Рішення № 121994944, 01.10.2024, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1137/24

Провадження № 2/147/377/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем Прокопенко В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строкудля прийняттяспадщини,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від представника позивача - адвоката Шуляк В. М. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строку достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Вороновицької селищної Ради Вінницького району Вінницької області, 30 травня 2023 року. До дня смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав у селі Скибинці Тростянецького тепер Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується довідкою Тростянецької селищної ради № 31 від 31 травня 2024 року, а тому згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є Тростянецький нотаріальний округ. Місце смерті ОСОБА_2 , яке вказане у свідоцтві про його смерть смт Вороновиця Вінницького району Вінницької області, є місцем його лікування та перебування перед смертю. На день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки, розташованої на території Глибочанської сільської ради, Тростянецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належних спадкодавцю на підставі Державного акта на земельну ділянку серії ІІ-ВН №037177, який видано Тростянецькою РДА та Тростянецьким районним відділом земресурсів 04 грудня 2001 року. Спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_2 по заповіту, посвідченому від його імені секретарем Глибочанської сільської Ради Тростянецького району Вінницької області 03 листопада 2006 року за реєстром №88, є ОСОБА_1 на підставі ст. 1222,1223 ЦК України. Відповідно до відмітки секретаря Глибочанської сільської Ради заповіт на даний час ніким не змінено і не скасовано. Відповідно до витягу №76970338 від 15.05.2024 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, позивачу видано дублікат заповіту (номер 71524087 у Спадковому реєстрі, номер у реєстрі нотаріальних дій 88), який зареєстровано за №72439327, у реєстрі нотаріальних дій №3-22. Позивач як спадкоємець по заповіту, своєчасно прийняв спадщину, тому що вступив в управління спадковим майном. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає. Позивач стверджує, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому не було невідомо про існування заповідального розпорядження. До смерті ОСОБА_2 позивач надавав йому необхідну допомогу. Доглядали його та присадибну ділянку, постійно його утримували. Він обіцяв передати їм все своє майно після смерті. Проте заповіту не показував, а на запитання відповідав, що все буде добре. Про те, що померлий ОСОБА_2 зробив заповіт на ім`я позивача, останньому повідомили працівники Глибочанської сільської ради у травні 2024 року, оскільки вони уточнювали списки невитребуваних земельних ділянок (паїв). 08 травня 2024 року позивач подав заяву про видачу йому дублікату заповіту і отримав дублікат заповіту, з якого йому стало достовірно відомо про те, що ОСОБА_2 заповідав позивачу все своє майно. 15 травня 2024 року відомості про видачу дублікату заповіту померлого ОСОБА_2 були внесені до Спадкового реєстру, що підтверджується витягом №76970338 від 15.05.2024. На підставі наведеного та керуючись статтями 1223, 1296 та 1297 ЦК України, позивач звернувся до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, розташовану на території Глибочанської сільської ради, Тростянецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належних спадкодавцю на підставі Державного акта на земельну ділянку серії П-ВН №037177, який видано Тростянецькою РДА та Тростянецьким районним відділом земресурсів 04 грудня 2001 року. 25 липня 2024 року позивач отримав від нотаріуса відмову за №460/01-16, де вказано, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 не можливо в зв`язку з тим, що не надані докази своєчасного прийняття спадщини після смерті спадкодавця у строки, встановлені законом для прийняття спадщини (п.1 ст.1270 Цивільного кодексу України). У зв`язку з тим, що позивач не зареєстрований за місцем останнього проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та не подав заяву до шести місяців з дня його смерті до нотаріуса, він пропустив строк для прийняття спадщини, а тому змушений звертатись до суду з проханням продовжити йому строк для прийняття спадщини. В даний час позивач не має змоги юридично формити свої права на спадщину, хоча фактично, як спадкоємець за заповітом, вступив в управління спадковим майном, від спадщини не відмовлявся. Причиною того, що позивач не зміг своєчасно прийняти спадщину є відсутність у нього на день смерті ОСОБА_2 інформації про наявність заповіту на його ім`я, оскільки про існування заповіту, складеного на його користь, ОСОБА_1 дізнався поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (Верховний Суд /КЦС, справа №565/1145 /17 від 26 червня 2019 року).

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шуляк В. М. в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Повністю підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити (а.с. 41).

Відповідач Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області у судове засідання свого уповноваженого представника не направила, однак подали клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Висловились, що не заперечують проти задоволення позову (а.с. 40).

Згідно із частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 30.08.2023 Тростянецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 5), який на випадок своєї смерті склав заповіт на все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смертіі на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , про що свідчить дублікат заповіту посвідченого ОСОБА_3 , секретарем Глибочанської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, 03.11.2006 та зареєстрованого за №88 (а.с. 6).

Таким чином, спадкоємцем за заповітом до майна померлого є позивач.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області №31 від 31.05.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить запис в погосподарській книзі (а.с. 11).

Позивач стверджує, що про наявність заповіту на його ім`я, йому повідомили працівники Глибочанської сільської ради у травні 2024 року, оскільки вони уточнювали списки невитребуваних земельних ділянок (паїв). Матеріалами справи підтверджено, що 08 травня 2024 року позивач отримав дублікат заповіту (а.с. 6). Зазначені обставини ніким не спростовані, а тому у суду відсутні підстави для сумніву про обізнаність позивача про наявність заповіту на його ім`я раніше, як травень 2024 року.

З витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №76970338 від 15.05.2024 наданого Вінницькою регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» встановлено, що 08.05.2024 зареєстровано дублікат заповіту до майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 7-8).

28червня 2024року ОСОБА_1 звернувся до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, розташовану на території Глибочанської сільської Ради, Тростянецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належних спадкодавцю на підставі Державного акта на земельну ділянку серії ІІ-ВН №037177, який видано Тростянецькою РДА та Тростянецьким районним відділом земресурсів 04 грудня 2001 року (а.с. 9, 11а, 12-16).

25 липня 2024 року позивач отримав від нотаріуса відмову за №460/01-16, де вказано, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 не можливо у зв`язку з тим, що не надані докази своєчасного прийняття спадщини після смерті спадкодавця у строки, встановлені законом для прийняття спадщини (п.1 ст.1270 Цивільного кодексу України) (а.с. 10).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За приписами частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування, які знайшли своє відображення у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першоїстатті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина другастатті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві, оскільки останній після смерті ОСОБА_2 , будучи його спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що був необізнаним про існування заповіту, що на його думку, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно достатті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно із пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок № 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку №296/5).

Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкоємців про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі №484/3221/17 (провадження №61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі №263/1221/17 (провадження №61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі №642/2539/18-ц (провадження №61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі №130/2517/18 (провадження №61-14962св19).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Враховуючи обставини справи, наявність заповіту на користь позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця майна померлого ОСОБА_2 , а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними, враховуючи відсутність заперечень відпровідача проти задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Його тривалість необхідно визначити в два місяці з моменту набрання рішенням законної сили, що є достатнім для подання такої заяви.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.

Враховуючи те, що позивач у своїй позовній заяві зазначив, що понесені ним судові витрати він бажає нести самостійно, суд дійшов висновку про покладення цих витрат на позивача.

Керуючись статтями 15, 16,1261,1270,1272 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 81, 141, 206, 211, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визначення додаткового строкудля прийняттяспадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, код ЄРДПОУ - 04326224, адреса місцязнаходження: вул. Соборна, 77, селище Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2024 року.

Суддя О. Г. Борейко