Ухвала суду № 121959417, 30.09.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30.09.2024 Справа №607/20756/24 Провадження №2-а/607/401/2024

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, старшого лейтенанта поліції Назарова Віталія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2948217 від 31.08.2024, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, а тому підлягають залишенню без руху з наступних підстав:

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому ч. 2 ст. 286 КАС України передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст.121КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна із сторін повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відтак хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, поряд з тим обов`язок доказування поважності причин пропущення процесуального строку покладається саме на сторону позивача.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про визнання причини пропуску процесуального строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2948217 від 31.08.2024 поважною та поновлення такого строку. Клопотання обґрунтоване тим, що з 01.09.2024 по 11.09.2024 він перебував у відрядженні у м. Рівне, що підтверджується посвідченням про відрядження, виданого ТОВ «Перспектива КНМ» на підставі Наказу №01-09/24 від 01.09.2024, а відтак був позбавлений можливості оскаржити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у строки визначені ст.286 КАС України.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови серії ЕНА № 2948217 від 31.08.2024, суд приходить до наступного висновку:

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2948217, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, остання винесена 31.08.2024 та цього дня була отримана ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис у п.9 постанови.

Відтак строк на оскарження постанови серії ЕНА № 2948217 від 31.08.2024, почав обраховуватись з 31.08.2024 та сплив 10.09.2024.

Водночас з позовом до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позивач звернувся лише 24.09.2024, про що свідчить штамп проставлений на позовній заяві, тобто з пропуском десятиденного строку на звернення до суду.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження спірної постанови позивач вказує у період з 01.09.2024 по 11.09.2024 перебував у відрядженні.

Однак, вказані доводи позивача, вважаю необґрунтованими та зауважую, що позивач ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 01.09.2024 по 11.09.2024, що підтверджується долученими до матеріалів справи Наказом №01-09/18 від 01.09.2024 та посвідченням про відрядження.

Разом з тим, перебування позивача у відрядженні не є поважною причиною, оскільки не відноситься до обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, враховуючи той факт, що наказ №01-09/18 від 01.09.2024 про відрядження підписаний директором ТОВ «ПЕРСПЕКТИВА КНМ», яким є сам позивач.

У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (востаннє постанова ВП ВС від 08.07.2021 у справі № 9901/89/21).

Окрім цього, з 11.09.2024, а саме з моменту повернення позивача з відрядження до моменту подання даної позовної заяви до суду 24.09.2024, пройшло 13 днів, тобто навіть з 11.09.2024 позивачем пропущено передбачений ст. 286 КАС України 10-ий строк на подання до суду даної заяви про оскарження постанови ЕНА № 2948217 від 31.08.2024.

При цьому, жодних поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами та які б унеможливлювали звернення позивача ОСОБА_1 до суду з даним позовом у найкоротші терміни після його повернення із відрядження, у період з 11.09.2024 до 23.09.2024, а відтак і подання цього позову у передбачений ст. 286 КАС України 10-ий строк позивачем не зазначено та не додано до позовної заяви доказів на їх обґрунтування.

З урахуванням викладеного, вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2948217 від 31.08.2024 не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що такі підстави є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутись до суду вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, із наданням належних та допустимих та достатніх доказів на підтвердження таких підстав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243,286КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, старшого лейтенанта поліції Назарова Віталія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н. Р. Кунець