Рішення № 121994791, 30.09.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/409/24

провадження № 2/136/79/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Липовецької міської ради (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати за позивачем, в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) 3,31 в умовних кадастрових гектарах бувшого КСП "Колос", що посвідчене сертифікатом ВН №0108225, зареєстрованим 18.10.1996 за №377, який був виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла прабабуся по батьковій лінії позивача ОСОБА_3 , а після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), площею 3,31 в умовних кадастрових гектарах бувшого КСП «Колос», що посвідчене сертифікатом серія НОМЕР_1 , зареєстрованим 18.10.1996 за №377, та яке прийняла, в порядку спадкування за законом, її дочка і бабуся позивача по батьковій лінії ОСОБА_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, в силу діючого на час відкриття спадщини законодавства, проте за життя її не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надалі після смерті ОСОБА_4 її спадщину, в тому числі й право на зазначену земельну частку (пай), прийняв син та батько позивача ОСОБА_2 , звернувшись із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, але за життя її також не оформив і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач спадщину свого батька прийняв шляхом вчасного звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою, але реалізувати своє право на спадщину, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), яке належало його прабабусі ОСОБА_3 і було фактично прийняте, але не оформлене бабусею ОСОБА_4 , а згодом і батьком ОСОБА_2 . Позивач не може оформити спадщину на вказану земельну частку (пай) через відмову нотаріуса, мотивовану відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник у своїй письмовій заяві позов визнав і просив про розгляд без нього.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, а у своїй заяві просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позов просили задовольнити.

Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а.с. 7). Після смерті ОСОБА_3 до складу її спадщини увійшло право на земельну частку (пай), розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарів бувшого КСП «Колос», що посвідчене сертифікатом НОМЕР_1 зареєстрованим 18.10.1996 за №377 (а.с. 8). Відповідно до відомостей наданих завідувачем Державного нотаріального архіву Вінницької області, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не виявлена (а.с. 52). Згідно інформації, яка міститься у довідці виданій Липовецькою міською радою Вінницької області від 06.02.2024 за №09-17-01/23/5 вбачається, що ОСОБА_3 , 1895 р.н., постійно проживала із донькою ОСОБА_4 , 1920 р.н., за однією адресою: АДРЕСА_1 . Інформація про інших осіб відсутня. Відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20.08.2024 у справі №136/523/24, яке набрало законної сили 20.09.2024, судом було встановлено юридичний факт про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною матір`ю ОСОБА_4 . Як вбачається із наявного у матеріалах справи свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6), а після її смерті відкрито спадкову справу №466/2010. З матеріалів спадкової справи ОСОБА_4 вбачається, що її спадщину прийняв лише один один син ОСОБА_2 , подавши нотаріусу заяву відповідного змісту в межах шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.45). Інші спадкоємці за матеріалами спадкової справи відсутні. Факт родинних відносин між ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження останнього (а.с.5). Натомість ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про його смерть (а.с.6), а після цього відкрито спадкову справу №105/2014. Відповідно до свідоцтва про народження позивача вбачається, що його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 3). Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 , позивач єдиний скористався своїм правом на спадкування за законом, подавши заяву про прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 29). Інші спадкоємці - дружина спадкодавця ОСОБА_5 від спадщини відмовилась, на що вказує її заява (а.с. 30). Позивач вважає, що має право успадкувати право на земельну частку (пай), розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарів бувшого КСП «Колос», що посвідчене сертифікатом ВН №0108225 зареєстрованим 18.10.1996 за №377 на ім`я його прабабусі по батьковій лінії ОСОБА_3 , але не може оформити спадщину на вищевказану земельну частку (пай) через відмову нотаріуса.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки прабабуся позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому правовідносини з приводу спадкування її майна регулюються нормами ЦК УРСР.

У відповідності до 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд встановив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася її спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарів бувшого КСП «Колос», що посвідчене сертифікатом ВН №0108225 зареєстрованим 18.10.1996 за №377 на ім`я ОСОБА_3 . Оскільки відомо, що ОСОБА_3 постійно проживала із донькою ОСОБА_4 за однією адресою, а інформація про інших осіб, які були зареєстровані чи постійно проживали з ними відсутня, тому за відсутності заповіту ОСОБА_3 , її спадщину у вигляді вищевказаної земельної частки (паю), в силу п. 1 ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР прийняла дочка ОСОБА_4 , і яка відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР мала на неї право.

Проте ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і за життя не змогла оформити спадщину своєї матері ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу припису ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Суд встановив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відкрилася її спадщина, до складу якої увійшло успадковане від її матері ОСОБА_3 право на земельну частку (пай). Оскільки, з матеріалів спадкової справи ОСОБА_4 вбачається, що її спадщину, в силу вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв лише один її син ОСОБА_2 , подавши нотаріусу заяву відповідного змісту в межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, а тому відповідно до ст. 1261 ЦК України він має на неї право.

Проте ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і за життя не зміг оформити спадщину своєї матері ОСОБА_4 на успадковану нею від її матері ОСОБА_3 земельну частку (пай).

Суд встановив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відкрилася його спадщина, до складу якої увійшло успадковане від його матері ОСОБА_4 право на земельну частку (пай), яке в свою чергу було успадковане від ОСОБА_3 .

Оскільки відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 позивач єдиний скористався своїм правом на спадкування за законом, подавши заяву про прийняття спадщини після смерті батька, що узгоджується з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а інші спадкоємці від спадщини відмовилась, тому відповідно до ст. 1261 ЦК України він має право на успадкування права на земельну частку (пай), розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарів бувшого КСП «Колос», що посвідчене сертифікатом ВН №0108225 зареєстрованим 18.10.1996 за №377 на ім`я його прабабусі по батьковій ОСОБА_2 лінії ОСОБА_3 , яку фактично прийняла, в порядку спадкування за законом її дочка ОСОБА_4 і бабуся позивача по батьковій лінії, але за життя не оформила, і яку в свою чергу вже прийняв її син та батько позивача ОСОБА_2 , проте за життя також не встиг не оформити.

Натомість позивач не може оформити право на спадщину свого батька на вищевказану земельну частку (пай), через відмову нотаріуса, мотивованою відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я ОСОБА_2 .

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, і які не оспорює відповідач, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний. Крім того, відповідачем визнано позов, а суд зауважує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога: визнати за позивачем в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) площею 3,31 умовних кадастрових гектарах бувшого КСП "Колос", що посвідчене сертифікатом ВН №0108225, зареєстрованим 18.10.1996 за №377, який був виданий на ім`я ОСОБА_3 , обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про визнання права в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) площею 3,31 умовних кадастрових гектарах бувшого КСП "Колос", що посвідчене сертифікатом ВН №0108225, зареєстрованим 18.10.1996 за №377, який був виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО