Рішення № 121995293, 16.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 211/5175/19-ц

пр. 2-4445/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа № 211/5175/19-ц

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

предмет та підстави позову - стягнення безпідставно набутих грошових коштів

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 31092,95 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2019 у справі № 211/1291/19 задоволено позов ОСОБА_1 : визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований в реєстрі за № 19364. За період з 01.04.2018 по 12.04.2019 з заробітної плати позивача на користь відповідача було стягнуто за вказаним виконавчим написом 31092,95 грн. Позивач вважає, що на підставі ст. 1212 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 31092,95 грн., набуті відповідачем безпідставно внаслідок виконання вищевказаного виконавчого напису.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.09.2019 справу за вказаним позовом направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 16.10.2019 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2021 позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задоволено частково.

01.08.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва, судді Новака Р.В. заяву представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2021 - задоволено. Скасовано заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2021 у справі № 211/5175/19-ц.

18.08.2023 від адвоката Щербачова А. в інтересах ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву відповідача, відповідно до якого, вважає, що вимоги АТ КБ «Приватбанк» вважав необґрунтованими, та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та не підлягають задоволенню.

У своїх поясненнях представник відповідача - ОСОБА_2 зазначила, що набуття однієї із сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним,просила застосувати правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №910/3395/19, 918/47/18, 904/244/18. Просила звернути увагу, що в даному випадку, правовою підставою набуття відповідачем коштів позивача, став кредитний договір, який є дійсним та неоспореним, тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

27.02.2024 від адвоката Щербачова А. в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2019 у справі № 211/1291/19 задоволено позов ОСОБА_1 : визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований в реєстрі за № 19364.

Згідно з копією відповіді головного державного виконавця Довгинівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Герасимова О.Є. від 25.07.2019 № 30318/2, борг стягувався з заробітної плати боржника відповідно до постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника № 55627507 від 11.04.2018. За період з 01.04.2018 по 12.04.2019 з ОСОБА_1 було стягнуто з заробітної плати борг на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у сумі 27757,75 грн. та перераховано на користь стягувача ПАТ КБ «Приватбанк», виконавчого збору у сумі 3084,20 грн. та витрат виконавчого провадження у сумі 251,00 грн. та перераховано на користь Довгинцівського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставно набутого, збереженого майна виникають за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 11.04.2018 за виконавчим провадженням № 55627507 звернуто стягнення на догоди позивача, які він отримує в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

З заробітної плати позивача на погашення заборгованості перераховані грошові кошти в розмірі 31092,95 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2019 у справі № 211/1291/19 вищевказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

Отже, зазначені грошові кошти в розмірі 31092,95 грн. були перераховані з карткового рахунку позивача на погашення арештованої суми на користь відповідача в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, а відтак ці грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу в силу вимог ст. 1212 ЦК України.

Доказів того, що вказане рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2019 у справі № 211/1291/19 було скасоване чи оскаржене, суду не надано.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлено (частина 5 статті 82 ЦПК України).

Таким чином, рішенням суду виконавчий напис, визнано таким, що не підлягає виконанню і ці обставини, відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Ураховуючи те, що кошти набуті банком за виконавчим написом нотаріуса, який рішенням суду визнано недійсним, набуті без достатньої правової підстави, і чинним законодавством не передбачено іншого способу повернення цих коштів, суд доходить висновку про обґрунтованість позовної заяви.

При цьому, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань по кредитному договору б/н, оскільки вони виходять за межі заявленої позовної заяви. Разом з тим, банк не позбавлений права звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості за укладеним сторонами кредитним договором.

Висновки Верховного Суду на які посилається відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення судом не приймаються до уваги, оскільки є не релевантними правовідносинам даної справи.

Що стосується заявленого позивачем відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Згідно з матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 05.07.2019.

Враховуючи, що позивач не надав суду документи, що свідчать про надання професійної правничої допомоги адвоката, зокрема, копій документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, суд вважає за необхідне в частинні стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280, 352, 354, 355, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 31092 (тридцять одну тисячу дев`яносто дві) грн. 95 коп. в порядку повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнутих з ОСОБА_1 за виконавчим написом, вчиненим 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрованим в реєстрі за № 19364.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570.

третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області Довгинцівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг, 50086, м. Кривий Ріг, вул. Бородича, 3.

Суддя Р.В. Новак