Рішення № 121968540, 30.09.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5321/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградський області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградський області щодо відмови у наданні їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Кіровоградський області надати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на протиправність дій ТУ ДСА України в Кіровоградській області щодо відмови у видачі їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді, визначений всупереч абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», а саме, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для непрацездатних осіб, встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн., що призвело до порушення права позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, встановленому законом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву ( а.с.23-26), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 30 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. На переконання відповідача, ключовим показником у визначенні розміру суддівської винагороди для призначення та перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці має розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відтак відсутні підстави для видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, із застосуванням іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж той, який був застосований для розрахунку суддівської винагороди працюючого судді. Відповідач, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не має правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та у порушення статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» поза межами передбачених видатків. Отже, оскільки суддівська винагорода працюючого судді розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн., суддівська винагорода для обрахунку довічного грошового утримання судді у відставці також розраховується із застосуванням такого розміру прожиткового мінімуму.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано письмові пояснення щодо позову в яких просив відмовити в задоволенні вимог ( а.с.32-33)..

Розглянувши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання ( а.с.11).

У зв`язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. №3460-ІХ (далі-Закон 3460-ІХ) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028 грн., позивач 29.07.2024 звернулася до відповідача з заявою про видачу мені довідки про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема у 2024 р. у розмірі 3028 грн ( а.с.13).

20.07.2024 відповідач надав позивачу відповідь за № 1253/24, якою відмовив по суті моєї заяви та посилаючись на Закон України «Про Держаний бюджет на 2024 р.» зазначив, що для визначення базового розміру посадового окладу судді застосовується мінімальний прожитковий мінімуму для працездатних осіб на рівні 2102 грн. (а.с.14)).

Не погодившись із діями відповідача щодо видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді, визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для непрацездатних осіб, встановленого абз. 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн., позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Отже, правомірність відмови у надання оновленої довідки для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положеннями статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту - Закон України №1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Приписами частини першої статті 4 Закону України №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4).

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями пункту 1 частини третьої статті 135 Закону України №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли внаслідок відмови ТУ ДСА у Кіровоградської області у видачі довідки із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді (судді Олександрівського районного суду), яку займала позивач до звільнення у відставку, визначених з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, а також від 04.12.2018 №11-р/2018.

Зміни внесені до Конституції України, згідно із Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII набрали чинності 30.09.2016.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З вказаною конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Положеннями пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону України №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Відтак, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі по тексту Закон України №966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону України №966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону України №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Приписами статті 4 Закону України №966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Суд зазначає, що Законом України №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

При цьому, Законом України №966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», разом із встановленням на 01.01.2024 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

Зміни до Закону України №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (станом на 01.01.2023), а також до Закону України №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, отже законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Суд акцентує увагу, що до спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України №1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Водночас, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України №1402-VIII.

Суд зазначає, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Відтак, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України №1402-VIII, а положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» вважати загальними нормами (lex generalis).

Таким чином, Законом України №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, неправильним є застосування при розрахунку посадового окладу судді іншої величини, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом.

Необхідно підкреслити, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, що регулюють питання правового статусу суддів, не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Врахохуючи викладене, суд дійшов висновку, що неправомірною є заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.) на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України №1928-ІХ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі №140/5481/22 та від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.

Приписами пункту 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Враховуючи викладене, саме на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір про суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді, та розмірів доплат за вислугу років, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленого абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді, визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 - 3028,00 грн.

При цьому, доводи відповідача стосовно неможливості зазначення у спірній довідці іншого розміру суддівської винагороди, ніж виплачується судді, що працює на посаді, з якої позивача було звільнено у відставку, оскільки останнє продовжує розраховуватись ТУ ДСА в Кіровоградській області, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 гривні, суд вважає неприйнятними, оскільки такі дії призводять до неправомірного обчислення грошового забезпечення діючим суддям та не позбавляють відповідача обов`язку на видачу оновленої довідки із зазначенням відомостей, розрахованих з урахуванням вищенаведених висновків суду.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ТУ ДСА в Кіровоградській області видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку займав позивач до звільнення у відставку з посади судді та розміри доплат за вислугу років, необхідно визначити виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленого абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1221,20 грн (а.с.7), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградський області (вул. Велика Перспективна, 40, 8 поверх, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 26241445), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградський області щодо відмови у наданні їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Кіровоградський області надати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградський області (ЄДРПОУ 26241445).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН