Рішення № 12199629, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/24211.10.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія «Діамант»

простягнення 3402,40грн.

Представники сторін: від позивача не з‘явились від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія «Діамант»заборгованості на загальну суму 3402,40грн., у тому числі 1 883грн. –основного боргу, 347,15грн. –пені, 981,04 грн. –інфляційних втрат, 164,21 грн. -3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором, оскільки не здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 1883грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача подав клопотання від 08.10.10р., про розгляд справи без участі представника позивача.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці, була повернута поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго»від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мережею, як підрядником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія «Діамант», як замовником (відповідач), укладено договір підряду № 33, відповідно до умов якого позивач зобов‘язався виконати монтаж муфти ТП -509, а замовник, зобов‘язався прийняти їх та оплатити( п.п.2.1, 3.1 ).

Пунктом 6.1 Договору , сторони визначили, що вартість робіт визначається згідно з кошторисом, що є невід’ємною частиною Договору та складає 1883грн.

На виконання умов договору, позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 1883грн., що підтверджується актом № 33 за вересень 2007р за формою КБ-2в, який підписаний представниками обох підприємств та скріплений обома печатками.

Відповідно до п. 11.1. Договору, за результатами виконання робіт, уповноваженими представниками Сторін складається відповідний акт приймання - передачі виконаних робіт.

Згідно до умов розділу 8 Договору, остаточний розрахунок здійснюється замовником (Відповідачем) на протязі 2 банківських днів, з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п.8.1 Договору). Вид розрахунків: безготівковий або інший не заборонений чинним законодавством України (п.8.2. Договору).

Відповідачем не надано доказів виконання умов Договору, а саме перерахування грошової суми за виконані підрядні роботи.

За таких обставин, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за фактично виконані роботи становить 1883грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати виконаних робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 1 883грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.09.10року, представник позивача надав докази сплати відповідачем суми основної заборгованості у повному обсязі, а саме: 1883грн., яка перерахована на рахунок позивача платіжним дорученням № 325 від 27.08.10р.

Приймаючи до уваги той факт, що позовна заява була надіслана на адресу господарського суду м. Києва поштою 27.08.10року, про що свідчить штам поштового відділення, а оплата відповідачем була здійснена теж 27.08.10р., то суд припиняє провадження по справі на підставі п.1-1, ч.1, ст..80 ГПК України, у зв»язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач стягнути з відповідача пеню у розмірі 374,15 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 12.2 Договору за порушення відповідачем строків проведення розрахунків за договором, останній оплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно зазначений період, а саме: з 27.08.09р. по 07.06.10р.

Тому, суд перерахувавши розрахунок пені в період з 02.10.2007 по 02.06.08р. задовольняє пеню у розмірі 240,57грн.

У задоволенні суми пені у розмірі 133,58грн.-суд відмовляє.

Також, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 164,21грн та інфляційні втрати у розмірі 981,04грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань за Договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох процентів річних є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок інфляційних збитків позивача за період з 02.10.07 по 27.08.10, суд визнає його арифметично вірним та задовольняє на суму 981,04грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, в період з 02.10.07 по 27.08.10р, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 164,21грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно заявленим вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Припинити провадження по справі № 56/242 в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 883грн. у зв2язку з відсутністю предмету спору.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія «Діамант»(04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграду, буд. 8, корпус 1, кВ. 61, код ЄДРПОУ 33346676 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж (25012, м. Кіровоград, пр.. Комуністичний,15, код ЄДРПОУ 23226362) пені у розмірі 240,57грн, втрати від інфляції у розмірі 981,04грн., 3% річних у розмірі 164,21грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 98грн. та 226,73грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата підписання 18.10.10