Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 946/3282/24
Провадження № 2/946/2354/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2024 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, та просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,39 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №475908 від 08 грудня 2003 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що письмовою відповіддю Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. №275/02-14 від 17 квітня 2024 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, у зв`язку із тим, що пропущений строк для прийняття спадщини і заява про прийняття спадщини не була подана у встановлений законом строк.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_2 мешкала в м. Києві та коли батькові виповнилось 80 років у 2015 році вона переїхала до нього та проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Після вони разом поїхали до Білорусі та ОСОБА_3 там помер.
Вислухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 3,39 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №475908 від 08 грудня 2003 року.
Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27 лютого 2017 року відділом ЗАГС Новогрудського райвиконкому Гродненської області Республіки Білорусь, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене майно.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до заповіту, посвідченого 27 вересня 2005 року секретарем Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Терзі Д.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 157, ОСОБА_3 заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 23 березня 2024 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76408833 від 29 березня 2024 року, наданої приватним нотаріусом Єфіменко М.Д., заповіт ОСОБА_3 від 27 вересня 2005 року, зареєстрований за № 157, не змінювався та не скасовувався.
Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, осіб, які мають право на обов`язкову частку незалежно від змісту заповіту, немає.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 1 ст. 1221 ЦК України.
Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 з батьком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено показами допитаних ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , тобто вважається такою, що фактично прийняла спадщину.
Тобто, ОСОБА_9 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.
Письмовою відповіддю письмовою відповіддю Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. №275/02-14 від 17 квітня 2024 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно, у зв`язку із тим, що пропущений строк для прийняття спадщини і заява про прийняття спадщини не була подана у встановлений законом строк.
Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1234, 1268, 1270 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68671, Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Саф?яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ: 04379433), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадковемайно задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,39 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №475908 від 08 грудня 2003 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 27 вересня 2024 року.
Суддя: О.Я.Присакар
Судове рішення № 121964541, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 19.09.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 946/3282/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: