Рішення № 121968671, 18.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 рокусправа № 380/10060/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняМудрик Б.П.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 02.04.2024 №1256 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області» в частині притягнення інспектора СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.04.2024 №205 про звільнення інспектора СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 зі служби;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора СРПП відділу поліції №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 з 11.04.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.04.2024 по день поновлення на посаді;

- рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_3 та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що службове розслідування щодо нього проведено неналежно, висновки зроблено неповні, без врахування всіх обставин і як наслідок застосовано найбільш судовий захід дисциплінарного стягнення та видано незаконний наказ про звільнення. Ухвалюючи рішення про вину позивача Дисциплінарна комісія неповно з`ясувала обставини справи. Заступаючи на чергування за схемою день-ніч-ніч позивач пояснював керівництву, що керування автомобілем в стані виснаження небезпечне через зниження реакції, збільшення ймовірності помилок, ризик заснути за кермом тощо. Позивачу незрозуміло, як керівництво визначало які саме окремі працівники поліції мали заступати на чергування частіше від інших. Крім того, звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного стягнення. В умовах воєнного стану законодавцем оптимізовано порядок проведення службового розслідування та притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції. Застосування менш суворого заходу дисциплінарного стягнення забезпечило б збереження трудових прав працівника. Звільнення з поліції застосоване відповідачем необґрунтовано та непропорційно, без врахування балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких спрямоване. У діях позивача відсутня протиправна поведінка (адже він зупинився відпочити лише на декілька хвилин), так і шкідливі наслідки та відповідно причинний зв`язок між ними.

Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху /арк.спр.43/.

Позивач усунув недоліки позовної заяви. Подав клопотання про поновлення строку звернення до суду /арк.спр.45-48/.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні /арк.спр.57/.

Відповідач подав клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду з позовом /арк.спр.60-63/.

Також, відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві /арк.спр.69-76/. Вказав, що ОСОБА_3 порушив службову дисципліну, спав у службовому автомобілі під час виконання службових обов`язків, будучи в черговому наряді (екіпаж Тайм-215, спільно з поліцейським СРПП капралом поліції ОСОБА_4 ), при цьому знявши з себе поясну систему на якій знаходилась вогнепальна зброя та запасний магазин до неї із боєприпасами, а також спецзасоби та зняв бронежилет, які під час перевірки знаходились на задньому сидінні автомобіля. Тієї ж ночі о 4.10 год. повторно здійснено перевірку вказаного наряду (екіпаж Тайм-215) та виявлено, що ОСОБА_3 спав на передньому сидінні службового автомобіля. За даним фактом проведено службове розслідування, встановлено грубе порушення службової дисципліни та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. В ході службового розслідування не встановлено обставин, які б унеможливили виконання ОСОБА_3 своїх посадових обов`язків у період дії в Україні правового режиму воєнного стану та посиленого варіанту несення служби. Застосоване дисциплінарне стягнення вважає правомірним і пропорційним проступку та обставинам, адже у позивача вже було діюче дисциплінарне стягнення попередження про неповну службову відповідність. Враховано, що раніше застосовані до позивача дисциплінарні стягнення не стали дієвими засобами підтримання службової дисципліни, не стимулювали до її дотримання та не запобігли вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідач подав додаткові пояснення у справі /арк.спр.123-126/ у яких зазначив, що твердження позивача про висловлені ним прохання не ставити його на чергування другу ніч підряд через втомленість та погане самопочуття є надуманими та безпідставними і не підтверджені жодними доказами. Зауважив, що служба в поліції вимагає у працівників додаткових психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити, дотримуватись спокою і приймати рішення у складних ситуаціях. Поліцейський вправі звільнитися за власним бажанням, якщо йому не підходять умови служби в період дії воєнного стану. Звернув увагу, що ОСОБА_3 за виконання службових обов`язків у нічний час виплачувалася додаткова доплата у розмірі 35% до посадового окладу.

Крім того, поліцейським, які несуть службу у нічний час надається перерва для відпочинку та харчування не більше двох годин, яка не включається в службовий час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейським службових обов`язків у період з 22.00 до 6.00. Під час службового розслідування установлено, що впродовж нічної зміни перерва у планшетному пристрої ОСОБА_3 не зазначалася.

