Ухвала суду № 121960558, 30.09.2024, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/934/24

Провадження № 1-кп/0285/442/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у місті Звягель кримінальне провадження № 285/934/24 (12023060530000665) за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

установив:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою на два місяці обвинуваченому, оскільки даний строк закінчується, а розгляд кримінального провадження триває, та існують ризики, які встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Обвинувачений не заперечив проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заявив клопотання про зменшення розміру застави.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою який закінчується.

ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Суд бере до уваги, що розгляд справи триває, не допитані свідки, тому існує ризик впливу на них обвинуваченим, обвинувачений може переховуватися від суду, суспільну небезпечність вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений може вчинити повторний злочин. Суду не надано доказів наявності у обвинуваченого хвороб, які унеможливлюють тримання його під вартою.

Підстав змінитизапобіжний західобвинуваченому назапобіжний захід,який непов`язанийз триманнямпід вартоюна часрозгляду кримінальногопровадження -не має.Ризики,які зазначенів клопотаннііснують ізалишаються актуальнимита вони виключають можливість зміни його на більш м`який.

Суд звертає увагу, що стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого не змінилися з часу обрання запобіжного заходу, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині.

З огляду на наведене клопотання прокурора є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи зазначені обставини при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність визначення обвинуваченому застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177-178, 217, 314-316, 334, 369, 371, 372, КПК України, суд

постановив:

Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 28листопада 2024року включно.

Залишити раніше визначений запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України. Визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, що складає 121 120 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок НОМЕР_1 , код отримувач: 26278626, МФО: 820172, Отримувач: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави обвинуваченим, на нього будуть покладені обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, невиконання яких потягне за собою передбачені чинним КПК України наслідки.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий: