Рішення № 12198906, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 7/587-17/1320.10.10

За позовом Приватного підприємства "Ремпромбуд-99"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна

компанія Будсервіс"

про стягнення

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія

Будсервіс"

до Приватного підприємства "Ремпромбуд-99"

про визнання відсутнім права вимоги за контрактом №05/05 від 30.12.04 у зв'язку

з його розірванням 25.04.05

Головуючий суддя: Курдельчук І.Д.,

Судді: Грєхова О.А.,

Івченко А.М.

Представники:

від позивача Шавров В.О. - довіреність № 28 від 20.12.09.

від відповідача Андрієць Л.П. - довіреність № 11 від 02.09.08.

в судовому засіданні 20.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

В жовтні 2006 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 437 485, 57 грн. заборгованості за контрактом № 05/05 від 30.12.2004, в тому числі 421 560, 02 грн. –основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 15 925, 55 грн. –3% річних, а також 4 374,86 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва №7/587 від 22.11.06 залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду №7/587 від 15.09.08 позов задоволений повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно –інвестиційна компанія” Будсервіс“ на користь Приватного підприємства “Ремпромбуд - 99” - 421 560 (чотириста двадцять одна тисяча п’ятсот шістдесят) грн. 02 коп. - основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 15 925 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 55 коп. - 3 % річних, 4 374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 86 коп. - витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.10.08 на виконання судових рішень виданий наказ №7/587.

07.11.2008 року відповідачем - боржником подано заяву про виправлення помилки в наказі стосовно дати видачі наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №7/587-17/13 від 01.07.2010 року виправлено описку, допущену в наказі Господарського суду м. Києва від 06.10.2008р. у справі №7/587-17/13, а саме - в зазначенні дати дійсності наказу для пред’явлення до виконання, замість "наказ дійсний для пред’явлення до виконання до 06.10.2011" вважати вірним "наказ дійсний для пред’явлення до виконання до 15.09.2011р."

Постановою Вищого господарського суду України №7/587 від 18.12.08 судові рішення у справі № 7/587 скасовано в частині стягнення з ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія Будсервіс" на користь ПП "Ремпромбуд-99" 121192,00 грн., заборгованості за підрядні роботи у квітні 2005 року, 41058,00 грн. 10% вартості підрядних робіт за контрактом, інфляційних втрат, 3% річних за неналежне виконання зазначеного грошового зобов’язання та розподілу судових витрат, в частині про стягнення вартості виконаних і прийнятих підрядних робіт за лютий, березень 2005 року в сумі 114’057,90 грн. та 134’275,50 грн. судові рішення залишено без змін. В скасованій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.02.09 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.12.08 у справі № 7/587.

Відповідно до резолюції голови суду справу передано на частковий новий розгляд судді Кролевець О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2009 року справу прийнято до свого провадження суддею Кролевець О.А., з присвоєнням №7/587-17/13, її розгляд призначений на 28.01.2009 року.

26.02.2010 позивачем - стягувачем подано скаргу на дії ВДВС Голосіївського РУЮ в м Києві у зв'язку з незаконним закінченням виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №7/587-17/13 від 01.07.2010 року у задоволенні скарги Приватного підприємства “Ремпромбуд-99”на бездіяльність Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві відмовлено.

Через канцелярію суду 13.04.2009 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої останній просив витребувати від ТОВ "Житло-Киянам" та Холдингової компанії "Столиця" копії документів щодо будівництва, здачі в експлуатацію та передачі під заселення будівельного об'єкту на перехресті проспекту Бажана та вул.Завальної в м. Києві, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг 121192,00 грн. з урахуванням інфляції 143627,70 грн. та трьох процентів річних 15457,65 грн. з покладенням на відповідача судових витрат.

У липні 2009 року ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом до ПП "Ремпромбуд-99" у справі №7/587-17/13 про визнання недійсними актів приймання виконання підрядних робіт та довідок про вартість виконаних робіт і витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 року залишеною без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 року та Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви з тих мотивів, що даний спір не підлягає розгляду господарським судам України.

Розгляд справи в судових засіданнях з різних причин відкладався, або не здійснювався у зв'язку з заявленням відводів, поданням скарг, апеляційних і касаційних скарг, заяв тощо.

Крім того, склад господарського суду змінювався.

Відповідно до розпорядження №7/587-17/13 від 14.09.10 розгляд справи доручено здійснити колегії суддів у складі головуючий суддя Курдельчук І.Д., судді Грєхова О.А., Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.10 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Курдельчук І.Д., судді Грєхова О.А., Івченко А.М., сторони зобов’язано вчинити дії та надати документи, розгляд справи призначений на 14.10.10.

