Рішення № 12198569, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/7820.04.10 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

про стягнення 55251, 28 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 25 березня 2009 року

від відповідача: Бичкова А.О. за довіреністю № 17 від 03 лютого 2010 року

Брали участь у судовому засіданні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м Києва з позовом до ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»про стягнення з останнього штрафних санкцій в сумі 55251, 28 грн, з них: 26 004, 18 грн - пені, 24507, 57 грн - збитки від інфляції та 4739, 53 грн - 3% річних.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач сплатив заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень з порушенням строків, визначених умовами договору, внаслідок чого, відповідно до законодавства Позивач нарахував пеню, збитки від інфляції та 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ст. ст. 526, 625, 599 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 220, 230 Господарського кодексу України.

Крім того, Позивач, відповідно до ст. 49 ГК України, просить стягнути з Відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 01 лютого 2010 року порушено провадження у справі № 40/78, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25 лютого 2010 року.

У судове засідання 25 лютого 2020 року представник Позивача зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконав частково. Представник Відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 25 лютого 2010 року розгляд справи відкладено на 30 березня 2010 року.

17 березня 2010 року через канцелярію Господарського суду м Києва, представник Відповідача подав відзив на позовну заяву. В зазначеному відзиві Відповідач, зазначає, що Господарськими судами вже вирішено господарські спори між тими ж сторонами, про той же предмет, яким є сума боргу, і з тих же підстав, а саме Договору оренди від 25 липня 2008 року та Договору про його розірвання, а тому просить провадження у справі № 40/78 припинити, судові витрати покласти на позивача. Крім того, Відповідач зазначає, що Рішенням Господарського суду міста Києва № 2/54 від 14 травня 2009 року постановлено стягнути пеню за період з 13 жовтня 2008 року по 23 січня 2009 року.

У судовому засіданні 30 березня 2010 року оголошувалась перерва до 15 квітня 2010 року за клопотанням представника відповідача.

В судовому засіданні 15 квітня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обємі. Представник відповідача надав відзив на позовні вимоги та заявив клопотання про оголошення повного тексту рішення.

У судовому засіданні 15 квітня 2010 року суд оголосив перерву до 20 квітня 2010 року для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, встановив.

25 липня 2008 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»було укладено договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору Позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення перукарні, які знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, буд 17, на строк та згідно умов даного Договору. Передача приміщення в оренду та повернення Приміщення з оренди здійснюється Сторонами на підставі Акту прийому-передачі.

Пунктом 3.1. Договору приміщення повинні бути передані Позивачем і прийняті Відповідачем по Акту прийому-передачі в строк не пізніше 25 липня 2008 року. Акт прийому-передачі підписується уповноваженими представниками Сторін та є невідємною частиною даного Договору.

Після закінчення терміну дії даного Договору, або у випадку його дострокового розірвання Приміщення повертається Позивачу, протягом 5 робочих днів за відповідним Актом прийому-передачі, у стані, не гіршому ніж на момент його отримання (п. 3.3. Договору).

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця оренди, за офіційним курсом НБУ, який діє на перший день місяця (п.п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.3.1. Договору орендна плата нараховується з дня підписання Сторонами Акту прийому-передачі Приміщення в оренду до дня повернення Відповідачем Приміщення Позивачу по відповідному Акту прийому-передачі, відповідно до п.п. 3.1., 3.3. даного договору.

Відповідно до п.п. 4.8.1. Договору, у разі несвоєчасної сплати орендної плати та витрат на комунальні послуги, затрати на утримання орендованого майна, Орендар окремо сплачує від орендної плати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату виникнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення.

18 червня 2008 року сторони уклали Договір про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 25 липня 2008 року.

Відповідно до умов Договору від 18 червня 2008 року, з дати розірвання договору зобовязання Сторін припиняється, крім зобовязання Орендаря по сплаті орендної плати за період з 01 лютого 2009 року по 17 червня 2009 року і сплаті комунальних платежів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач просить стягнути з Відповідача 26 004,18 грн пені за прострочення платежу, посилаючись на п. 4.8.1. зазначеного Договору, відповідно до якого за несвоєчасну сплату орендної плати та витрат на комунальні послуги, затрати на утримання орендованого майна, Відповідач окремо сплачує від орендної плати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату виникнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Враховуючи, що договір оренди нежитлових приміщень від 25 липня 2008 року, яким передбачена пеня, що просить стягнути Позивач з Відповідача, розірваний відповідно до Договору про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень 18 червня 2009 року, то за таких обставин застосувати до Відповідача відповідальність у вигляді пені немає підстав.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 2 4507,57 грн збитки від інфляції та 4 739,53 грн 3 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м Києва від 14 травня 2009 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю, суд стягнув з ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 4030 грн 65 коп., 835 грн. 22 коп. - витрат від інфляції, 503 грн 84 коп. - 3 % річних, 951 грн - заборгованості по оплаті витрат за споживання електроенергії за вересень 2008 р., 97 грн 54 коп. - заборгованості по оплаті за експлуатаційні витрати за серпень 2008 р., 1 225 грн 87 коп. - державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21 липня 2009 року вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Фінансова ініціатива»на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 161 893,98 грн боргу по орендній платі, 1 619,00 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Також судом встановлено, що позивач не вірно нарахував 3% річних від простроченої суми та суми заборгованості з урахування індексу інфляції.

За розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи, сума 3% річних від простроченої суми становить 4739,53 грн в період з 24 січня 2009 року по 09 листопада 2009 року.

З урахуванням викладеного, враховуючи наявність вищезазначених судових рішень, судом було здійснено перерахунок збитків від інфляції, розмір яких становить 11 216,95 грн та 3% річних 3 183,17 грн.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 11 216,95 грн 3 % річних 3 183,17 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Разом з тим, наявні у справі матеріали свідчать про часткове обґрунтування вимог Позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И РІ Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(юридична адреса: пр. Г. Сталінграду, 21/38-А, м Київ, 04210; поштова адреса: вул. Щорса, 7/9, м Київ, 03150, код ЄДРПОУ 33299878, р/р 35194486 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»у м Києві, МФО 380054) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Райфайзен банк Аваль»у м Києві, МФО 380805) збитки від інфляції в розмірі 11 216 (одинадцять тисяч двісті шістнадцять) гривень 95 коп., 3 % річних 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 17 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 144 (сто сорок чотири) гривні 00 коп. та 61 (шістдесят одна) гривня 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати відповідно до 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.