Рішення № 121964729, 30.09.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1612/23

Провадження 2-а/758/24/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд у м. Києві в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

У лютого 2023 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову відповідача від 06.02.2023 серії ЕАС № 6510153, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП з підстав порушення вимог закону при її винесенні.

Позов обґрунтований тим, що інспектором батальйону №4 роти №4 Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції Салій А.О. неправомірно винесено відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення від 06.02.2023 р. серії ЕАС № 6510153, за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В графі 5 оскаржуваної постанови зазначено, що нібито позивач «керувала Т3 не маючи чинного поліса обов`язкового страхування, чим порушила п. 2.1. ПДР. При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями позивач скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, - «Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб», яке передбачає накладення штрафу в розмірі 425 грн. Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення нього до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 17.03.2023 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У січні 2023 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що згідно постанови винесеної інспектором роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Салій А.О. 06.02.2023 о 21 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 в м. Києві по вулиці Газопровідній, 9, керував транспортним засобом ЗАЗ DAEWОО Т13110 номерний знак НОМЕР_1 не маючи при собі поліса обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.Г Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за яке частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок чого Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП). Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил Дорожнього Руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють ПДР. Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п. 2.1 ПДР водій механічного транспорту повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» зазначає випадки у разі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до статті 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція), поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Посилається на те, що 06.02.2023 під час виконання службових обов`язків, перебуваючи на патрулюванні Інспектором було помічено автомобіль ЗАЗ DAEWОО Т13110 номерний знак НОМЕР_1 , пошкодження якого свідчили, що авто могло б бути знаряддям вчинення ДТП, а водій його учасником, що і стало причиною зупинення транспортного засобу. Після зупинення транспортного засобу, підійшовши до водія, Інспектор представилась, проінформувала водія про причину зупинення транспортного засобу. Виснула законну вимогу пред`явити документи зазначені в пункті 2.1 ПДР. Водій не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не заперечував факт його відсутності на місці зупинки (витяг із сайту Моторно-транспортного бюро України додається). В подальшому Позивачу було запропоновано проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан сп`яніння. Після огляду лікаря-нарколога відносно позивача було складено протокол ст. 130 КУпАП та ознайомлення з постановою. Позивач не заперечував факт відсутності в нього при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора. Таким чином, твердження позивача викладені у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

У лютому 2023 р. позивач подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що у відзиві на позов не наведено обґрунтувань чому відповідач ігнорує висновок, щодо застосування норма права, вказаний Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а. Крім того, відповідач не пояснив чому інспектор поліції не інформував позивача про ведення відеознімання на відео реєстратор, а відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора поліції закінчується о 20 год 57 хв і жодним чином не фіксує розгляд поліцейським адміністративної справи та винесення оскаржуваної постанови о 21 год 36 хв, і не є безперервними, що не відповідає вимогам п.3.5. Інструкції №100 якими визначено, що після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Це свідчить про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією №100. Враховуючи те, що доданий до оскаржуваної постанови відеозаписи на DVD диску, змінювався або редагувався, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу, у зв`язку із чим, доданий до протоколу відеозапис є неналежним та недопустимим доказом по справі. Також відповідач не спростував доводи позивача, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в постанові не наведено докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, а також ст. 62 Конституції України, якою визначено, що обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, відповідач не спростував доводи позивача, що зміст оскаржуваної постанови, відповідно до статті 285 КУпАП. Відповідач не спростував доводи позивача, що в порушення вимог ст. 280 КУпАП інспектором при винесенні оскаржуваної постанови не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення о 21 год 00 хв 06.02.2023 та чи винний позивач в його вчиненні, а також доводи позивача, що розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови здійснено з порушення вимог статей 249, 276 КУпАП, якими регламентовано, що розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення, адже місце винесення оскаржуваної постанови є приміщення наркологічного відділення №5 КНП «КМНКЛ» «Соціотерапія», що по вул. Відпочинку, 18, м. Київ, а надане до суду відео фіксує первинне спілкування позивача і поліцейських в гаражному кооперативі по Газопровідна, 9. Відповідач не спростував доводи позивача, що в порушення частини 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський не інформував і не ознайомлював позивача з інформацію, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, або що авто могло б бути знаряддям вчинення ДТП, як зазначено у відзиві на позов. Просив позов задовільнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовану не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6510153, від 06.02.2023, складену поліцейським 4 роти 4 батальйону Управління патрульної у місті Києві Салій А.О. незаконною, у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не відповідає дійсності, не ґрунтується на законні.

З матеріалів справи вбачається, що інспектором батальйону №4 роти №4 Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції Салій А.О. винесено відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення від 06.02.2023 р. серії ЕАС № 6510153 за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих вилів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положеннями статті 21 закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно зі статтею 53 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV, посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

А відтак, положеннями даної статті передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.

Відповідно до ст. 126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі -Закон), поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Як встановлено судом, працівниками поліції 06.02.2023 р. під час вільного патрулювання були вжиті заходи з метою виявлення адміністративного правопорушення.

Перевіряючи по центральній системі інспекторам стало відомо, що у транспортного засобу ЗАЗ DAEWОО Т13110 номерний знак НОМЕР_1 , відсутній чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Після чого працівниками поліції прийнято рішення здійснити зупинку транспортного засобу для перевірки документі.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно підвідомчості відносяться ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів. а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, на місці зупинки працівники поліції повідомили водієві ОСОБА_1 , що на транспортний засіб ЗАЗ DAEWОО Т13110 номерний знак НОМЕР_1 відсутній страховий поліс та надали для ознайомлення інформацію із центрального сайту.

Таким чином Позивач здійснював рух автомобілем без відповідних документів передбаченого п. 2.1.г ПДР України.

Окрім цього, в матеріалах справи наявна інформація з центрального сайту про те, що на транспортний засіб ЗАЗ DAEWОО Т13110 номерний знак НОМЕР_1 станом на 06.02.2022 р. відсутній поліс страхування.

Статтями 21, 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язує водія мати при собі чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової та на вимогу органу Національної поліції надати для перевірки.

Крім того, у правилах дорожнього руху у п. 2.4 не містяться затвердження, щодо необхідності здійснення поліцейським контролю за наявністю у водія поліса страхування, виключно при складанні протоколу, щодо порушень правил дорожнього руху та оформлені матеріалів дорожньо- транспортної пригоди.

За приписами частини 1- 4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього

Кодексу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України N?1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного

протоколу.

Також визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п?ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п?ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

А тому твердження Позивача, що працівники поліції не мають право перевіряти поліс страхування без складення протоколу, щодо порушень правил дорожнього руху або оформлені матеріалів ДТП не відповідають чинному законодавству.

Такого ж висновку дійшов Верховний Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: справа № 161/11159/16-а від 13 березня 2020 року.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі 465/6677/16-а.

Згідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Ст. 217 КУпАП визначає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені КУпАП, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, працівники поліції 06.02.2023 р у відповідності до з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» виявили адміністративне правопорушення, згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» здійснили зупинку транспортного засобу, та на підставі ст. 251 КУпАП надали доказ про відсутність страхового поліса, встановили склад адміністративного правопорушення та у відповідності до норм чинного законодавства винесли постанову серії ЕАС № 6510153 від 06.02.2023 р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7,9,126,222, 251,252,258 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,- відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - Департаменту патрульної поліції (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя Н. М. Ларіонова