14.10.10

В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про призначення технічної почеркознавчої судової експертизи на вирішення якої поставити питання : Чи поставлений на позовній заяві, що є в матеріалах справи, підпис дійсно належить директору Заславському М.Ф.?

Заявлене клопотання відхилене з тих підстав, що за поданої позовною заявою у даній справі прийняті судові рішення місцевим, апеляційним господарськими судами та Вищим господарським судом України, які в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в лютому-березні 2005 року набрали законної сили.

Крім того, підпис директора Заславського М.Ф. виконаний на позовній заяві скріплений печаткою юридичної особи позивача у справі .

Імперативна норма ч.1 ст.41 ГПК України визначає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Припущення Генерального директора відповідача І.О. Чоботюк та представника відповідача щодо сумнівів стосовно дійсності виконання підпису від імені директора Заславському М.Ф. не підтверджені належними і допустимими доказами.

Позивачем подано зустрічну позовну заяву про визнання відсутнім права вимоги, яка передана до канцелярії суду для проведення реєстрації.

Зустрічна позовна заява про визнання відсутнім права вимоги повернута без розгляду з підстав недотримання вимог ст. 57 ГПК України про що винесено ухвалу №05-5-13/12231.

Представник відповідача заявив клопотання про надання йому часу для оформлення письмової заяви про відвід головуючому судді у зв’язку з виникненням у нього сумнівів щодо його неупередженості через відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Для забезпечення реалізації процесуальних прав сторін визначених ст.ст. 22, 20 ГПК України господарським судом оголошено перерву до 20.10.10.

20.10.10.

Представник відповідача подав письмову заяву про відвід головуючому судді Курдельчуку І.Д. мотивуючи її відповідно до ст..20 ГПК України «іншими обставинами», зокрема: впливом на суддю Курдельчука І.Д. третіх осіб, що позбавляє його самостійно, незалежно та неупереджено розглядати спір; наявність процесуальних порушень з його боку, оскільки він не перевірив виконання вимог ухвали суду та не роз’яснив процесуальні права сторін у справі та їх представників, не встановив порядок ведення судового засідання, не вирішив питання про прийняття зустрічної позовної заяви, вирішував питання про прийняття зустрічної позовної заяви та інші клопотання з порушенням вимог ст.82-1 ГПК України щодо таємниці нарадчої кімнати, а після вирішення цього питання колегіально не дав змоги відповідачеві оскаржити винесену ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду в апеляційному порядку не надавши для цього час.

Розглянувши подану заяву про відвід, її мотиви, колегія суддів ухвалила залишити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно –інвестиційна компанія” Будсервіс“ про відвід головуючого судді Курдельчука І.Д. без задоволення з огляду на відсутність об’єктивних причин вважати достовірними обставини викладені у ній та виходячи з аналізу процесуального закону відсутності процесуальних порушень з його боку під час судового засідання і вирішення питань, що виникають до початку розгляду справи по суті.

Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи для видачі наказу на виконання рішення Господарського суду міста Києва №7/587 від 22.11.06 в частині, що залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України №7/587 від 18.12.08.

У зв’язку з відсутністю процесуальних підстав визначених ст.ст. 77, 115-116 ГПК України клопотання залишене без задоволення.

З метою забезпечення реалізації процесуальних прав сторін визначених ст.ст. 22, 20 ГПК України господарським судом оголошено перерву в зв’язку з усним відводом заявленим представником відповідача, однак через відсутність письмової мотивації відводу судове засідання було продовжене.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України і встановлено порядок ведення судового засідання відповідно до ст.74 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України в судових засіданнях здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу АС «Діловодство господарського суду»і виготовлено примірник носія та складено формуляр (протокол) судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні виступив представник позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за виконані позивачем будівельні роботи за контрактом № 05/05 від 30.12.2004 за квітень 2005 року та повноти сплати 10% утримуваних коштів, внаслідок чого повинен крім боргу сплати три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, не погоджуючись із позицією Вищого господарського суду викладеною в постанові від 18.12.08 щодо фактичного виконання і прийняття робіт та їх підтвердження актами і довідками КБ-2В, КБ-3 вказував на відсутність належних і допустимих доказів виконання будівельного підряду позивачем як в лютому і березні так і у квітні 2005 року, посилаючись на неналежне оформлення актів і довідок форми № КБ –2В та № КБ –3 на виконання умов контракту № 05/05 від 30.12.2004, просив у позові відмовити.

На виконання обов’язкових вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції були витребувані належні докази чи виконувались субпідрядником роботи відповідно до умов контракту у квітні 2005 року, чи були прийняті ці роботи безпосередньо замовником, а також чи передано будинок під заселення, а також письмові пояснення відповідача щодо причин відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт за квітень 2005 року та довідок ф. КБ-2В та КБ-3, а також щодо своєчасного повідомлення контрагента про причини не підписання акту виконаних робіт та довідок форми КБ-2В та КБ-3 за квітень 2005 року.

Встановивши, що договір розірваний сторонами до передачі спору на вирішення суду необхідність у з’ясуванні питань чи були прийняті ці роботи безпосередньо замовником, а також чи передано будинок під заселення визнані такими, що не впливають на вирішення спору по суті.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

30 грудня 2004 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт №05/05 (надалі-Договір) на виконання субпідрядних робіт, а саме - улаштування монолітних залізобетонних конструкцій на будівельному об'єкті на перехресті пр. Бажана та вул.Завальної в м. Києві.

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач виконує роботи відповідно до договірної ціни з урахуванням рівня інфляції БМР на об’єкті.

Згідно до п.1.2. договору позивач оплачує роботи по підготовці будівельного майданчика згідно до фактично виконаних робіт /Акт КБ 2В/.

Згідно до п.1.3. договору позивач оплачує виконані роботи із розрахунку вартості 1м3 укладеного монолітного бетону в будівельні конструкції.

Орієнтовна вартість одиниці робітна день підписання договору склала 360,00 грн.(в т.ч. 60,00 грн. ПДВ)/1м3 укладеного монолітного з/бетону в будівельні конструкції.

Пунктом 3.2 Договору термін дії договору визначений сторонами в один рік. до 30.12.05р.

Відповідно до п. 2.4. контракту сторони погодили, що кінцевий розрахунок за виконаний обсяг робіт здійснюється після оформлення акту виконаних робіт, а також передачі будинку під заселення. ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" оплачує виконані роботи, прийняті по ф.КБ-3 кожного місяця на протязі 10 днів, слідуючого за звітним місяцем в розмірі 90 відсотків.

Як вастновлено при попередньому розгляді 10.02.05 ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" сплатило ПП "Ремпромбуд - 99" аванс в розмірі 25 000,00 грн., призначення платежу - оплата згідно з контрактом № 05/05 від 30.12,2004р.

Відповідно до актів форми № КБ - 2В та довідок № КБ-3 ПП "Ремпромбуд - 99" згідно з контрактом № 05/05 від 30.12.2004р. виконувало роботи.

Також встановленим і доведеним є факт виконання робіт позивачем у лютому, берзні 2005 року і їх приймання відповідем за актами форми КБ-2В та КБ-3, які підписані сторонами без будь-яких зауважень та застережень.

Однак через виниклі суперечності щодо виконання зобов’язань за договором відповідач зупинив оплату виконаних позивачем і прийнятих ним робіт за лютий, березень 2005 року. Втім, продовживши роботи, позивач виконав улаштування монолітних залізобетонних конструкцій житлового будинку №1 стіни і перекриття підвалу, житлового будинку №;2 перекриття підвалу, монолітна плита ліфту, монолітні сходи підвалу, колони і стіни І поверху на загальну суму 134658,00 грн., про що складений і запропонований до підписання акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2005 року.

Вказаний акт підписаний лише з боку позивача, водночас до акту доданий аркуш з ідентичними даними щодо переліку і обсягу виконаних робіт, який підписаний з боку позивача прорабом Кунах А.Г. та з боку відповідача прорабом Чоботюк А.А., документ скріплений штампом ТОВ «БІК Будсервіс».

Посилання відповідача на непідписання уповноваженою особою позивача актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. N КБ-2в) за лютий - квітень 2005 року на суми 126731,00 грн, 149195,00 грн. та 134658,00 грн. відповідно і також відхилення акта за квітень 2005 року без мотивів, як неналежного доказу, суперечить фактичним обставинам по справі.

Адже, зазначені акти прийому-передачі виконаних підрядних робіт не визнано судом недійсними, як це передбачається п. 2 ч. 4 ст. 882 ЦК України, а тому свідчать про виконання субпідрядником договірних зобов'язань по виконанню робіт на загальну суму 410548,00 грн. за вказаний період та обумовлену цим помилковість висновків відповідача про не виконання позивачем обсягів робіт за контрактом №05/05 від 30.12.04.

