Рішення № 1219551, 10.12.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.07 р. Справа № 32/284пн

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін

від позивача: Пучков А.С. - довіреність від 28.11.07р.

від відповідача: не з'явився

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА” м. Київ

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Красногорівка

про визнання права власності на нежитлове приміщення

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Українська акціонерна страхова компанія АСКА” м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Красногорівка про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.

В обґрунтування вимог позивач посилався на свідоцтво про право власності від 15.10.01р., лист від 01.11.07р., попередній договір від 05.07.07р., технічний паспорт станом на 28.03.06р., технічний паспорт станом на 03.07.01р., висновок за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій адміністративної будівлі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача у зв'язку з тим, що останній не має можливості приїжджати в судові засідання. У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнає частково, та просить винести рішення у відповідності до діючого законодавства та прийняти до уваги норму ст. 635 ЦК України, згідно якої попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору купівлі-продажу нерухомості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 15.10.01р. позивачу на підставі рішення виконавчого комітету Калінінської районної ради від 10.10.01р. № 743, належить 67/100 частина адміністративної будівлі (літ. А-9), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, об'єкт нерухомості (літ. А-9-2), який знаходиться в адміністративному будинку по АДРЕСА_1, був реконструйований (перепланований), у зв'язку з чим загальна площа об'єкту зменшилась на 147,30кв.м. з 3016,50кв.м. до 2869,2кв.м, що підтверджується технічними паспортами, складеними станом на 28.03.06р., станом на 03.07.01р.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Висновком ДП науково-дослідного та проектного інституту „Донецький ПромбудНДІпроект” ДАТ БК „Укрбуд” за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що несущі конструкції основної будівлі (колони, ригелі, плити) знаходяться в задовільному стані, відповідають вимогам діючих норм, безпечна експлуатація будівлі забезпечена.

05.07.07р. між позивачем та відповідачем був укладений попередній договір, за яким відповідач був зобов'язаний купити об'єкт нерухомості - нежиле приміщення, загальною площею 100кв.м., яке знаходиться в адміністративному будинку (Літ. А-9-2) АДРЕСА_1

Листом від 01.11.07р. відповідач повідомив позивача про те, що він не має можливості укласти з останнім договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, загальною площею 100кв.м., оскільки, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірне майно після перепланування.

Переобладнання спірного майна, яке заважає відповідачу укласти договір купівлі-продажу, і є причиною, за якою відповідач оспорює права позивача на майно, як на об'єкт нерухомості.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи той факт, що до спірного об'єкту, за результатами проведених перепланувань (реконструкції), не здійснено ніяких прибудов, та відповідно сама реконструкція проведена без порушень будівельних норм та правил, суд дійшов висновку про те, що позивач є правомірним власником спірного майна, а саме: нежилого приміщення, під літ. А-9-2, загальною площею 2869,2кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості - нежилого приміщення, загальною площею 100кв.м., яке знаходиться в адміністративному будинку (літ. А-9-2) АДРЕСА_1, відповідно до попереднього договору від 05.07.07р., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 635 ЦК України встановлено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином попередній договір купівлі-продажу від 05.07.07р. потребував нотаріального посвідчення та підлягав державній реєстрації.

Стаття 220 ЦК України визначає, що недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення свідчить про його нікчемність (ст. 220 ЦК України).

Тобто, попередній договір є нікчемним правочином, та, як слід, не є правопороджуючим для сторін.

З огляду на наведене, суд вважає, що у позивача відсутні правові підстави для наполягання на укладанні договору купівлі-продажу з відповідачем, і тому, суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 220, 328, 331, 392, 635, 657 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія АСКА” м. Київ до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Красногорівка про визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання укласти договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості - нежилого приміщення, загальною площею 100кв.м., яке знаходиться в адміністративному будинку (літ. А-9-2) АДРЕСА_1, відповідно до попереднього договору від 05.07.07р.

Визнати право власності за Закритим акціонерним товариством „Українська акціонерна страхова компанія АСКА” м. Київ (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, ЄДРПОУ 13490997) на нерухоме майно, а саме: на нежиле приміщення, загальною площею 2869,2кв.м., яке знаходиться в адміністративному будинку (літ. А-9-2) АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили 21.12.07р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.