Наголошено, що сон поліцейського під час несення служби є серйозним дисциплінарним проступком, враховуючи те, що поліцейський повинен цілодобово здійснювати патрулювання та під час сну не може забезпечувати громадську безпеку на визначеній території.

Ухвалою суду від 17.07.2024 у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено; заяву представника позивача задоволено; причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом визнано поважними; строк звернення до суду поновлено /арк.спр.149, 153-155/.

Ухвалою суду від 17.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /арк.спр.152/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав правові позиції представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об`єктивно оцінивши письмові та відеодокази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

в с т а н о в и в :

Капітан поліції ОСОБА_3 проходив службу на посаді інспектора Сектору реагування патрульної поліції (далі СРПП) відділення поліції №1 (далі ВнП №1) Яворівського районного відділу поліції (далі Яворівського РВП) ГУНП у Львівській області.

Наказом ГУНП у Львівській області №973 від 13.03.2024 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_5 та створено дисциплінарну комісію /арк.спр.99/.

За результатами службового розслідування Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що інспектор СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 перебував у складі екіпажу Тайм-215 на службовому автомобілі «Toyota Corolla» н.з. НОМЕР_1 , продемонстрував безвідповідальне ставлення до професійного виконання службових обов`язків, а саме: спав під час несення служби, у зв`язку з чим не міг вчасно реагувати на зміну оперативної обстановки, вживати необхідних заходів з метою забезпечення публічної безпеки та порядку на ввіреній ділянці несення служби, що є умисним ігноруванням виконання покладених на посадових осіб законом обов`язків та повноважень, сприяння керівнику в організації дотримання службової дисципліни. При цьому, інспектор СРПП капітан поліції ОСОБА_3 під час виконання службових обов`язків не забезпечив належного поводження з виданими йому вогнепальною зброєю, боєприпасами та спецзасобами /арк.спр.96/.

На підставі викладеного, з врахуванням характеру проступків, обставин, за яких вони вчинені, особи порушника, ступеня його вини, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, Дисциплінарна комісія вирішила:

-подальше проведення службового розслідування завершити;

-відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження;

-за порушення службової дисципліни, зокрема вимог частини 1 статті 12, пункту 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 2, 3, 5, 10, 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4, 5, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 3, 4 частини 6 розділу І, пунктів 1, 6 розділу І, частин 1, 3 розділу ІV наказу МВС №70 від 01.02.2016 «Про затвердження інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII застосувати до інспектора СРПП капітана поліції ОСОБА_3 (0063263) дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП у Львівській області №1256 від 02.04.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області» ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції /арк.спр.98/.

Дисциплінарне стягнення реалізоване шляхом видання наказу ГУНП у Львівській області №205 о/с від 09.04.2024 про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи накази про накладення дисциплінарного стягнення та про звільнення безпідставними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Головним питанням у цьому спорі є оцінка дій та рішень суб`єкта владних повноважень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, наказом Міністерства внутрішніх справ України №70 від 01.02.2016 «Про затвердження інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю».

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VІІІ) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 59 Закону №580-VІІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського (частина 1 статті 12 Закону №580-VІІІ).

Згідно з пунктами 1-2 частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 19 Закону №580-VIIІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 1 статті 23 Закону №580-VIIІ передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень (пункт 1);

- виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2);

- вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3);

- вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення (пункт 4);

- здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (пункт 5);

- здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації» (пункт 5-1);

- вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях (пункт 10);

- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №70 від 01.02.2016 затверджено Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю (далі Інструкція №70), якою визначено систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, ручним протитанковим і підствольним гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручною гранатами (далі зброя).

Згідно з приписами цієї Інструкції Поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний:

1) знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією;

2) забезпечити зберігання зброї і підтримувати її у справному та змащеному стані;

3) отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III (Порядок дій та заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини), IV (Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час несення служби) цієї Інструкції;

4) під час виконання службових обов`язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами (пункт 6 Розділу І Інструкції №70).

Відповідно до пункту 10 Розділу І Інструкції №70 категорично забороняється:

- виймати зброю (боєприпаси) з кобури (спеціального спорядження, підсумка) без потреби (пункт 1);

- залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам (пункт 6);

Нормами Розділу ІV Інструкції №70 встановлено, що вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов`язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції (пункт 1).

