Постанова № 121995125, 27.08.2024, Оболонський районний суд міста Києва

27.08.2024 Справа № 756/8147/24

№ 756/8147/24

№ 1-кп/756/1402/24

У Х В А Л А

іменем України

27 серпня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві підготовче судове засідання по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, непрацюючого, з загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувачення, 25.05.2024, у період часу з 19 год. по 20 год. 32 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині «Аврора», що за адресою: м. Київ, вул. Г. Дніпра, повторно, в умовах воєнного стану, таємно, викрав товар, на загальну суму 2 224 грн.80 коп.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 спричинив ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» майнову шкоду на загальну суму 2 224 грн.80 коп.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, яким частково декриміналізовано ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом з цим, прокурор просила скерувати матеріали кримінального провадження до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Заслухавши думку обвинуваченого який підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити, пояснив, що йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження за вказаних прокурором та роз`яснених судом (нереабілітуючих) підстав.

Суд, заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження встановив наступне.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, у викраденні чужого майна, вартістю 2 224 грн.80 коп.

09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2024 складає 3028 грн 00 коп..

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається у разі втрати чинності Закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Як видно з обвинувального акту у кримінальному провадженні, ОСОБА_4 інкриміновано повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України за подією, яка мала місце 25.05.2024 на суму 2 224 грн.80 коп.

Тобто, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - частково декріміналізовано діяння, вчинене ОСОБА_4 .

Таким чином, у даному випадку відбулася декриміналізація діяння, шляхом внесення змін до Закону, а саме: визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому підстави для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 відсутні, у зв`язку з частковою декриміналізацією діяння, вчиненого ОСОБА_4 .

Отже, приймаючи до уваги вищезазначене та положення п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»№ 3886-IX від 18.07.2024, яким скасовано підставу для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає закриттю в зв`язку з втратою чинності Закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, вчинененого ОСОБА_4 .

Що ж стосується клопотання прокурора про скерування матеріалів кримінального провадження до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві для складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Водночас, приписи ст. 92 КПК України передбачають, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні покладається на слідчого та прокурора.

Таким чином, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вважає, що саме прокурор та/або слідчий, як сторона обвинувачення, повинні ініціювати та формувати матеріали, які у подальшому будуть використані для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Направлення ж відповідних матеріалів судом може свідчити про порушення принципу неупередженості, що є неприйнятним.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, ст.ст. 284, 314, 372, 395, 479-2 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя ОСОБА_1