Оскільки будь-яких інших доказів на підтвердження / відсутності цього факту сторонами не надано господарський суд виходячи з засад розумності і добросовісності приймає їх як належні і допустимі.

У зв’язку з порушенням досягнутих домовленостей про оплату, позивачем було направлено на адресу відповідача Вимоги щодо виконання зобов’язань і попередження про можливе розірвання договору, в свою чергу відповідач звернувся з листом вимагаючи належного виконання робіт за договором, попереджаючи про розірвання договору.

Сторони шляхом обміну листами дійшли згоди про розірвання договору (лист відповідача №40/І/05 від 02.03.05 отриманий від імені позивача Шавровим 10.03.05) (лист позивача від 06.04.05 №55 про розірвання договору з 25.04.05).

Заборгованість за виконані в лютому та березні 2005 року роботи відповідач не сплатив та відмовився підписувати надані йому довідки форм №КБ-2В та №КБ-3 за квітень 2005 року, незважаючи на те, що актом за підписами виконробів обох сторін підтверджено укладення Позивачем у квітні 2005 року монолітного залізобетону в обсязі 374,05 м3.

За наслідками листування сторони розірвали договір в кінці квітня 2005 року.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно частин 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України)

Згідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.ч.1-3 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Виходячи з умов Договору та відповідно до ст.318, 319 ГК України та ст.837,838, 875 ЦК України субпідрядник - позивач зобов'язаний був виконати зумовлені контрактом будівельні роботи, а саме - роботи по укладенню монолітного залізобетону в будівельні конструкції з використанням власної опалубки на вказаному об'єкті, а генпідрядник - відповідач зобов'язаний був прийняти та оплатити виконану роботу із розрахунку вартості 1 м3 укладеного залізобетону.

Відповідно ст. 321 ГК України та ст. 843 ЦК України ціна роботи визначається відповідним договором. За умовами п.2.1 Договору вартість робіт по укладенню 1 м3 залізобетону визначена сторонами у розмірі 360, 00 грн.

Відповідно ст.321 ГК України та ст.854 ЦК України замовник (генпідрядник) зобов'язаний сплатити підряднику (субпідряднику) обумовлену договором ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором не передбачено оплати окремих етапів роботи.

Як зазначено ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Господарський суд бере до уваги положення до п.2.4 договору відповідно до яких відповідач зобов'язався оплачувати виконані роботи наступним чином; 90% вартості робіт, прийнятих за довідками форми №КБ-3. - на протязі 10 днів, слідуючих за звітним місяцем, а кінцевий розрахунок - після оформлення акту виконаних робіт, а також передачі будинку під заселення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань, передбачених договором та порушенням істотних умови Договору, сторони обґрунтовано розірвали договір.

Ураховуючи, що сторони розірвали договір не має необхідності встановлювати настання моменту для проведення кінцевих розрахунків.

До початку виконання робіт Відповідачем в січні 2005 року було сплачено Позивачу аванс в розмірі 25000 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку Позивача.

Як встановили попередні судові інстанції прийняті без зауважень виконані Позивачем роботи в лютому та березні 2005 року та підписані довідки № КБ –2В та № КБ –3 є належними і допустимими доками виконання зобов’язання за контрактом № 05/05.

Відповідно до рішення господарського суду №7/587 від 22.11.06, Постанови Київського апеляційного господарського суду №7/587 від 15.09.08 та Постанови Вищого господарського суду України №7/587 від 18.12.08 з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість 90% вартості виконаних і прийнятих робіт в сумі 114’057,90 грн. за лютий 2005 року та 134’275,50 грн. за березень 2005 року.

Відповідно до п.10.1 контракту, він вступає в силу і діє до моменту виконання прийнятих сторонами зобов’язань або до припинення в установленому порядку.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 10% вартості виконаних і прийнятих робіт в сумі 112673,10 грн. за лютий 2005 року та 14919,50 грн. за березень 2005 року.

З огляду на відсутність належних і допустимих доказів і обґрунтувань про відмову від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2005 року, а також враховуючи, що акти прийому-передачі виконаних підрядних робіт не визнано судом недійсними, як це передбачається п. 2 ч. 4 ст. 882 ЦК України, колегія суддів приймає як належний доказ виконання робіт за договором №05/05 у квітні 2005 року про виконання субпідрядником договірних зобов'язань по виконанню робіт на суму 134658,00 грн. та обумовлену цим помилковість висновків відповідача про не виконання позивачем обсягів робіт за контрактом №05/05 від 30.12.04.

