Ухвала суду № 121968649, 27.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

27 вересня 2024 року справа №380/18623/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув в письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації», про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Державної установи «Центр пробації» (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» які полягають у застосуванні з січня 2020 по 18.07.2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби за вказаний період;

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з січня 2020 року по 18.07.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби за вказаний період, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно.

Ухвалою суду від 09.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заяви вказав, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду передбачений частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, оскільки позивач звільнилася зі служби 31.03.2023, а до суду звернулася лише 03.09.2024.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керується таким.

Згідно із частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що була чинною станом на виникнення спірних правовідносин) в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Закон №2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.

Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Статтею 234 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Тобто, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.

Також, слід зауважити, що Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №140/2168/23 дійшов висновку, що дія частини 1 статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією норми законної сили.

Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з січня 2020 року по 18.07.2022. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду не пропущений.

Враховуючи викладене, суд висновує про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 241-246, 248, 256 КАС України, суддя,-

у х в а л и в :

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Копію ували надіслати сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Кравців О.Р.