Рішення № 12199690, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/41620.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Агро»

про стягнення 171200,02 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Гринюк О.М. –представник за довіреністю

Від відповідача Гаврик І.А. –представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.10.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 171200,02 грн. заборгованості по договорам купівлі-продажу, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –1712,00 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2010 було порушено провадження у справі № 47/416, розгляд справи було призначено на 05.10.2010р., ухвалою від 05.10.2010р. відкладено до 20.10.2010р.

В судовому засіданні 05.10.2010р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просив стягнути 134294,65 грн. заборгованості по договору 9.9Т та 36905,37 грн. по договору 10.10Т.

Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2010р. позовні вимоги підтримував в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договорів не було здійснено оплату отриманого товару, оскільки позивач передав товар на загальну суму 196956,74 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 26240,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 171200,02 грн.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає що позивачем було порушено ч. 1 ст. 58 ГПК України, а саме було порушено правила об’єднання позовних вимог, а також в матеріалах справи на думку відповідача відсутні докази підтверджуючи наявність заборгованості.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

27.02.2009р. між позивачем –ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.», як продавцем, та відповідачем –ТОВ «ДК Арго», як покупцем, було укладено договір № 9.9Т, відповідно до умов якого покупець зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець приймає на себе зобов’язання прийняти товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (п. 2).

Умовами договору сторони погодили, що загальна вартість товару, що передається у власність покупця, складає 160051,37 грн. (п. 3.1), покупець зобов’язується здійснити першу сплату у розмірі 80025,69 грн. шляхом безготівкового її перерахування на поточний рахунок продавця до 28.02.2009р. з моменту підписання цього договору (п. 3.2), проведення подальшого розрахунку за переданий у власність товар у сумі 80025,68 грн., покупець здійснює до 31.03.2009р. (п. 3.3).

Згідно з актом прийому-передачі від 28.02.2009р. по договору купівлі-продажу 9.9Т від 27.02.2009р. підписаним представником позивача (продавця) та відповідача (покупця), належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі, загальна вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає 160051,37 грн.

Відповідно до виписок з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару по договору купівлі-продажу 9.9 від 27.02.2009р. на суму 26240,00 грн.

15.06.2010р. між позивачем –ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.», як продавцем, та відповідачем –ТОВ «ДК Арго», як покупцем було укладено договір № 10.10Т, відповідно до умов якого покупець зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець приймає на себе зобов’язання прийняти товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (п. 2).

Умовами договору сторони погодили, що загальна вартість товару, що передається у власність покупця, складає 36905,37 грн. (п. 3.1), покупець зобов’язується здійснити першу сплату у розмірі 9226,34 грн. шляхом безготівкового її перерахування на поточний рахунок продавця до 30.06.2010р. з моменту підписання цього договору (п. 3.2), проведення подальшого розрахунку за переданий у власність товар у сумі 27679,03 грн., покупець здійснює до 30.09.2010р. (п. 3.3).

Згідно з актом прийому-передачі від 28.02.2009р. по договору купівлі-продажу 10.10Т від 30.06.2010р. підписаним представником позивача (продавця) та відповідача (покупця), належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі, загальна вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає –36905,37 грн.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договорів не було здійснено оплату отриманого товару, оскільки позивач передав товар на загальну суму 196956,74 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 26240,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –171200,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Твердження відповідача про те, що позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог передбачені ч. 1 ст. 58 ГПК України судом відхиляється, оскільки предметом спору у справі № 47/416 є стягнення заборгованості по договорам купівлі-продажу адже відповідач не здійснив оплату отриманого товару в строк.

Твердження відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні письмові докази що підтверджують наявність суми боргу, судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі товару підписані представниками сторін, що є належним доказом передачі товару, та надав виписку з банку по особовому рахунку на підтвердження часткової оплати відповідачем отриманого товару.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як покупець, на виконання умов договорів купівлі-продажу передав відповідачу товар передбачений п. 2 договорів, на загальну суму –196956,74 грн. (160051,37 (по договору 10.10Т) + 36905,37 (по договору 9.9Т), які відповідачем було прийнято, що підтверджується актами приймання-передачі, а відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, в строк передбачений п. 3.1, 3.2 договору не виконав, а лише здійснив часткову оплату на суму 26240,00 грн. Оплата в сумі 170716,74 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору, суду надано не було.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 10.10Т від 27.02.2009р. існує непогашена заборгованість в сумі –133811,37 (160051,37 (передано товару) –26240 (частково оплачено)), по договору № 9.9Т від 30.06.2010р. в сумі 36905,37 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, але не оплачений відповідачем товар законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами однак такою що підлягає задоволенню частково в сумі 170716,74 грн. (133811,37 +36905,37).

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 170716,74 грн. –основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Агро» (код ЄДРПОУ 35441954, адреса: 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 47) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(код ЄДРПОУ 30530955, адреса: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 20-а) суму боргу в розмірі 170716 (сто сімдесят тисяч сімсот шістнадцять) грн. 74 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –1707 (тисяча сімсот сім) грн. 16 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –235 (двісті тридцять п’ять) грн. 33 коп. В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя           С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –25.10.2010