Ухвала суду № 121958466, 25.09.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8399/23

Провадження № 1-в/461/221/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

засудженої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у в м.Львові в режимі відеоконференції клопотання засудженої ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією інкримінованих діянь, -

ВСТАНОВИВ:

засуджена ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією інкримінованих діянь.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 . Щодо задоволення клопотання заперечив, оскільки сума викладеного майна становить 13400,00 грн.

Засуджена ОСОБА_5 клопотання підтримала, просила суд звільнити її від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Заслухавши пояснення засудженої ОСОБА_5 , думку прокурора, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Суд встановив, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 16 листопада 2023 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.71 КК України засудженій ОСОБА_4 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 11.04..2023 року, та за сукупністю вироків, остаточно обрано покарання - у виді 5 (п`яти) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року вирок Галицького районного суду м.Львова від 16.11.2023 р. відносно ОСОБА_4 залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Як вбачається зі змісту вироку Галицького районного суду м.Львова від 16.11.2023 р. обвинувачена ОСОБА_4 01.09.2023 р., в період часу з 16 год. 40 хв. по 16 год. 44 хв., перебуваючи в приміщенні закладу «Fасеs», що за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 5, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних нею дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовженого Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженого Законом України № 3276-ІХ від 18.08.2023, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрала чорну сумку, вартістю 1000 грн., яка належить громадянці ОСОБА_8 , в якій знаходились: мобільний телефон марки «Самсунг» моделі «А22» білого кольору, ІМЕН НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , вартістю 8900 грн., в якому також знаходились дві сім картки: ПрАТ «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_3 та ТОВ «Лайфселл» із абонентським номером якого громадянка ОСОБА_8 не пам`ятає, які матеріальної цінності не становлять, ключі від дому та кімнати гуртожитку, які матеріальної цінності не становлять, грошові кошти в розмірі 3500 грн, чим завдала потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 13400 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , станом на 01.09.2023 р., вчинила викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 6 ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886- ІХ.

Вказаним Законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для кваліфікації злочинів чи адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Так, відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене 01.09.2023 року, тобто для кваліфікації правопорушення як адміністративного чи слід застосовувати неоподатковуваний мінімум, який діяв у 2023 році та становив 1 342 грн 00 коп, оскільки відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум у 2023 році для працездатної особи становив 2 684 грн на місяць, а отже, сума соціальної пільги у 2023 році становив 1 342 грн 00 коп. (2 684 грн : 50% = 1 342 грн 00 коп).

З огляду на зазначене для цілей кримінально-правової кваліфікації розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 2023 році становив 1342 грн, а у 2024 році становить 1514 грн.

Виходячи з наведеного згідно з Законом № 3886-ХІ кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 2684 грн, вчинене у 2023 році, і понад 3028 грн вчинене у 2024 році.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 засуджено за викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, на суму 13400,00 грн.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією інкримінованих діянь

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України , Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією інкримінованих діянь, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1