позовом розрахунок розміру заявлених вимог (з урахуванням заяви про їх збільшення) суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем за первісним позовом помилково застосовуються строки початку виконання робіт за договором як строки початку прострочення Відповідача за первісним позовом (при розрахунку пені за порушення строків, встановлених пунктами 1; 2.3; 2.4 Графіка). У даному випадку, прострочення боржника наступає наступного дня від дня закінчення встановленого договором строку виконання певних робіт.

З тих же підстав, нарахування пені за порушення строку виконання робіт відповідно до пункту 2.5 Графіка (скорегованого) капітального ремонту із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-800-2У3 зав.№17224 за технологією «Альстом» на майданчику ВП «Рівненська АЕС»взагалі не може застосовуватись, оскільки на день прийняття судового рішення у даній справі строк виконання зобов’язань Відповідача за первісним позовом не сплинув, а відтак – відсутні підстави для застосування штрафних санкцій (як пені, так і встановленого договором штрафу).

Крім того, Позивачем за первісним позовом при обчисленні розміру штрафних санкцій не враховано вимоги частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи наведене, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом неустойки підлягають частковому задоволенню у розмірі 15099250,23 гривень (у тому числі 8795713,29 грн. пені та 6303536,94 грн. штрафу).

Позивач за первісним позовом належить до державного сектору економіки та приймаючи до уваги, що Відповідач за первісним позовом з другої половини 2008 року фактично користується значними коштами попередньої оплати, суд не вбачає підстав для застосування права, встановленого статтею 233 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось раніше, Відповідачем за первісним позовом до початку розгляду справи по суті заявлено зустрічний позов до Позивача за первісним.

Відповідно до статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України суд відмовляє у задоволенні позовних вимог зустрічного позову, оскільки обраний Позивачем спосіб судового захисту не відповідає встановленим законом правовим вимогам та відсутністю фактичних підстав для застосування права, встановленого пунктом 2 частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним та зустрічним позовами покладаються на Відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»(03035, м.Київ, вулиця Урицького, будинок 45, офіс 606, ідентифікаційний код 32347574) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(01032, м.Київ, вулиця Вєтрова, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) 15099250,23 гривень (п'ятнадцять мільйонів дев’яносто дев’ять тисяч двісті п’ятдесят гривень 23 копійки) неустойки; 14 514,26 грн. (чотирнадцять тисяч п’ятсот чотирнадцять гривень 26 копійок) державного мита та 137,02 грн. (сто тридцять сім гривень 02 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Повне рішення складено: 22.10.2010 року