Рішення № 121995574, 15.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40176/23

Провадження № 2-а/761/312/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Поліцейського сержанта першого батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в м. Києві Малахова О.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення у сферізабезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі. Заява мотивована тим, що 22 жовтня 2023 року поліцейським сержантом поліції 1 батальйону 3 роти УПП в м. Києві Малаховим О.І., було винесено постанову серії ЕАТ № 7992823 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень. Відповідно до постанови вона нібито 22 жовтня 2023 року о 14 годині 52 хвилини, рухаючись за кермом автомобіля VolkswagenGolfVariant, реєстраційний номерНОМЕР_1, по вул. Хрещатик у м. Києві, здійснила проїзд регульованого перехрестя на забороняючий сигнал світлофора (червоний) та під час перевірки документів встановлено, що водій ніби не мала права на керування транспортним засобом, чим порушила вимоги п. 2.1.а ПДР. Зазначені дії поліцейського сержанта поліції Малахова О. І. позивач вважає протиправними, а постанову незаконною, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження доказів та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Під час розгляду справи поліцейський сержант поліції Малахов О. І. не назвав своє прізвище та посаду, не надав на ознайомлення відеозапис з реєстратора, на якому мало б бути видно, що ОСОБА_1 порушила правила проїзду регульованого перехрестя. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, не були досліджені докази, а також не встановлені інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Позивач вважає, що своїми діями поліцейський сержант поліції Малахов О. І. грубо порушив вимоги ст. ст. 268, 278, 279 та 280 КУпАП, а також її право на захист.

Провадження у справі відкрито 01.11.2023, відповідно до положень КАС України, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берегЗ управління патрульної полції Департаменту патрульної поліціїМалахова О.І. надійшов відзив на позов де зазначено наступне. Як вмисловився Верховний Суд , інспектори не можуть виступати самостійними відповідачами к таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.За таких обставин, підстави для задоволення позову, заявленого до інспектора Малахова О.І. відсутні, оскільки вони заявлені до неналежного відповідача.

05.02.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до участі у справі залучено співвідповідача - Департамет патрульної поліції.

У встановленому законом порядку від співвідповідача відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 не надходив.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу за їх відсутності.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не направили своїх представників. Клопотань від них в адресу суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази та надвши їм відповідну оцінку вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що 22 жовтня 2023 року сержантом поліції 1 батальйону 3 роти УПП в м. Києві Малаховим О.І. щодо ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягненняпо справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпект дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 22 жовтня 2023 року о 14 годині 52 хвилини, ОСОБА_1 , рухаючись за кермом автомобіля VolkswagenGolfVariant, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Хрещатик у м. Києві, здійснила проїзд регульованого перехрестя на забороняючий сигнал світлофора (червоний) та під час перевірки документів встановлено, що водій не мала права на керування транспортним засобом, чим порушила вимоги п. 2.1.а ПДР .

Стаття 280 КпАП України закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження Позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7992823 від 22.10.2023 року зазначено, що водій надала посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

Позивач зазначила у позовній заяві, що поліцейський допустив технічну описку у постанові у номері посвідчення водія та долучила до позовної заявикопію посвідчення водіяіноземної державиD НОМЕР_2 , згідно з яким вона має право керувати транспортними засобами категорії AM, B, L.

Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу транспортний засіб Volkswagen моделі GolfVariant, реєстраційний номер НОМЕР_1 , віднесено до категорії - В.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.93 р. N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. N 1306.

Відповідно до п.п.«а» п. 2.4 ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 «а» ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 9 статті 15 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 30 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» №340 від 08.05.1993 року особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Згідно переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції пред`явила саме те посвідчення водія, що вказане у Постанові ЕАТ №7992823 від 22.10.2023 року, та яке відповідає нормам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року.

Отже, ОСОБА_1 має право керувати транспортним засобом Volkswagen моделі GolfVariant, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За таких обставин, суд доходить висновку, що поліцейський зробив неправильний висновок про відсутність у ОСОБА_1 права керувати вказаним транспортним засобом.

Щодо проїзду регульованого перехрестя на забороняючий сигнал світлофора (червоний), то під час огляду відеозапису з бодікамери №472545, суд не побачив на відео перетин регульованого перехрестя транспортним засобом Volkswagen моделі GolfVariant, реєстраційний номер НОМЕР_1 у порушення вимог п.8.11. ПДР та будь-які факти, що можуть свідчити про порушення ОСОБА_1 вимог ПДР.

Жодних інших доказів наявності у діях ОСОБА_1 вказаного порушення Відповідачем не надано до суду.

Щодо розгляду справи, який відбувся на місці вчинення адміністративного правопорушення, про що вказує позивач, суд виходить з наступного.

Рішенням Конституційного суду України по справі N 5-рп/2015 від 26.05.2015 визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).

Так, ст. ст. 33, 245, 256, 268 КпАП України визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України N 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З іншого боку,необхідно звернути увагу і на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, надані у постанові від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (п. 24), де роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення, беручи до уваги відсутність доказів на яких грунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушенняч.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, а справу про адміністративне правопорушення закритиу, зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в частині вимог доДепартаменту патрульної поліції, оскільки висновки Касаційного адміністративного суду Верховного Суду викладені у постанові від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а свідчать про те, що особа - у даному випадку сержант поліції 1 батальйону 3 роти УПП в м. Києві Малахов О.І. перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 247, 251, 280 КпАП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії ЕАТ №7992823 від 22.10.2023 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 126 КпАП України скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: