Рішення № 121990024, 30.09.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3307/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за прострочення доставки вантажу в сумі 58 520,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з кінця травня і до початку липня 2024 року залізницею здійснювалося перевезення вантажу на адресу позивача. Однак залізницею допущено прострочення доставки вантажу, за що позивач нарахував та заявив до стягнення відповідний штраф.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що згідно із наказом Міністерства інфраструктури України від 29.07.2022 №571, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.2022 за № 927/38263 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 19.08.2022 № 616, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.08.2022 за № 956/38292) зупинено на період дії воєнного стану та протягом одного місяця після припинення чи, скасування воєнного стану дію пункту 1.1 глави 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та; зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 865/5086. Вказаний наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування 02.09.2022 в Офіційному віснику України № 68 від 02.09.2022. Зазначеними наказами було призупинено дію одного з нормативів якості вантажних перевезень - терміну доставки. Призупинення терміну доставки, відповідач вважає, результатом призупинення дії такого нормативу, як швидкість доставки, та зазначає про неможливість розрахувати термін доставки щодо недотримання якого заявлено позов. Відповідач вважає, що вимоги за спірними накладними не можуть предметом спору. Крім того, відповідач виявив некоректний розрахунок, здійснений позивачем, вважає, що останнім безпідставно нараховано штраф у розмірі 27024,10 грн (наводить контррозрахунок з поясненнями). Також відповідач вважає, що позивачем неправомірно заявлено штраф за накладними №№45315355, 45315363, 45315397, 45347259, 45347499, 45347572, 45347614, 45347630,45347655 на загальну суму 12132,30 грн, оскільки вагони по зазначених відправках були затримані в очікуванні подачі з вини одержувача.

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин перевезення вантажу позивача, визначення строків, в які має бути доставлений вантаж, періоди прострочення доставки вантажу та наявність вини відповідача у порушенні строків доставки вантажу, наявність підстав для стягнення штрафу та розмір штрафу, який підлягає сплаті за порушення строків доставки вантажу.

З кінця травня і до початку липня 2024 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" здійснювалося перевезення вантажу на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" за залізничними накладними: №№47927694, 47927751, 47954979, 47955067, 47955075, 47955091, 47955141, 47978655, 47978721, 47978747, 47979109, 45016599, 45016607, 45016623, 45016680, 45016698, 45016763, 45016771, 45016805, 45116555, 45116589, 45162344, 45162377, 45162385, 45179975, 4517985, 45179892, 45180049, 45193604, 45193646, 4519379, 4527414, 45291705, 45291754, 45298965, 45299179, 45315280, 45315355, 45315363, 45315397,45347259, 45347499, 45347572, 45347614, 45347630, 45347655, 45369204, 45432507, 45485430, 45504776,45504818, 45504958, 45513694, 45525268, 45525474, 45590759, 45610672, 45610821, 45610870, 45610904.

Відправлення вантажу відбувалося зі станції Кривий Ріг (467201) Придніпровської залізниці до станції Кривий Ріг - Головний (467004) Придніпровської залізниці по 59 накладеним, і одне перевезення - зі станції Запоріжжя Ліве (460005) Придніпровської залізниці до станції Кривий Ріг - Головний (467004) Придніпровської залізниці.

Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних, а саме: вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Позивач посилається на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України, у зв`язку з чим нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 58520,10 грн, з чим не погоджується відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).

Позивач стверджує, що за накладними №№47927694, 47927751, 47954979, 47955067, 47955075, 47955091, 47955141, 47978655, 47978721, 47978747, 47979109, 45016599, 45016607, 45016623, 45016680, 45016698, 45016763, 45016771, 45016805, 45116555, 45116589, 45162344, 45162377, 45162385, 45179975, 4517985, 45179892, 45180049, 45193604, 45193646, 4519379, 4527414, 45291705, 45291754, 45298965, 45299179, 45315280, 45315355, 45315363, 45315397,45347259, 45347499, 45347572, 45347614, 45347630, 45347655, 45369204, 45432507, 45485430, 45504776,45504818, 45504958, 45513694, 45525268, 45525474, 45590759, 45610672, 45610821, 45610870, 45610904 вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Тому нарахував та заявив до стягнення штраф за порушення строків доставки вантажу в розмірі 58520,10 грн.

Натомість відповідач стверджує про некоректність розрахунків здійснених позивачем та зазначає, що за накладними №№45016599, 45016607, 45016623, 451016680, 45016698, 45016763, 45016771, 45016805, 450369204, 45432507, 45513694, 47978655, 47978721, 47978747, 47979109 недотримання термінів доставки відсутнє. За накладними №№45116555, 45116589, 45274214,45590759, 45610672, 45610821, 45610870,45610904, 47927694, 47927751, 47954979,47955067, 47955075, 47955091, 47955141 вказує, що позивачем неправомірно збільшено нарахування на 1 добу, відповідно взято неправильний відсоток провізної плати для розрахунку штрафу. Також відповідач вважає, що позивачем неправомірно заявлено штраф за накладними №№45315355, 45315363, 45315397, 45347259, 45347499, 45347572, 45347614, 45347630,45347655 на загальну суму 12132,30 грн, оскільки вагони по зазначених відправках були затримані в очікуванні подачі з вини одержувача. Відповідач зазначає, що на затримку вагонів з вини одержувача були складені акти загальної форми станції Кривий Ріг Головний 23.06.2024 №№ 3799, 3806, 3802, 3800, 3805, 3798, 3804, 3801, 3807. Закінчення затримки було 26.06.2024 та 27.06.2024. Про закінчення затримки вагонів з вини одержувача складені акти загальної форми станції Кривий Ріг Головний 26-27.07.2024 №№ 3935, 3967, 3938, 3936, 3966, 3934, 3940, 3937, 3968.

Відповідно до частин 1 ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу, що у більшості накладних позивачем неправильно пораховано період прострочення. А щодо нарахування штрафу за порушення строку доставки вантажу за накладними №№45315355, 45315363, 45315397, 45347259, 45347499, 45347572, 45347614, 45347630, 45347655 на загальну суму 12132,30 грн позивач втратив право на нарахування штрафу.

Так, відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідач вказує, що вагони по зазначених відправках були затримані в очікуванні подачі з вини одержувача. При цьому відповідач вказує, що були складені акти загальної форми станції Кривий Ріг Головний 23.06.2024 №№ 3799, 3806, 3802, 3800, 3805, 3798, 3804, 3801, 3807; про закінчення затримки вагонів з вини одержувача 26-27.07.2024 №№ 3935, 3967, 3938, 3936, 3966, 3934, 3940, 3937, 3968.

Суд звертає увагу, що у залізничних накладних №№45315355, 45315363, 45315397, 45347259, 45347499, 45347572, 45347614, 45347630, 45347655 дійсно вказано, що вагони прибули 23.06.2024, одержувача повідомлено також 23.06.2024, а от отриманий вантаж одержувачем лише 26.06.2024, тобто більш ніж через добу.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

З урахуванням викладеного, перевіривши розрахунки сторін, беручи до уваги Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", суд доходить висновку, що позивачем неправомірно нараховано штраф у загальному розмірі 27024,10 грн. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає. З урахуванням перерахунку, здійсненого судом, суд погоджується з контррозрахунком відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 31496,00 грн. (58520,10 грн - 27024,10 грн.).

Також суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).

Як вбачається із встановлених судом обставин, зобов`язання з доставки вантажів було виконано відповідачем в більшій мірі з незначним простроченням.

Суд враховує ту обставину, що хоча доставку було здійснено з простроченням термінів, передбачених статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами, однак саме зобов`язання з доставки було виконано, тобто суд враховує ступінь виконання зобов`язання боржником відповідно до положень частини 1 статті 233 ГК України.

Крім того, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб (Закон України від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"). Воєнний стан неодноразово продовжувався.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема, утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об`єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час.

Акціонерне товариство "Українська залізниця", державні підприємства та територіально-галузеві об`єднання залізниці включені до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

В умовах триваючого воєнного конфлікту законодавець встановив певні обов`язки щодо виконання юридичними особами військово-транспортного обов`язку.

Приписами частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" унормовано, що військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів. Порядок виконання військово-транспортного обов`язку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 04.11.2015 №891 затверджено Порядок організації діяльності залізничного транспорту під час здійснення військових залізничних перевезень (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 12 Порядку підприємства залізничного транспорту забезпечують: виконання планів військових залізничних перевезень; надання рухомого складу для військових залізничних перевезень; рух військових поїздів залізницею згідно з відповідним графіком; військові ешелони, військовий транспорт, що рухається під охороною військової варти, водою, засобами опалення, освітлення; надання вантажно-розвантажувальних пристроїв та знімного військового обладнання згідно з нормативно-правовими актами; здійснення контролю за переміщенням військових ешелонів, а також в окремих випадках військового транспорту, їх першочергове навантаження та доставку за призначенням.

За пунктом 25 Порядку рухомий склад для забезпечення провадження діяльності військових частин Збройних Сил повинен утримуватися у справному стані і своєчасно проходити планово-попереджувальний ремонт та технічне обслуговування.

Суд враховує обставини, що мають істотне значення в контексті застосування частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, зокрема, обставини щодо необхідності дотримання відповідачем військово-транспортного обов`язку в умовах воєнного стану (виконання планів перевезення, надання рухомого складу для військових залізничних перевезень, утримання рухомого складу у справному стані, тощо), що передбачає матеріально-технічне забезпечення і не може не залежати від фінансового становища підприємства.

Враховуючи те, що відповідач має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на нього покладено обов`язок щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності Збройних Сил України дані обставини мають істотне значення, оскільки вони заслуговують на увагу в розумінні частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Вказана обставина не залежить від того, в який саме період відбувались перевезення вантажів відповідачем (до початку чи після введення воєнного стану в Україні).

Отже враховуючи такі підстави для зменшення розміру неустойки як (І) фактичне виконання зобов`язання (ступінь виконання), (ІІ) важливе стратегічне значення підприємств боржника для економіки, безпеки і оборони держави (інший інтерес, інші обставини), на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 233 Господарського кодексу України суд вважає наявними підстави для зменшення штрафу.

Суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін вважає за можливе зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню, на 50 %, тобто до 15748,00 грн.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2023 у справі № 904/1725/22, від 20.04.2023 у справі № 904/613/22, від 27.03.2023 у справі № 904/934/22, від 30.03.2023 у справі № 904/392/22, від 20.04.2023 у справі № 904/1754/22, від 06.06.2023 у cправі № 904/1289/22, від 21.06.2023 у справі № 904/822/22

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1303,76 грн (з урахуванням того, що позов подано в електронній формі). При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) штраф за прострочення доставки вантажу у розмірі 15748,00 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім грн 00 коп) та судовий збір у розмірі 1303,76 грн (одна тисяча триста три грн 76 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2024

Суддя О.М. Крижний