Рішення № 12199667, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/19611.10.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Державного підприємства –Український державний інституту з проектування об‘єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Кримського філіалу ДП "Укргіпродор" –"Кримгіпродор"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп‘ютерних технологій"

простягнення 1495,98 грн.

Представники сторін: від позивача не з‘явились; від відповідачане з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства –Український державний інституту з проектування об‘єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Кримського філіалу ДП "Укргіпродор" – "Кримгіпродор" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп‘ютерних технологій" заборгованості на загальну суму 1495,98 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо поставки оплаченого позивачем товару. У зв’язку з не поставкою протягом тривалого часу товару позивач просить стягнути з відповідача кошти, що були перераховані позивачем.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, що надсилалась за адресою вказаною у довідці були отримані відповідачем. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Державне підприємство –Український державний інституту з проектування об‘єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Кримського філіалу платіжним дорученням від 15.12.2006 № 001780 перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп‘ютерних технологій" кошти як переоплату за товар –вінчестер на загальну суму 1495,98 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується платіжним дорученням, копія якого є в матеріалах справи.

Поставка товару, вартість якого була оплачена позивачем, відповідачем так і не була здійснена.

Відповідачем не надано до суду доказів здійснення на користь позивача поставки товару.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перерахування коштів, отримання коштів відповідачем свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт порушення відповідачем його прав.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення перерахованих коштів протягом 10 днів за товар, який не був поставлений. Вимога була отримана відповідачем 18.06.2010, докази чого наявні в матеріалах справи.

З огляду на викладене, судом встановлено, що договір у формі єдиного документу між сторонами не укладався, вимога була направлена відповідачу 18.06.2010.Отже, відповідач повинен був погасити заборгованість до 28.06.2010 року.

Відповідачем не надано доказів повернення коштів або поставлення товару на загальну суму 1495,98 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 1495,98 грн., а тому позовні вимоги про стягнення такою заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп‘ютерних технологій" (03037м. Київ, вул. І. Клименка, 6, код ЄДРПОУ 19069499 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства –Український державний інституту з проектування об‘єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Кримського філіалу ДП "Укргіпродор" –"Кримгіпродор" (95022 м. Симферополь, вул. Кечкеметська,184/1, код 20736387) суму основного боргу у розмірі 1495 (одна тисяча чотириста дев‘яносто п‘ять) грн.98 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 18.10.10