В однострої необхідно пістолет носити в кобурі з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, при цьому кобура повинна знаходитися спереду, з лівого або правого боку; автомат носити на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною» (пункт 3).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).

Дисциплінарним статутом визначено поняття службової дисципліни. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому, рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Водночас Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 (далі Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який зафіксовано в матеріалах службового розслідування. Висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що на адресу управління превентивної діяльності ГУНП у Львівській області (вх. №522 від 04.03.2024) надійшов лист начальника ВнП №1 (м. Мостиська) Яворівського РВП ГУНП у Львівській області щодо порушення службової дисципліни зі сторони інспектора СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Володимира Груника /арк.спр. 98/, у зв`язку з чим призначено службове розслідування /арк.спр.99/.

Під час службового розслідування встановлено, що 04.03.2024 до управління превентивної діяльності ГУНП у Львівській області надійшли матеріали начальника ВнП №1 (м. Мостиська) Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, відповідно до яких ОСОБА_6 під час виконання службових обов`язків, будучи в черговому наряді ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області (екіпаж Тайм-215, спільно з поліцейським СРПП капралом поліції ОСОБА_4 ), на службовому автомобілі «Toyota Corolla» н.з. НОМЕР_1 , під час перевірки відповідальним по ТВП майором поліції ОСОБА_7 03.03.2024 о 02.10 год. в с. Твіржа, Яворівського району, перебуваючи на передньому сидінні службового автомобіля спав, при цьому, знявши з себе поясну систему на якій знаходилась вогнепальна зброя та запасний магазин до неї із боєприпасами (ПМ та 16 патронів до нього), а також спецзасоби (сльозогінний газ та кайданки), а також зняв бронежилет, які на час перевірки знаходились на задньому сидінні службового автомобіля.

Надалі о 04.10 год. відповідальним по ТВП майором поліції ОСОБА_8 повторно здійснено перевірку вказаного наряду (екіпаж Тайм-215), який в цей час знаходився в м. Судова Вишня, Яворівського району, де в черговий раз виявлено порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_9 , а саме: перебуваючи на передньому сидінні службового автомобіля «Toyota Corolla» н.з. НОМЕР_2 .

За результатами службового розслідування Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що інспектор СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 перебував у складі екіпажу Тайм-215 на службовому автомобілі «Toyota Corolla» н.з. НОМЕР_1 , продемонстрував безвідповідальне ставлення до професійного виконання службових обов`язків, а саме: спав під час несення служби, у зв`язку з чим не міг вчасно реагувати на зміну оперативної обстановки, вживати необхідних заходів з метою забезпечення публічної безпеки та порядку на ввіреній ділянці несення служби, що є умисним ігноруванням виконання покладених на посадових осіб законом обов`язків та повноважень, сприяння керівнику в організації дотримання службової дисципліни. При цьому, інспектор СРПП капітан поліції ОСОБА_3 під час виконання службових обов`язків не забезпечив належного поводження з виданими йому вогнепальною зброєю, боєприпасами та спецзасобами /арк.спр.96/.

Суд зазначає, що факти встановлені під час проведення службового розслідування підтверджують досліджені судом докази:

-пояснення інспектора СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 ;

-пояснення інспектора СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капрала поліції Філіпович У.І.;

-пояснення начальника СРПП ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_10 ;

-відеозаписом з портативного реєстратора №001953 від 03.03.2024.

Згідно з службовою характеристикою на капітана поліції ОСОБА_3 за час служби в поліції та займаній посаді зарекомендував себе з негативної сторони, професійно підготовлений працівник, але свої посадові обов`язки виконує недбало, не завжди вчасно та якісно, неодноразово мав дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни. Нормативні акти, які регламентують діяльність поліції частково знає, але не завжди ними керується в роботі. У повсякденній службовій діяльності не здатен контролювати власні емоції, спілкуванні ввічливий та тактовний. Схильний до порушень службової дисципліни.