Відтак, позовні вимоги про стягнення вартості виконаних у квітні 2005 року і зафіксованих прорабом відповідача робіт в сумі 134658,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, беручи до уваги терміни, встановлені ст. 530 ЦК України, дійшов до висновку, що відповідач повинен був оплатити повну вартість виконаних і прийнятих робіт на суму 385584,00грн. за вирахуванням сплаченого авансу в розмірі 25000,00 грн. (410584 -25000).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав докази на обґрунтування своїх заперечень, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також нарахував і просив стягнути інфляційну складову у сумі 143627,70 грн. та три проценти річних 15457,65 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням терміну прострочення зобов’язання по сплати вартості виконаних і прийнятих робіт, відповідач повинен сплатити на користь позивача нараховану останнім інфляційну складову та три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі, 90% - 114058,00 грн. за лютий 2005 року, 90%- 121192,90 грн. за березень 2005 року, 10% - 112673,10 грн. за лютий 2005 року та 10%- 14919,50 грн. за березень 2005 року, 100% 134276,00 грн. за квітень 2005 року у визначеному господарським судом, виходячи із сум заборгованості та строку прострочення (з 11.03.05, 11.04.05, 11.05.05, та 31.12.05 і 14.02.06, відповідно), що складає 30299 грн. - інфляційних втрат і 15274,00 грн.- три проценти річних.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 121192,00 грн. з урахуванням інфляції 143627,70 грн. та трьох процентів річних 15457,65 грн., підлягають частковому задоволенню з покладенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги про які позивач просив у заяві про уточнення позовних вимог витребувати від ТОВ "Житло-Киянам" та Холдингової компанії "Столиця" копії документів щодо будівництва, здачі в експлуатацію та передачі під заселення будівельного об'єкту на перехресті проспекту Бажана та вул. Завальної в м. Києві задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки відповідач у даній не несе відповідальності за ТОВ "Житло-Киянам" і Холдингову компанію "Столиця" і такі особи не є сторонами справі.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 162250,00 грн. –основного боргу. 30299 грн. - інфляційних втрат і 15274,00 грн.- три проценти річних.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги зустрічного позову заявлені про визнання відсутнім права Приватного підприємства “Ремпромбуд - 99” звертатись до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно –інвестиційна компанія” Будсервіс“ про стягнення грошових коштів за контрактом №05/05 від 30.12.04 у зв’язку з його розірванням.

Право особи на звернення до господарського суду за захистом порушеного або оспорюавного права і охоронюваного законом інтересу ст.124 Конституції України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодекс України та ст.20 Господарського кодексу України.

За таких обставин право на звернення до суду з метою здійснення Приватним підприємством “Ремпромбуд - 99” свого права на судовий захист не може ставитись в залежність від правової позиції Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно –інвестиційна компанія” Будсервіс“ щодо наявності/відсутності порушеного права.

Оскільки господарським судом встановлено відсутність порушення з боку Приватного підприємства “Ремпромбуд - 99” вказаних норм законодавства позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно –інвестиційна компанія” Будсервіс“ про визнання відсутнім права Приватного підприємства “Ремпромбуд - 99” звертатись до господарського суду міста Києва задоволенню не підлягають, як незаконні.

Судові витрати за зустрічним позовом, відповідно до ст..49 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно –інвестиційна компанія” Будсервіс“.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 34, 36, 43, 44, 49, 60, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов в частині позовних вимог, направлених на новий розгляд, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно - інвестиційна компанія” Будсервіс“ (юр. адреса: 01103, м. Київ, шосе Залізничне, 1, факт. адреса: 01000, м. Київ, вул. Саксаганського, 69, кв. 17, код ЄДРПОУ 32491798) на користь Приватного підприємства “Ремпромбуд - 99” (18030, м. Черкаси, вул. Зелінського,14, код ЄДРПОУ 30528820), з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 162250 (сто шістдесят дві тисячі двісті п’ятдесят),00 грн. основного боргу, 15274 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят чотири),00 грн. 3% річних, 30299 (тридцять тисяч двісті дев’яносто дев’ять),92 грн. інфляційних втрат, 2078 (дві тисячі сімдесят вісім),24 грн. витрат по сплаті державного мита та 58 (п’ятдесят вісім),23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині первісного позову відмовити.

3. В зустрічному позові відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя           Курдельчук І.Д.

Суддя Грєхова О.А.

Суддя Івченко А.М.

01.11.10