За поточний період 2024 року капітан поліції ОСОБА_3 особисто склав 90 протоколів та постанов про вчинені адміністративні правопорушення, розглянув 25 заяв і повідомлень, відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Добре володіє вогнепальною зброєю, фізично розвинутий, у стройовому відношенні не слідкує за своїм зовнішнім виглядом, неакуратний. Діюче дисциплінарне стягнення неповна службова відповідність, застосоване наказом ГУНП у Львівській області від 19.01.2024 №238.

Службовим розслідуванням встановлено, що обставинами, які обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_3 , є вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, що відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту НП України, є обставиною, яка обтяжує відповідальність поліцейського.

Вказані факти порушень службової дисципліни негативно впливає на зміцнення службової дисципліни у підрозділі, в якому несе службу казаний працівник поліції, а також, на думку дисциплінарної комісії, раніше застосовані до нього дисциплінарні стягнення не стали дієвими засобами підтримання службової дисципліни, не стимулювали до її безумовного дотримання та не запобігли вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Зазначені порушення службової дисципліни стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості вищевказаного поліцейського /арк.спр.91-122/.

Твердження позивача, що керівництво не відреагувало на прохання не ставити його на чергування у зв`язку з втомою та поганим самопочуттям не знайшли свого підтвердження, адже жодних доказів до позовної заяви не долучено.

Також, у справі немає жодних письмових доказів звернень позивача з проханням перевести його на іншу посаду у зв`язку зі станом здоров`я чи неможливістю виконувати обов`язки патрульного поліцейського з інших причин. Слід зауважити, що з графіком чергувань поліцейських ознайомлюють один раз на тиждень, а отже в позивача було достатньо часу на подібне звернення.

З доказів у справі суд встановив, що між чергуваннями ОСОБА_3 02.03.2024 та 03.03.2024 була перерва для відпочинку та відновлення організму.

Покликання позивача про те, що він один працював за таким щільним графіком є безпідставними. Адже відповідно до графіків чергувань за подібним графіком працювали також інші патрульні поліцейські /арк.спр.21-26/.

Крім того, згідно з наказом голови Національної поліції України від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту несення службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» поліцейські несуть службу в посиленому режимі.

Під час службового розслідування та розгляду справи в суді не встановлено обставин, які б унеможливлювали виконання ОСОБА_3 своїх службових обов`язків у період дії в Україні правового режиму воєнного стану.

Покликання позивача щодо застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення суд вважає необґрунтованим, адже за змістом частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення кожного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою

З позиції суду, за змістом цієї норми дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно. Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначених статтею 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Слід зауважити, що на момент застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції у нього було діюче дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Крім того, ОСОБА_3 за період з 08.07.2009 до 19.01.2024 16 разів, а зокрема, за період з 06.07.2021 до 19.01.2024 9 разів притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано різні дисциплінарні стягнення.

За встановлених у справі обставин, суд погоджується з відповідачем, що застосовані до позивача раніше дисциплінарні стягнення не стали дієвими засобами підтримання службової дисципліни, не стимулювали до її безумовного дотримання та не запобігли вчиненню нових дисциплінарних проступків, а вказані факти могли негативно впливати на мікроклімат та зміцнення службової дисципліни у відповідному підрозділі у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Покликання сторони позивача на те, що напарник, з яким ОСОБА_3 заступив на чергування з 02.03.2023 по 03.03.2024, капрал поліції ОСОБА_11 не мала права керувати службовим автомобілем не можуть виправдати вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не змінюють висновків суду.

Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі та висновків суду не спростовують.

Підсумовуючи викладене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи зміст наданих пояснень, даючи аналіз висновку службового розслідування та оспореним наказам, суд дійшов висновку, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ґрунтуються на самостійних підставах недотримання позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, суд встановив, що матеріали дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_3 свідчать про неналежне виконання службових обов`язків, яке полягає у невиконанні (недотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені, оскільки позивачем скоєно проступок (вчинок) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд наголошує, що позивачем не надано докази, які спростовують висновки службового розслідування та можуть свідчити про не вчинення дисциплінарного проступку.

Оскаржені накази винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та керуючи нормами Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

З врахуванням встановлених обставин, суд вважає оскаржені накази законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відсутні підстави для задоволення таких вимог також.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність та обґрунтованість дій та рішень відповідача. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, повернення судових витрат не передбачено.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову відмовити повністю

2.Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2024.

СуддяКравців Олег Романович